13 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4117/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року в адміністративній справі №280/4117/20 (суддя у 1 інстанції Бойченко Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- протокольне рішення Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.05.2020 року по проведенню розрахунку і призначення пенсії позивачу із середньомісячного заробітку, з використанням всупереч волі позивача ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу державної (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII, як норми прямої дії з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня кожного відповідного (наступного) року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 12.05.2020 року;
- допустити негайне виконання рішення суду відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 1) та особою з інвалідністю групи 1 «Б», з причин наявності захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посилаючись на норми Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України, зокрема, рішення від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019, вказує, що має право на отримання пенсії по інвалідності у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року. Вважає, що обчислення такої пенсії із застосуванням п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, є протиправним та призводить до зменшення її розміру.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга обґрунтована аналогічними доводами що і адміністративний позов.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач брав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходився у 30-км зоні відчуження у період з 27.05.1986р. по 31.05.1985р., з 01.06.1986р. по 04.06.1986р., що підтверджується маршрутним листом від 13.05.1998р. №9 153, виданим Управлінням Державної пожежної охорони.
З матеріалів справи також слідує, що позивач позивач має статус ветерана війни - інваліда війни 1 групи, що підтверджується посвідченням від 02.11.2006 серії НОМЕР_1 ; учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 1), що підтверджується посвідченням від 21.02.2019р. серії НОМЕР_2 ; особи з інвалідністю групи 1 “Б”, з причин наявності захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 15.02.2012р. серії АД №178628.
З 01.07.1998 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії по інвалідності (захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС). В подальшому, позивача переведено на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується матеріалами справи.
10.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення розрахунку його пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Бердянського відділу обслуговування громадян) від 19.03.2020 року №1948-2019/Р-02/8-0800/20 позивача повідомлено, що управлінням здійснено розрахунок його пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян”, відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, та встановлено, що розмір пенсії становитиме 12 908,12 грн. В той же час, станом на 01.03.2020 розмір пенсії позивача, яку він отримує відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, становить 14 876,25 грн., а отже переходити на інший вид пенсії недоцільно.
12.05.2020 року позивач подав до відповідача заяву про призначення/перерахунок пенсії, у якій просив перевести його на інший вид пенсії, а саме на пенсію по інвалідності відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян”, як норми прямої дії, починаючи з 10.03.2020 року, та обчислити пенсію з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року.
Відповідно до рішення від 19.05.2020 року №083250002877 відповідачем призначено позивачу пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та обчислено її на рівні 14151,00 грн., про що позивача повідомлено листом від 29.05.2020 №4375-4042/Р-02/8-0800/20.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 березня 1991 року № 796-ХІІ №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №796-ХІІ цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до статті 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону №796-ХІІ.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
При цьому, вказана стаття стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 05.10.2006 року №231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ у редакції закону, чинній до 01.10.2017 року, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Указаною нормою в редакції, чинній з 01.10.2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” розширено перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону №796-XII.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, положення частини 3 статті 59 Зaкoну №796-XII, а саме словосполучення “дійсної строкової”, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є особами з інвалідністю внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру згідно з частиною 3 статті 59 Закону №796-XII з 25.04.2019 року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі- Порядок №1210).
Пунктом 9-1 Порядку №1210 визначено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х (Кв/100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=(Зп(мін)х5)/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови та розпорядження.
Отже, Порядок № 1210, розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень, є обов'язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, включаючи органи Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що при обчисленні позивачу пенсії по інвалідності на підставі частини 3 статті 59 Зaкoну №796-XII відповідач керувався Порядком №1210, який є чинним, а отже орган Пенсійного фонду при його застосуванні діяв правомірно, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Доводи позивача про те, що Порядок №1210 застосовано відповідачем протиправно, а його пенсія має обчислюватися у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року, без застосування передбаченої п. 9-1 Порядку №1210 формули є хибними, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року в адміністративній справі №280/4117/20 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року в адміністративній справі №280/4117/20 - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя Н.А. Олефіренко