Справа № 715/2863/20
Провадження № 2/715/101/21
03 лютого 2021 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Глибока померла його мати ОСОБА_3 . Спадщина відкрилась за законом. Своєчасно в установлений законом строк спадщину прийняли двоє спадкоємців першої черги: його сестра (відповідач) ОСОБА_2 та він.
Крім них спадкоємцями першої черги є його рідні сестри ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та племінниця (донька їхньої покійної сестри ОСОБА_6 ) за правом представлення ОСОБА_7 . Вони своєчасно відмовились від прийняття спадщини, подавши відповідні заяви нотаріусу.
Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Тимофтій Л.М. за № № 63/2017.
До складу спадщини входить житловий будинок літ. "А" загальною площею 77,9 кв.м, в т.ч. житловою - 51,8 кв.м, , літня кухня літ. "Б" з ґанком "б", підвал літ. "Бпд", сарай літ. "В", гараж літ. "Г", колодязь №1, ворота №2, хвіртки №3-4, огорожа № 5/6 та вимощення №1, розташовані в АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно належало його батькам на праві спільної сумісної власності подружжя.
Мати була вдовою, її чоловік (їх батько) ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві. Спадщину прийняла тільки їхня мати. Спадкова справа заведена в Глибоцькій державній нотаріальній конторі за № 128/2010.
Отже, успадкувавши 1/2 частку чоловіка, ОСОБА_3 стала власником всього господарства. Однак юридично право власності не було оформлене, свідоцтво про право на спадщину за законом вона не отримала. При житті їхні батьки правовстановлюючого документа на, побудоване в 1989 році, господарство не отримали.
У спірному житловому будинку проживає позивач, сестри давно мають власне житло і на вказане господарство не претендують. Всім їм відома воля батьків, що дане господарство залишається позивачу - єдиному сину і найменшому з дітей. Однак заповіту ні батько, ні мати не залишили.
Відповідачу по справі ОСОБА_2 батьки віддали житловий будинок по АДРЕСА_2 . За вказаною адресою сестра постійно проживає з 1989 року разом з сім'єю.
Вважає, що спільне володіння і користування спірним житловим будинком обома спадкоємцями матері є неможливими. У позивача сім'я: дружина і син, у відповідачки також сім'я : чоловік, син з дружиною та двоє онуків. Тому він згідний сплатити грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаного нерухомого майна сестрі ОСОБА_2 , щоб житловий будинок з господарськими будівля ми залишився у моїй власності.
Згідно звіту про оцінку нерухомого майна за № 163 загальна вартість нерухомого майна становить 199720 грн.
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження будівництво житлового будинку з господарськи ми будівлями та спорудами проведено з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива.
Постановою від 15 грудня 2020 року приватний нотаріус Глибоцького районного нотаріального округу Тимофтій Л.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа.
У зв'язку з цим він змушений звернутись до суду з даним позовом, оскільки іншим шляхом оформити право власності на успадковане майно неможливо.
Тому просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 77,9 кв.м, в т.ч. житловою - 51,8 кв.м, літню кухню літ. «Б» з ґанком «б», підвал літ. «Бпд», сарай літ. «В», гараж літ. «Г» колодязь №1, ворота №2,хвіртки № 3-4, огорожу №5-6 та вимощення №1, розташовані по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 199720 грн., стягнувши з нього на користь відповідача ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки вказаного нерухомого майна в сумі 100000 тисяч гривень.
28 грудня 2020 року судом відкрито загальне провадження у вказаній справі та призначено її до підготовчого засідання.
25 січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спадкового майна. Згідно якого посилається на те, що Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2020 року відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до нього про визнання права власності на спадкове майно після смерті їхньої матері ОСОБА_3 .
Її брат ОСОБА_1 і вона прийняли спадщину за законом після матері. ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 зі сплатою їй грошової компенсації вартості 1/2 частки вказаного господарства. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково і вважає за необхідне звернутись до суду з зустрічним позовом, оскільки відповідачем не зазначене все спадкове нерухоме майно. Вона дійсно з 1989 року проживає у будинку за адресою АДРЕСА_2 . Однак житловий будинок з господарськими будівлями належав на праві власності їхній матері згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 23 червня 2010 року державним нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори.
Отже, існують два окремі житлові будинки за різними адресами. Відповідач з сім'єю проживає і користується будинком по АДРЕСА_1 , а вона із сім'єю проживає 21 рік у будинку по АДРЕСА_2 .
Добровільно поділити спадкове нерухоме майно вони не можуть. Тому вважає за можливе звернутись до суду з даним позовом, щоб у судовому порядку поділити між спадкоємцями спадкове нерухоме майно, виходячи з встановленого десятиліттями порядку користування майном.
У їхніх батьків було 5 дітей, з них ОСОБА_9 єдиний син і найменший з дітей, дійсно, воля батьків була, щоб їхнє господарство залишилось синові. Вона не має наміру порушувати цю волю, не зважаючи на те, що вона не викладена у заповіті, тому не претендує на поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 в натурі. Однак бажає, щоб у її власність перейшло господарство в якому вона проживає в цілому, а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 42,0 кв.м, в т.ч. житловою - 27,2 кв,м, сараї літ. «Е», «В», «Г», убиральня літ. «Д» та огорожа № 1-3, розташовані по АДРЕСА_2 . Вказане господарство належало їхньому діду -батькові батька ОСОБА_10 , побудоване у 50-роках минулого століття є значно дешевшим по вартості ніж господарство по АДРЕСА_1 .
Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями станом на 13 січня 2021 року згідно звіту про оцінку нерухомого майна становить 52710 грн.
Загальна вартість спадкового нерухомого майна становить 252430 гривень (вартість господарства по АДРЕСА_1 - 199720 грн. + 52710 грн. = 252430 грн.) Виходячи з рівності часток кожного із спадкоємців, частка кожного з них у грошовому виразі становить 126215 грн. Різниця у вартості двох господарств становить 73505 грн. Саме цю суму відповідач має їй сплатити у разі ухвалення судового рішення щодо поділу спадкового майна саме таким чином.
Сподіваюсь, що такий варіант розділу майна задовольнить не тільки її інтереси, але й інтереси відповідача ОСОБА_1 . Права їхні не будуть порушені і вони зможуть уникнути подальшої судової тяганини щодо спірного майна.
Тому просить суд, об'єднати даний позов в одне провадження з первісним позовом і ухвалити рішення, яким поділити між нею та ОСОБА_1 спадкове нерухоме майно, а саме: визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 42,0 кв.м, в т.ч. житловою площею 27,2 кв. м, сараї літ. «Б», літ. «В», «Г», убиральню літ. «Д» та огорожу № НОМЕР_1 ,розташовані по АДРЕСА_2 , загальною вартістю 52710 гривень. Житловий будинок літ. «А» загальною площею 77.9 кв.м, в т.ч. житловою 51,8 кв.м, літню кухню літ. «Б» з ґанком «б», підвал літ. «Бпд», сарай літ. «В», гараж літ. «Г», колодязь №1,ворота №2, хвіртки №3,4, огорожу №5,6 та вимощення №І, розташовані по АДРЕСА_1 , залишити у власності відповідача ОСОБА_1 , загальна вартість майна - 199720 грн, стягнувши з нього на її користь різницю вартості майна у сумі 73505 грн.
28 січня 2021 року судом винесено ухвалу, якою об'єднано вище вказані позови в одне провадження.
28 січня 2021 року судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій позовні вимоги за первісним позовом підтримує частково, а вимоги за зустрічним позовом визнає повністю і просить суд справу розглянути у його відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, однак подала до суду заяву у якій вказує, що вимоги за первісним позовом визнає частково, а зустрічний позов підтримує повністю, та просить суд справу розглянути у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а вимоги за зустрічним позовом також підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, якщо спадкоємець будь - яким із перелічених у законі способів прийняв спадщину, а потім помер, то прийнята ним спадщини буде спадкуватися його спадкоємцями в окремій спадковій справі, що заводиться після нього як на особисте майно, так і на майно, яке він прийняв, але не оформив.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Глибока померла матір сторін ОСОБА_3 . Спадщина відкрилась за законом. Своєчасно в установлений законом строк спадщину прийняли двоє спадкоємців першої черги: позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 .
Крім них спадкоємцями першої черги є їх рідні сестри ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та племінниця (донька їхньої покійної сестри ОСОБА_6 ) за правом представлення ОСОБА_7 . Вони своєчасно відмовились від прийняття спадщини, подавши відповідні заяви нотаріусу.
Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Тимофтій Л.М. за № № 63/2017.
До складу спадщини крім іншого також входить житловий будинок літ. "А" загальною площею 77,9 кв.м, в т.ч. житловою - 51,8 кв.м, , літня кухня літ. "Б" з ґанком "б", підвал літ. "Бпд", сарай літ. "В", гараж літ. "Г", колодязь №1, ворота №2, хвіртки №3-4, огорожа № 5/6 та вимощення №1, розташовані в АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно належало батькам сторін на праві спільної сумісної власності подружжя. Мати була вдовою, її чоловік (батько сторін) ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві. Спадщину прийняла тільки їхня мати. Спадкова справа заведена в Глибоцькій державній нотаріальній конторі за № 128/2010.
У спірному житловому будинку проживає позивач, сестри давно мають власне житло і на вказане господарство не претендують.
Відповідач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 . За вказаною адресою сестра постійно проживає з 1989 року разом з сім'єю.
Отже, існують два окремі житлові будинки за різними адресами. Позивач з сім'єю проживає і користується будинком по АДРЕСА_1 , а відповідачка із сім'єю проживає у будинку по АДРЕСА_2 .
Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями станом на 13 січня 2021 року згідно звіту про оцінку нерухомого майна становить 52710 грн.
Загальна вартість спадкового нерухомого майна становить 252430 гривень (вартість господарства по АДРЕСА_1 - 199720 грн. + 52710 грн. = 252430 грн.). Виходячи з рівності часток кожного із спадкоємців, частка кожного з них у грошовому виразі становить 126215 грн. Різниця у вартості двох господарств становить 73505 грн.
Сторони в судовому засіданні дійшли згоди, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 належатиме ОСОБА_2 , а будинок за адресою: АДРЕСА_1 належатиме ОСОБА_1 . Та ОСОБА_1 сплатить ОСОБА_2 різницю вартості майна.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, ст.ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , право власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 77,9 кв.м, в т.ч. житловою - 51,8 кв.м, літньої кухні літ. «Б», ґанку «б», підвалу літ. «Бпд», сараю літ. «В», гаража літ. «Г» колодязя №1, воріт №2, хвіртки № 3-4, огорожі №5-6 та вимощення №І, загальною вартістю 199720,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_2 і складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 42,0 кв.м, в т.ч. житловою площею 27,2 кв. м, сараї літ. «Б», літ. «В», «Г», убиральню літ. «Д» та огорожу № 1-3, загальною вартістю 52710,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , у якості компенсації різницю вартості майна у сумі 73505 (сімдесят три тисячі п'ятсот п'ять) гривень, 00 копійок.
Повний текст судового рішення виготовлено 03 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Суддя: