ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2021Справа № 910/13574/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О. розглянувши
матеріали справи за позовом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (пр-т В. Маяковського, буд. 29, м. Київ, 02225) до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. М. Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010), треті особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044), Київська міська рада (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044), про усунення перешкод в управлінні майном, що належить до комунальної власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на квартиру,
Представники сторін:
від позивача: Зелінська Надія Миколаївна (довіреність від 04.01.2021);
від відповідача: Керез Каріна Сергіївна (довіреність № 00063/0/14-20 від 22.12.2020);
від третьої особи-1: ОСОБА_1
від третьої особи-2: Уманський Сергій Олександрович (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 28.10.2020);
від третьої особи-3: не з'явилася;
від третьої особи-4: не з'явився;
від третьої особи-5: не з'явився;
від третьої особи-6: не з'явився
09.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд усунути перешкоди в управлінні майном, що належить до комунальної власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» № 71 в будинку № 61 по проспекту Маяковського в м. Києві за АТ «ХК «Київміськбуд», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»; стягнути з ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 2197,00 грн сплаченого судового збору.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.06.2000 за актом № 1/297 АТ «ХК «Київміськбуд»» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд») передало Ватутінській районній державній адміністрації міста Києва для службових потреб квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що спірна квартира передана АТ «ХК «Київміськбуд» як забудовником органу місцевого самоврядування - Ватутінській РДА у м. Києві на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.05.2000 № 725, яким встановлено розміри відрахувань від загальної жилої площі в будинках, які вводяться в експлуатацію в 2000 році або коштів на день їх нарахування, які необхідні для будівництва цієї площі, зокрема 5 % для забезпечення житлом громадян, які перебувають на квартобліку в районних державних адміністраціях, відселення з ділянок забудови, ветхих та непридатних для проживання будинків та 2 % - службова жила площа.
16.08.2000 Ватутінська районна в м. Києві державна адміністрація видала ОСОБА_1 ордер № 003681 на право зайняття службового житлового приміщення - вказаної квартири, разом із членами його родини: дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_4 . Посилаючись на те, що починаючи з 02.06.2000 єдиним власником вказаної квартири є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, а державна реєстрація права власності на цю квартиру за відповідачем створює позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.09.2020 позовну заяву Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Копію ухвали суду від 14.09.2020 отримано позивачем 22.09.2020, про що свідчить реєстр поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).
28.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї документами.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. вказана заява передана судді 05.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.10.2020. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, запропоновано позивачу у строк не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання пояснень третіми особами щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
21.10.2020 треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до суду пояснення до позову, в яких позов підтримали в повному обсязі, зазначали, що після отримання ордеру вони заселились у вказану квартиру та проживають у ній по теперішній час. В грудні 2013 року вони звернулись до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про приватизацію квартири, проте їм було відмовлено, оскільки під час збирання та оформлення необхідних документів було встановлено, що зазначена квартира зареєстрована на праві власності за відповідачем. У грудні 2016 року вони звертались до суду з позовом до ПрАТ «ХК «Київміськбуд» про визнання права власності на спірну квартиру та про скасування державної реєстрації права власності на неї, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про їх виселення з квартири. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2019, їх позов задоволено частково, а саме: скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру за ПрАТ «ХК «Київміськбуд», у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 08.04.2020 вказані рішення судів попередніх інстанцій в частині скасування державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством «Холдинговою компанією «Київміськбуд» на квартиру АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність у позивачів за первісним позовом права на звернення до суду з цим позовом, оскільки правовідносини щодо незавершеності оформлення зміни власника зазначеної квартири в результаті передачі відповідачем житлової площі на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.05.2000 №725 у комунальну власність Деснянської РДА в м. Києві, виникли між ПрАТ «ХК «Київміськбуд» та Деснянською РДА в м. Києві.
26.10.2020 відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору та відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірна квартира набута ним на підставі договору міни від 05.04.2000 та зареєстрована в КП «КМБТІ та РПВ на ОНМ» 10.05.2000, отже з 10.05.2000 відповідач є єдиним власником цієї квартири, і передав її 02.06.2000 Ватутінській райдержадміністрації для службових потреб по обслуговуванню будинку. Також зазначав, що акт від 02.06.2000 №1/297 не є тим документом (правовстановлюючим), який підтверджує перехід/ зміну/ припинення права власності. 17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким доповнено статтю 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» частиною 6: «Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об'єктів». Також наголошував на спливі строку позовної давності для звернення позивача до суду з цим позовом.
Також, 26.10.2020 відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Ухвалою суду від 29.10.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 12.11.2020.
02.11.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якому вказував, що акт від 02.06.2000 та ордер №003681, виданий ОСОБА_1 16.08.2000 в судовому порядку не оскаржувалися, відповідач ні у який спосіб не звертався до позивача з проханням повернути спірну квартиру, не займався її утриманням, не сплачував комунальні послуги тощо. Незавершеність відповідної процедури внесення змін в Київському бюро технічної інвентаризації щодо зміни власника житла, ніяким чином не вплинула на реалізацію відносин власності щодо даного службового житла. Акт від 02.06.2000 зумовив виникнення нових фактичних правовідносин власності, за межами приватної власності відповідача, що в свою чергу, призвело до включення Ватутинською РДА спірної квартири до числа службових, а подальші умови розпорядження цим майном підтверджують, що Ватутинська РДА отримала його як майно комунальної власності. Зазначав, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки право позивача на звернення до суду з цим позовом виникло лише 08.04.2020, після винесення постанови Верховного Суду у справі №754/15936/16-ц, якою було встановлено факт незавершеності оформлення зміни власника зазначеної квартири.
02.11.2020 третя особа Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подала до суду пояснення на позовну заяву, в яких просила вирішити спір на підставі наявних матеріалів справи та розглянути справу без участі представника департаменту.
05.11.2020 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме: Усунути перешкоди в управлінні майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, шляхом скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «ХК «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», та припинити речове право, зареєстроване за АТ «ХК «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», на квартиру АДРЕСА_1 .
09.11.2020 треті особи ОСОБА_1., ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 подали до суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку науково правової експертизи в галузі права.
09.11.2020 відповідач подав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких зазначав, що жодних договорів між позивачем та відповідачем щодо управління майном не виникало.
11.11.2020 відповідач подав до суду заперечення проти клопотання про долучення до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи в галузі права, яке подано третіми особами у справі.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. підготовче засідання у справі № 910/11384/20 відкладено на 26.11.2020.
26.11.2020 на електронну адресу суду без використання цифрового електронного підпису надійшли клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - Уманського С.О. про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 26.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, відмовлено у задоволенні заяви про закриття провадження у справі, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020.
У судовому засіданні 10.12.2020 оголошено перерву до 24.12.2020.
22.12.2020 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 24.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання, розгляд справи відкладено на 21.01.2021.
21.01.2021 представник третьої особи ОСОБА_2 - Уманський С.О. та третя особа ОСОБА_1 подали до суду письмові судові дебати для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 21.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 28.01.2021.
У судове засідання 28.01.2021 з'явилися представники сторін, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 28.01.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
05.04.2000 між АТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 укладений договір міни, за умовами якого АТ «ХК «Київміськбуд» здійснило обмін належної товариству новозбудованої квартири АДРЕСА_3 , на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру у встановленому законом порядку зареєстровано за АТ «ХК «Київміськбуд» 10.05.2000.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2000 № 725 «Про розподіл загальної площі у жилих будинках на 2000 рік» було затверджено розподіл загальної площі на 2000 рік, згідно з п.6.1. якого при будівництві житла всіма забудовниками, незалежно від джерел фінансування, 2% житла передавалось як службова жила площа районним у м. Києві державним адміністраціям.
02.06.2000 за актом № 1/297 АТ «ХК «Київміськбуд»» передало Ватутінській районній державній адміністрації в м. Києві для службових потреб для обслуговування будинку три квартири, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Ватутінської РДА «Про включення до числа службових житлових приміщень» від 13.06.2000 № 568 квартира АДРЕСА_1 була включена до числа службових житлових приміщень Ватутінського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
На підставі розпорядження Ватутінської РДА від 08.08.2000 № 760 «Про надання службової житлової площі працівникам Ватутінського РУ ГУ МВС України в м. Києві» у відповідності до Положення про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37 «Про службові житі приміщення» гр. ОСОБА_1 , який на той період працював старшим слідчим Ватутінського РУ ГУ МВС України у м. Києві, видано ордер № 003681 від 16.08.2000 на сім'ю з 4 осіб на право зайняття службового жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Після отримання ордеру № 003681 від 16.08.2000 на сім'ю з 4 осіб на право зайняття службового жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з сім'єю з 4 осіб у встановлений законом строк вселився у зазначену квартиру, постійно проживає у квартирі по теперішній час, утримує квартиру, сплачує комунальні послуги, заборгованості по сплаті комунальних послуг не має, проводить поточний ремонт, побут соціального проживання не порушує.
Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.07.2004 № 778 «Про виключення із числа службових жилих приміщені», квартиру АДРЕСА_1 було виключено з числа службових.
16.12.2013 ОСОБА_1 звернувся до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Листом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 1020102/00158-455 від 07.03.2014 його повідомлено, що зазначена квартира на праві власності зареєстрована за Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд».
15.07.2015 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією на адресу відповідача було направлено лист з проханням направити до Київської міської державної адміністрації правовстановлюючі документи з метою завершення процедури переведення квартири АДРЕСА_1 до комунальної власності.
20.08.2015 позивач отримав лист відповідача, в якому останній зазначає, що квартира АДРЕСА_1 є власністю відповідача, а тому реалізація зазначених у листі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації дій порушить права відповідача як власника квартири.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звертались до суду з позовом до ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції в місті Києві, Департамент з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем.
В свою чергу ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, Головне територіальне управління юстиції в місті Києві, про виселення (справа № 754/15936/16-ц).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2019, первісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 задоволено частково, скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», в іншій частині позову відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08.04.2020 касаційна скарга ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» задоволена частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05.12.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 28.02.2019 в частині скасування державної реєстрації права власності за ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» на квартиру АДРЕСА_1 скасовано, ухвалено нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.
У вказаній справі Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у позивачів права на звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації права власності АТ «ХК «Київміськбуд» на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки правовідносини щодо незавершеності оформлення зміни власника цієї квартири у результаті передачі АТ «ХК «Київміськбуд» житлової площі на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16 травня 2000 року № 725 у комунальну власність Деснянської РДА в м. Києві, виникли між АТ «ХК «Київміськбуд» та Деснянською РДА в м. Києві.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають право користування у спірній квартирі на підставі ордеру, тобто не є такими, що мають право оспорити зареєстроване за АТ «ХК «Київміськбуд» право власності на квартиру у якій вони проживають.
Резюмуючи, Верховний Суд врахував, що відповідачі за зустрічним позовом вселилися у спірне житло у встановленому житловим законодавством порядку на підставі належним чином виданого ордера, проживають у цьому житлі постійно й протягом тривалого періоду часу, зареєстрували за адресою спірного житла своє постійне місце проживання, набули право користування цим житлом, а отже, є такими, що не підлягають виселенню.
З огляду на вказані обставини, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з цим позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить: усунути перешкоди в управлінні майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, шляхом скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «ХК «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», та припинити речове право, зареєстроване за АТ «ХК «Київміськбуд», правонаступником якого є ПрАТ «ХК «Київміськбуд», на квартиру АДРЕСА_1 .
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 28 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 371/1805 «Про Статут територіальної громади міста Києва», зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2005 № 14/5 встановлено, ще відповідно до Конституції України та чинного законодавства України територіальній громаді міста Києва належить право власності на рухоме і нерухоме майно, що знаходиться в комунальній власності, доходи міського та районних у місті Києві бюджетів, а також майнові права, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що 02.06.2000 за актом №1/297 АТ «ХК «Київміськбуд» передало Ватутінській районній державній адміністрації в м. Києві для службових потреб для обслуговування будинку три квартири, у тому числі й спірну квартиру.
Позивач вважає, що в силу цього правового документу відповідач передав право власності на спірну квартиру у комунальну власність на виконання власних зобов'язань перед міською радою, - у зв'язку зі здійсненням певного виду господарської діяльності - ведення забудови міста Києва, що передбачено, зокрема, статтею 26 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави і умови передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі у новоспоруджених за рахунок державних капітальних вкладень будинках, а також розміри жилої площі, яка передається.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2000 між АТ «ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 укладений договір міни, за умовами якого АТ «ХК «Київміськбуд» здійснило обмін належної товариству новозбудованої квартири АДРЕСА_3 , на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру у встановленому законом порядку зареєстровано за АТ «ХК «Київміськбуд» 10.05.2000.
Таким чином, за відповідачем вказана квартира зареєстрована 10.05.2000 на підставі договору міни, тобто правомірно, і ця реєстрація права позивача не порушує, оскільки була раніше, ніж сторони уклали акт №1/297 від 02.06.2000 про передачу квартири Ватутінській районній державній адміністрації в м. Києві для службових потреб для обслуговування будинку.
Крім того, розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.07.2004 № 778 «Про виключення із числа службових жилих приміщені», квартиру АДРЕСА_1 було виключено з числа службових.
За змістом ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За змістом ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положеннями ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3 частини 2 статті 331 ЦК України).
Положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпоряджання своїм майном за своєю правовою природою є негаторним позовом (про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння).
Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним.
Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Враховуючи, що за відповідачем спірна квартира зареєстрована 10.05.2000 на підставі договору міни, тобто правомірно, наведене виключає можливість застосування такого способу захисту права позивача, як усунення перешкод в управлінні майном, що застосовується у випадках наявності порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням власника права володіння майном.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, оскільки позивачем неправильно обраний спосіб захисту порушеного права.
Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.
Оскільки заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2021.
Суддя В.О.Демидов