П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м. ОдесаСправа № 1540/4509/18
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. ухвала суду першої інстанції постановлена у м. Одеса 23 жовтня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, яке набрало законну силу, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо проведення перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, святкової премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 07 травня 2018 року.
При цьому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відповідних виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 07 травня 2018 року.
В свою чергу, позивачем у жовтні 2020 року подано до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання пенсійного органу подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, так як на переконання позивача рішення суду залишається невиконаним.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишається невиконаним, так як позивачу не виплачено перерахованої пенсії.
При цьому, апелянт вважає, що накладення на пенсійний орган штрафних санкцій державним виконавцем та судом не може вважатися подвійною відповідальністю боржника, так як допущена ним бездіяльність щодо виконання рішення суду є триваючою.
Тому, апелянт вважає, що пенсійним органом допущено протиправну бездіяльність з виконання рішення суду, що є підставою для встановлення судового контролю.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу, з якого вбачається, що суду надано право а не обов'язок встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду, яке ним обґрунтовано застосовано на власний розгляд.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у даній справі, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 07 травня 2018 року.
Постановою державного виконавця від 06 травня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59024041 з примусового виконання виконавчого листа від 15 лютого 2019 року.
Постановою державного виконавця від 09 квітня 2020 року закінчено виконавче провадження № 59024041 з примусового виконання виконавчого листа від 15 лютого 2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, у справі № 420/3445/20, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження.
При цьому, у зв'язку з фактичним невиконанням рішення суду позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю.
За наслідком розгляду отриманої заяви судом зроблено висновок про залишення її без задоволення, так як судове рішення у справі виконується у встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку, який передбачає всі інструменти для ефективного стимулювання боржника до виконання рішення суду, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю у справі, так як рішення суду у даній справі виконується у встановленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року (справа № 800/320/17) викладено висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
При цьому, з аналізу вищевикладених приписів ст. 382КАС України вбачається, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суду який ухвалив судове рішення надано право на встановлення судового контролю в залежності від обставин кожної конкретної справи, а не визначено безумовний обов'язок встановлювати судовий контроль за зверненням зацікавленої особи.
В свою чергу, апелянтом у справі не заперечується, що наразі виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду у даній справі, перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі.
При цьому, з аналізу вищевикладених приписів ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що державний виконавець наділений повноваженнями, зокрема, накладати штрафні санкції на боржників у відкритих виконавчих провадженнях за безпідставне невиконання судових рішень.
В свою чергу, скориставшись примусовим порядком виконання судового рішення, позивач, як стягувач у відповідному виконавчому провадження, може реалізовувати надані йому ЗУ «Про виконавче провадження» права, зокрема, на оскарження бездіяльності державного виконавця з підстав зазначених у заяві про встановлення судового контролю.
З іншого боку, колегією суддів не встановлено інших обставин, які вказують на необхідність встановлювати судовий контроль у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на власний розсуд, з відповідним обґрунтуванням, не застосував свого права на встановлення судового контролю у справі, а як наслідок порушень процесуального права не допустив.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.