вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" січня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2000/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17),
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
та до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
про солідарне стягнення 1859730,59 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р., а також 96027,82 доларів США та 89953,84 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р.
секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
Представники сторін:
від позивача: Король Г.О. (довіреність б/н від 07.09.2020 р.; свідоцтво адвоката КВ № 000715 від 09.09.2019 р.);
від відповідача 1: Мінчук М.К. (директор);
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: Мінчук М.К. (паспорт).
Обставини справи:
Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (далі - ТОВ "Ем.Ай.Кей", відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) та ОСОБА_2 (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення 1859730,59 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р., а також 96027,82 доларів США та 89953,84 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за укладеними відповідно до Рамкової угоди № FW105.653 від 03.08.2012 р. (із змінами від 03.05.2017 р.) кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р., щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків. Поряд з цим, як зазначає позивач, у забезпечення виконання зобов'язань за зазначеними вище договорами, АТ "ПроКредит Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.08.2012 р. було укладено договори поруки № 182732-ДП4 та № 182734-ДП4, відповідно до яких відповідачі 2 та 3 поручилися за виконання зобов'язань ТОВ "Ем.Ай.Кей" за кредитними договорами, укладеними відповідно до Рамкової угоди № FW105.653 від 03.08.2012 р. Згідно умов договорів про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. позивач надав кредит відповідачу 1, проте ТОВ "Ем.Ай.Кей" не виконало належним чином свої зобов'язання за зазначеними договорами, укладеними з позивачем, у визначені строки не погасило заборгованість із повернення кредитних коштів, зі сплати відсотків за користування кредитами, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. 1721017,98 грн. основного боргу, 96024,10 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 42688,51 грн. пені; за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. 93916 доларів США 32 центи основного боргу, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 2501930,76 грн., 2111 доларів США 50 центів процентів за неправомірне користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 56250,36 грн., 89953,84 грн. пені, а також судовий збір.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2020 р.
Підготовче засідання відкладалось.
У судовому засіданні 16.11.2020 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги у повному обсязі; представники відповідачів 1, 2 та 3 у судове засідання не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.
Також у судовому засіданні 16.11.2020 р. представник позивача заявила про надання суду всіх наявних в Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" доказів, що мають значення для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020 р.
10.12.2020 р. до господарського суду Київської області від представника відповідачів 1, 2, 3 надійшло клопотання № 50 від 10.12.2020 р. (вх. № 30504/20 від 10.12.2020 р.), за змістом якого останній просить суд відкласти розгляд справи № 911/2000/20 на іншу дату у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання, призначене на 10 грудня 2020 р. о 14:00, оскільки в цей час представник відповідачів 1, 2, 3 бере участь у розгляді кримінальної справи № 711/5536/20 в Придніпровському районному суді м. Черкаси.
10.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання № 0912/01 від 09.12.2020 р. (вх. № 30521/20 від 10.12.2020 р.), в якому останній просить суд відкласти розгляд справи № 911/2000/20 у зв'язку з тим, що генеральний директор ТОВ "Ем.Ай.Кей" Мінчук М.К. на дату судового засідання буде знаходитись у відрядженні.
У судовому засіданні 10.12.2020 р. представник позивача проти поданих клопотань № 50 від 10.12.2020 р. (вх. № 30504/20 від 10.12.2020 р.) та № 0912/01 від 09.12.2020 р. (вх. № 30521/20 від 10.12.2020 р.) не заперечувала; представники відповідачів 1, 2 та 3 у судове засідання не з'явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2020 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.01.2021 р.
11.01.2021 р. у судовому засіданні з розгляду справи по суті керівник відповідача 1 подав клопотання ТОВ "Ем.Ай.Кей" б/н від 11.01.2021 р. (вх. № 273/21 від 11.01.2021 р.) про поновлення процесуального строку для подання доказів. В обґрунтування причин пропуску вказаного строку відповідач 1 зазначає, що докази були отримані від позивача після початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим відповідач 1 просить суд долучити до матеріалів справи виписки по рахунку ТОВ "Ем.Ай.Кей" за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. на підтвердження обставин здійснення позичальником часткових оплат за спірними договорами, які не були враховані позивачем, а також які були здійснені після звернення банку до суду з даним позовом.
У судовому засіданні 11.01.2021 р. представник позивача зазначала про необхідність надання часу для ознайомлення з документами, долученими відповідачем 1 до клопотання б/н від 11.01.2021 р. (вх. № 273/21 від 11.01.2021 р.), та для надання пояснень/заперечень щодо них; керівник відповідача 1, відповідач 3 підтримував подане ТОВ "Ем.Ай.Кей" клопотання. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
Дослідивши мотиви поданого керівником відповідача 1 клопотання б/н від 11.01.2021 р. (вх. № 273/21 від 11.01.2021 р.), заслухавши позиції представника позивача, відповідача 3, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання ТОВ "Ем.Ай.Кей" про поновлення процесуального строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи.
Водночас, суд дійшов висновку щодо необхідності надання позивачу часу для ознайомлення із зазначеним вище клопотанням ТОВ "Ем.Ай.Кей" і поданими доказами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2021 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.01.2021 р.
21.01.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ "Ем.Ай.Кей" надійшло клопотання № 01 від 19.01.2021 р. (вх. № 1406/21 від 21.01.2021 р.) про поновлення строку для подачі та дослідження нових доказів, відповідно до якого відповідач 1 просив суд поновити процесуальний строк для подачі доказів та приєднати до матеріалів справи копії висновків Торгово-промислової палати № 183/03.23 від 28.08.2020 р. та № 184/03.23 від 28.08.2020 р.
26.01.2021 р. до господарського суду Київської області від АТ "ПроКредит Банк" надійшли пояснення б/н від 25.01.2021 р. (вх. № 1840/21 від 26.01.2021 р.) щодо погашення заборгованості, відповідно до яких позивач зазнав, що за договором № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. за період з 29.05.2020 р. до 26.10.2020 р. були сплачені 6258,75 грн. процентів за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р.
У судовому засіданні 28.01.2021 р. суд, заслухавши позиції представника позивача, відповідача 1, 3, без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання ТОВ "Ем.Ай.Кей" № 01 від 19.01.2021 р. (вх. № 1406/21 від 21.01.2021 р.) про поновлення процесуального строку для подання доказів та їх долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 28.01.2021 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала, з урахуванням пояснень б/н від 25.01.2021 р.; представник відповідача 1 та відповідач 3 проти позову заперечував та зазначав про те, що кошти були зараховані на погашення процентів та пені, а не лише процентів, як зазначає позивач у своїх поясненнях б/н від 25.01.2021 р. (вх. № 1840/21 від 26.01.2021 р.), а також посилався на безпідставність заявлених позивачем вимог в частині процентів за неправомірне користування кредитом, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12; відповідач 2 у судове засідання не з'явився, представника не направив. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.
У судовому засіданні 28.01.2021 р. було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у даній справі в частині, а також вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, відповідача 3, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
03.08.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (на даний час - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк") (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (позичальник) було укладено Рамкову угоду № FW105.653 (далі - рамкова угода), відповідно до п. 2.1 якої кредитор, на підставі даної угоди, зобов'язується здійснювати кредитування позичальника в межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов'язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати всі інші зобов'язання, передбачені угодою та кредитними договорами.
У відповідності з п. 4.4 рамкової угоди, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.
Відповідно до п. 5 рамкової угоди, за користування кредитними послугами позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитним договором у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
Проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою. Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу (п. 5.2 рамкової угоди).
03.05.2017 р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "Ем.Ай.Кей" було укладено договір № 2 про внесення змін до Рамкової угоди № FW105.653, відповідно до розділу 1 якого банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 20000000,00 грн., максимальний строк - 156 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт, строковий кредит, відновлювальна кредитна лінія, гарантії, акредитиви (документарні операції), кредитні картки.
Згідно з п. 3 рамкової угоди, позичальник може отримувати кошти від банку в рамках кредитної послуги лише після набрання чинності відповідним кредитним договором і виконання позичальником своїх договірних зобов'язань перед банком, необхідних для отримання коштів.
Кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором (п. 4 рамкової угоди).
Пунктом 5.5 рамкової угоди передбачено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов'язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. До стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю три роки.
Згідно з п. 10 рамкової угоди, усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред'явлення банком вимоги до позичальника. Зобов'язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов'язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок банку.
Пунктом 16 рамкової угоди встановлено, що банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій, зокрема, якщо позичальник прострочив належні до сплати платежі більше, ніж на 30 календарних днів. Вимога банку про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 21 угоди. Позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.
Пунктом 21 рамкової угоди визначено, що якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та кредитними договорами здійснюються у письмовій або електронній формі. Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цій угоді адресу, або іншу адресу, про яку відправник був попередньо повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів.
Згідно з п. 23 рамкової угоди, усі спори, які виникають у зв'язку з виконанням усіх договорів, укладених між сторонами, вирішуються відповідно до законодавства України.
В межах вказаної рамкової угоди, 15.01.2019 р. між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 відповідно до п. 1 якого банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: з 15.01.2019 р. до 16.12.2019 р. - 2500000,00 грн.; з 17.12.2019 р. до 15.01.2020 р. - 1250000,00 грн.
Кредитна лінія відкривається для формування оборотного капіталу (п. 2 договору).
Згідно з п. 7 договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 22% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.
У відповідності з п. 8 договору позичальник зобов'язаний повністю погасити кредитну лінію на дату погашення.
Банк свої зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. виконав належним чином та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером № 327259750/354831685/1006982530/919 від 15.01.2019 р. та випискою з банківського рахунку АТ "ПроКредит Банк" по контрагенту ТОВ "Ем.Ай.Кей".
У свою чергу, позичальник скористався кредитними коштами, однак свої зобов'язання за договором № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. в частині повернення кредиту виконав частково, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 15.01.2019 р. по 08.07.2020 р., у зв'язку з чим банк направив позичальнику вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 17-2/20/151 від 06.03.2020 р., в якій просив позичальника протягом 5 банківських днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість в загальній сумі 1759463,97 грн. Водночас, банк відзначав, що у разі тривалості прострочення понад 30 календарних днів банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на належне позичальнику майно, а також на предмет застави та майно поручителів.
Як слідує з матеріалів справи, відповідь на повідомлення отримано не було, заборгованість не сплачено.
Окрім того, 15.01.2019 р. у рамках вказаної вище рамкової угоди, між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653, відповідно до п. 1 якого банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: з 15.01.2019 р. до 16.12.2019 р. - 95000,00 доларів США; з 17.12.2019 р. до 15.01.2020 р. - 47500,00 доларів США.
Кредитна лінія відкривається для формування оборотного капіталу (п. 2 договору).
Згідно з п. 7 договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - фіксована, розмір процентів - 8,50% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.
У відповідності з п. 8 договору позичальник зобов'язаний повністю погасити кредитну лінію на дату погашення.
Банк свої зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. виконав належним чином та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 327259828/354831753/1006982639/919 від 15.01.2019 р. та випискою з банківського рахунку АТ "ПроКредит Банк" по контрагенту ТОВ "Ем.Ай.Кей".
У свою чергу, позичальник скористався кредитними коштами, однак свої зобов'язання за договором № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. в частині повернення кредиту виконав частково, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 15.01.2019 р. по 08.07.2020 р., у зв'язку з чим банк направив позичальнику вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 17-2/20/150 від 06.03.2020 р., в якій просив позичальника протягом 5 банківських днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість в загальній сумі 94137,48 доларів США та 88389,04 грн. Водночас, банк відзначав, що у разі тривалості прострочення понад 30 календарних днів банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на належне позичальнику майно, а також на предмет застави та майно поручителів.
Як слідує з матеріалів справи, відповідь на повідомлення отримано не було, заборгованість не сплачено.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем 1 було порушено умови договорів про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653 та вимоги законодавства, оскільки не було забезпечено своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у відповідача 1 утворилась кредитна заборгованість, а саме - за договором № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. у розмірі 1721017,98 грн. основного боргу, 96024,10 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, 42688,51 грн. пені; за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. 93916 доларів США 32 центи основного боргу, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 2501930,76 грн., 2111 доларів США 50 центів процентів за неправомірне користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 56250,36 грн., 89953,84 грн. пені.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
У письмових поясненнях по суті спору відповідач 1 зазначав, що невиконання ТОВ "Ем.Ай.Кей" зобов'язань в термін, встановлений умовами договорів про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653, було спричинено зміною обставин (настанням обставин непереборної сили), за які сторони не відповідають, а саме - запровадженням карантину, в підтвердження чого надав суду копію висновків Торгово-промислової палати № 183/03.23 від 28.08.2020 р. та № 184/03.23 від 28.08.2020 р.
За наведеними висновками Київської обласної Торгово-промислової палати щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договорами про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653, унеможливлення виконання зобов'язань в термін, встановлений умовами договору про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та договору про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р., спричинено зміною обставин (обставини непереборної сили), за які сторони не відповідають, зокрема, карантин в Україні; ця обставина має об'єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ «Ем.Ай.Кей.» та має прямий причинно-наслідковий зв'язок з фактом унеможливлення виконання ним своїх зобов'язань за кредитними договорами, і має підстави для звільнення сторін від відповідальності за порушення умов договору на час дії обмежувальних заходів до їх закінчення; вказані зміни обставин за законодавством України, а саме - стаття 652 Цивільного Кодексу України, надає можливість сторонам за договором на перегляд та внесення змін до Графіку повернення кредиту і сплати процентів, сплати кредитних платежів, що є додатками до кредитних договорів.
Суд відзначає, що до матеріалів справи не надано доказів внесення сторонами змін до договорів в частині перегляду Графіків повернення кредиту у зв'язку із запровадженням карантину.
Водночас, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-ІХ від 16.06.2020 р., який набрав чинності 04.07.2020 р., внесено зміни до Прикінцевих положень Господарського кодексу України та до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Так, згідно з п. 8 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Також і згідно з пунктом 15 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
У силу норм ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 р.
Відтак, починаючи з 12.03.2020 р. позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором у період дії карантину.
Поряд з цим, суд відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Тобто, встановлення наявності обставин непереборної сили є підставою для звільнення відповідальності за невиконання зобов'язань, однак не від виконання останнього.
Таким чином, зазначені вище висновки Торгово-промислової палати не звільняють сторону від виконання основного зобов'язання (сплата кредиту та відсотків), а лише підтверджують наявність підстав для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань (сплата штрафів, пені) у зв'язку із введенням карантину.
Отже, враховуючи, що матеріалами справи в сукупності підтверджено наявність простроченої заборгованості відповідача 1 за договорами про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653 щодо капіталу кредиту, факт прострочення сплати капіталу кредиту відповідачем 1 протягом розгляду справи не спростований, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення з позичальника заборгованості за капіталом кредиту в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України підлягає задоволенню повністю у сумах: 1721017,98 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та 93916,32 доларів США основного боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р.
Поряд з цим, статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Щодо заявлених позовних вимог за процентами за користування кредитом судом встановлено, що позивач заявляє до стягнення за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. 96024,10 грн. процентів за неправомірне користування кредитом, а за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. 2111 доларів США 50 центів процентів за неправомірне користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 56250,36 грн.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, встановив, що заявлений до стягнення розмір процентів за неправомірне користування кредитом не є обґрунтованим, оскільки позивачем не було враховано сплату відповідачем 1331,90 грн. в рахунок погашення процентів за неправомірне користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. після звернення позивача з даним позовом до суду, отже наведена позовна вимога про стягнення з позичальника процентів підлягає частковому задоволенню.
Посилання ж відповідача 1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, за висновками якої зі спливом строку кредитування припиняється право банку нараховувати проценти за кредитом, суд оцінює критично, оскільки проценти, які заявлені позивачем до стягнення нараховані відповідно до умов зазначеного вище п. 5 рамкової угоди № FW105.653 від 03.08.2012 р. із змінами і доповненнями, яким передбачено, що за користування кредитними послугами позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитним договором у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
При цьому, суд враховує, що позивачем при зверненні з даним позовом не було задоволено до стягнення з відповідачів процентів, передбачених ст.ст. 1054, 1056 ЦК України, а заявлено до стягнення проценти за неправомірне користування кредитом, тобто проценти, нарахування яких, окрім умов рамкової угоди і договорів, передбачено згадуваною вище статтею 536 ЦК України.
Щодо вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів пеню у сумі 42688,51 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та у сумі 89953,84 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р.
Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначалось вище, пунктом 5.5 рамкової угоди передбачено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї Угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов'язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. До стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю три роки.
З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що фактично заявлена пеня в сумі 42688,51 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. нарахована за період з 16.12.2019 р. до 11.03.2020 р., в сумі 89953,84 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. також нарахована за період з 16.12.2019 р. до 11.03.2020 р. на залишок капіталу кредиту.
Розмір заявленої позивачем до стягнення пені є арифметично вірним та узгоджується з наведеними вище приписами п. 8 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та п. 15 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в частині ненарахування банком до стягнення з позичальника пені за період дії карантину, а саме - з 12.03.2020 р.
Однак, вимога про стягнення пені за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не було враховано сплату відповідачем загалом 4926,85 грн. в рахунок погашення пені за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. після звернення позивача з даним позовом до суду.
При цьому, пеня в сумі 89953,84 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р. підлягає стягненню з відповідача 1 у заявленому позивачем розмірі.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до вимог ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі; якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Як визначено наведеною нормою, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника; поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.08.2012 р. між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_3 (відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки № 182732-ДП4, відповідно до п. 2.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника в їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник відповідно до рамкової угоди № FW105.653 від 03.08.2012 р. з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому, змінами та доповненнями до неї.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки, розмір зобов'язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається, з урахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 5000000,00 грн., ліміт строку кредитування - до 03.08.2022 р., максимальний розмір процентів - 40% річних.
Порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності (п. 2.3 договору поруки).
Згідно з п. 4.1 договору поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування, та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки.
Пунктом 4.2 договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з моменту його укладення, діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування, та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов'язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором.
Аналогічний за змістом договір поруки № 182734-ДП4 від 03.08.2012 р. було укладено між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_2 (відповідач 3, поручитель).
Крім цього, судом встановлено, що договір № 2 від 03.05.2017 р. про внесення змін до рамкової угоди, підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителями згідно договорів поруки № 182732-ДП4, № 182734-ДП4 від 03.08.2012 р.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договорів про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653, банк направив поручителям вимоги від 05.05.2020 р. № 1-2/20/2285 та від 06.03.2020 р. № 1-2/20/1373 та 17-2/20/152 про виконання зобов'язань за договором поруки, в яких просив поручителів погасити існуючу заборгованість позичальника та здійснити повне погашення кредиту, в загальній сумі 2086842,25 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105/653 від 15.01.2019 р. та 101989,48 доларів США та 184448,40 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105/653 від 15.01.2019 р.
Відповідей на вимоги отримано не було, заборгованість не погашено.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Отже, на підставі викладеного вище, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками разом з ТОВ "Ем.Ай.Кей" перед АТ «ПроКредит Банк» за зобов'язаннями за договорами про відкриття кредитної лінії від 15.01.2019 р. № 115.48539/FW105/653 та № 115.48540/FW105/653.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2, 3 заявлених до стягнення сум.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів в рівних частинах по 22508,03 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17, код 31204695), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А, код 21677333) за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48539/FW105.653 від 15.01.2019 р. - 1721017 (один мільйон сімсот двадцять одну тисячу сімнадцять) грн. 98 коп. основного боргу, 94692 (дев'яносто чотири тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 20 коп. процентів за неправомірне користування кредитом, 37761 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 66 коп. пені; за договором про відкриття кредитної лінії № 115.48540/FW105.653 від 15.01.2019 р. - 93916 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістнадцять) доларів США 32 центи основного боргу, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 2501930 (два мільйони п'ятсот одну тисячу дев'ятсот тридцять) грн. 76 коп., 2111 (дві тисячі сто одинадцять) доларів США 50 центів процентів за неправомірне користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату позовної заяви та розрахунку становить 56250 (п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. 36 коп., 89953 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 84 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Кей" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17, код 31204695) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А, код 21677333) 22508 (двадцять дві тисячі п'ятсот вісім) грн. 03 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А, код 21677333) 22508 (двадцять дві тисячі п'ятсот вісім) грн. 03 коп. судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А, код 21677333) 22508 (двадцять дві тисячі п'ятсот вісім) грн. 03 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04.02.2021 р.
Суддя В.М. Бабкіна