27 січня 2021 року м. Дніпросправа № 319/693/20(2-а/319/15/2020)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2020 року (головуючий суддя: Мальований В.О.) по адміністративній справі №319/693/20(2а/319/15/2020)
за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Додуляк Віктора Костянтиновича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 31.08.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача поліцейського Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Додуляк В.К., в якому просить скасувати винесену відповідачем постанову Серії БАБ №335004 від 21.08.2020 року, якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч.1 ст. 121 КУпАП; провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП закрити.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що виключає підстави для застосування до нього адміністративного стягнення.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10.09.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, виходячи з доведеності факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить її скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у позовній заяві.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10.09.2020 року відповідає, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 21.08.2020 року начальником Сектору реагування патрульної поліції №2 Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Додуляк В.К. винесено постанову Серії БАБ №335004, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за приписами ч.1 ст. 121 КУпАП.
З тексту зазначеної постанови видно, що 21.08.2020 року на автодорозі Кривий Ріг - Ялта в районі 30 км. зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 , з причепом ГКБ 8350, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який не мав розпізнавальних знаків «Довгомірний транспортний засіб», передбачених п.30.3 «г» та п.31.4.7. «ї» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР України).
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі та розглядає справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі наказом № 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч.1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Кожний учасник дорожнього руху має дотримуватися Правил дорожнього руху і може розраховувати на дотримання цих правил будь-якою іншою особою, яка бере участь у русі. Це має бути гарантією передбачуваності розвитку ситуації на дорозі. Будь-яке відхилення від вимог та положень Правил може призвести до порушення встановленого порядку руху дорогами України і створення аварійної ситуації.
Згідно п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 Закон України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно до вимог п. 30.3 (г) ПДР на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки: «Довгомірний транспортний засіб» - два прямокутники жовтого кольору розміром 500 х 200 мм з каймою червоного кольору завширки 40 мм із світлоповертального матеріалу. Знак розміщується на транспортних засобах (крім маршрутних) ззаду горизонтально (чи вертикально) і симетрично поздовжньої осі, довжина яких від 12 до 22 м.
Довгомірні транспортні засоби, довжина яких з вантажем або без нього перевищує 22 м, а також автопоїзди з двома і більше причепами (незалежно від загальної довжини) повинні мати розміщений ззаду розпізнавальний знак (у формі прямокутника жовтого кольору розміром 1200 х 300 мм з каймою червоного кольору завширки 40 мм) із світлоповертального матеріалу. На знакові чорним кольором наноситься зображення вантажного автомобіля з причепом і зазначається їхня загальна довжина в метрах.
Згідно до п. 31.4.7 (ї) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені п. 30.3 Правил.
Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються позивачем в тексті позовної заяви, що він зупинений працівником поліції 21.08.2020 року при керуванні великоваговим транспортним засобом марки КАМАЗ 5320, з причепом ГКБ 8350, на якому був відсутній розпізнавальний знак «Довгомірний транспортний засіб», передбачений п.30.3 «г» та п.31.4.7. «ї» ПДР України , що є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена відповідальність по ч.1 ст. 121 КУпАП.
За приписами до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв в межах наданих повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства, адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. застосована до позивача в межах санкції ч.1 ст. 121 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 271, 272, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2020 року по адміністративній справі №319/693/20(2а/319/15/2020) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 січня 2021 року, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай