г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3736/20
Номер провадження 1-кп/213/112/21
Іменем України
03 лютого 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувального акту у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № № 12020040740000583 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні Інгулецького районного суду міст Кривого Рогу знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з положеннями ч.3 цієї статті, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики, які існували на момент обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу на даний момент не відпали, зокрема, знаходячись на свободі, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які під час досудового розслідування надали у відношенні обвинуваченого викривальні покази у вчиненні ним даного кримінального правопорушення і, оскільки обвинувачений може бути знайомий з даними свідками, а вони ще не допитані судом, то з метою покращення свого становища або уникнення кримінальної відповідальності не виключена можливість, того що обвинувачений може впливати на них, створюючи загрозу їх життю та здоров'ю, вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, на даний час ніде офіційно не працевлаштований, основним джерелом його доходів було провадження злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, то не виключна можливість того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів.
Просив також врахувати, що обвинувачений не одружений, дітей та осіб, що потребують його догляду не має, офіційно не працевлаштований, мешкає спільно з батьками, які за час спільного проживання не були для нього авторитетами і не могли впливати на його діяння та прийняття рішень, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків.
Захисник заперечував проти продовження строку запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, пославшись на те, що ризик впливу на свідків прокурором не доведено, доказів того, що обвинувачений буде продовжувати вчиняти нові злочину також суду не надані, а іншим ризикам зможе запобігти більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений підтримав захисника, пояснив, що впливати на свідків він не буде, ухилятися від явки до суду він також не буде, зазначив, що його матір хворіє та їй потрібен догляд, а інших родичів вона немає. Також вказав, що раніше, по іншому кримінальному провадженню до нього застосовувалися більш м'які запобіжні заходи, при цьому він до суду з'являвся та не перешкоджав розгляду кримінальної справи.
Вислухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу, отже вважає що вказане клопотання прокурора підлягає задоволенню, при цьому виходить із наступного.
Так, ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.09.2020 обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено судом в підготовчому судовому засіданні до 26 грудня 2020 року, а в подальшому - по 15 лютого 2021 року включно.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, судове дослідження доказів по справі не проведено, свідки у справі судом не допитані, тому суд вважає, що, перебуваючи на волі, обвинувачений зможе впливати на свідків, перешкодити встановленню істини у справі, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності, продовжити вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, суд враховує особу обвинуваченого, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема відсутність у ОСОБА_5 постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків.
Отже, суд вважає, що підстави, за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наразі не втратили своєї актуальності, при цьому суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді цілодобового домашнього арешту не буде достатнім для забезпечення виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, і тому на цей час недоцільно.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема викладену у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», згідно з якою «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини, визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи, що в первісній ухвалі про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 був визначений розмір застави, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити, а клопотання обвинуваченого та захисника залишити без задоволення.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, по 03 квітня 2021 року включно.
Залишити ОСОБА_5 розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.09.2020 у розмірі 126 120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень, в разі сплати якої вважати обраним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - заставу.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язок повідомляти суд про зміну місця проживання, не відлучатися з м. Кривого Рогу без дозволу суду, з'являтися до суду за викликом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, - протягом 7 днів з дня вручення копії постанови.
Головуючий суддя ОСОБА_1