П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4720/20
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання дій протиправними,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом , в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо прийняття рішення у формі наказу від 20.06.2019 року № 305 «Про проведення електронних земельних торгів у формі аукціону», проведення 24.09.2019 року електронних земельних торгів у формі аукціону та складання протоколу про проведення електронних торгів від 24.09.2019 року № 5348.
В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року у справі №400/868/19 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву. Незважаючи на наявне судове рішення, відповідач протиправно призначив та провів земельні торги у формі аукціону, за результатами яких спірну земельну ділянку передав в оренду ОСОБА_2 .
Оскільки такі дії відповідача суттєво порушили його права, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у відкритті провадження за вказаним позовом відмовлено з тих підстав, що за предметною підсудністю даний спір не може бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства. Одночасно суд роз'яснив позивачеві його право на звернення з даним позовом до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені вимоги містять спір про право.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що хоча формально відповідачем в даній справі і виступає суб'єкт владних повноважень, спірні правовідносини стосуються передачі для реалізації на земельних торгах земельної ділянки, на яку фізична особа-позивач має майнові претензії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що подана ним позовна заява за суттю спірних правовідносин та суб'єктним складом має розглядатись судом адміністративної юрисдикції.
Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.
Фактичні обставини справи, що встановлені судом з матеріалів справи.
21.06.2019 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №40/868/19 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га.
24.09.2019 року земельна ділянка за кадастровим номером 4824580400:02:000:0609, яку намагався отримати позивач, за результатами проведення електронних земельних торгів була передана в оренду ОСОБА_2 .
Вважаючи проведення вказаних земельних торгів протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб'єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту позовної заяви, скасування рішення відповідача покликане необхідністю захисту майнових прав, а саме: одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про приватноправовий характер даного спору, тому він має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція щодо непідсудності даних спав адміністративній юрисдикції викладена в постановах Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 0240/2808/18-а, від 08.12.2020 року у справі №818/211/18.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.