Справа № 528/4187/12
Провадження № 4-с/234/4/21
Іменем України
03 лютого 2021 року
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді - Переверзевої Л.І.,
секретаря - Горбатової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на бездіяльність Краматорського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-
16.12.2020 року заявник звернувся до суду із зазначеною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що 26.12.2019 року Краматорським міським судом Донецької області ухвалено рішення по справі №528/4187/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором № 014/11-197/010 від 24.11.2006 року у розмірі 55350,65 грн. та судових витрат у розмірі 3219,00 грн.
01.04.2020 року постановою державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби МЮУ Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Оруджовою К.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61679131 з виконання виконавчого листа №528/4187/12, 2/234/509/19, що виданий 24.02.2020 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 553569,65 грн.
26.10.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника у межах виконавчого провадження № 61679131.
30.11.2020 року листом начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби МЮУ Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відмовлено стягувачу у вимогі про звернення стягнення на нерухоме майно боржника у межах виконавчого провадження № 61679131, на підставі ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Просив визнати неправомірною бездіяльність Краматорського відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі начальника відділу, щодо невжиття заходів відповідно до ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» відносно реалізації на електронних торгах нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі -продажу, ВЕІ№ 466436, ВЕІ№466439, 22.11.2006, що посвідчено Костенко С.О. приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу, р№ 7981 та зобов'язати посадових осіб Краматорського відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити невідкладних заходів відповідно до ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» відносно реалізації на електронних торгах нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі -продажу, ВЕІ№ 466436, ВЕІ№466439, 22.11.2006, що посвідчено Костенко С.О. приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу, р№ 7981 т, у порядку та в спосіб що визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день слухання справи повідомлялися належним чином.
Від представника заявника та державного виконавця Оруджової К. надійшли клопотання без розгляд скарги без їх участі.
Суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі учасників судового розгляду, оскільки згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналогічні положення містяться і в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
За вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права і свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
При цьому, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 грудня 2019 року (справа № 528/4187/12, провадження № 2/234/509/19), позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», заборгованість за кредитним договором в сумі - 550350,65 грн., та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн.
Постановою державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Оруджовою К.І. серії ВП № 61679131 від 01.04.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №528/4187/12, 2/234/509/19, що виданий 24.02.2020 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 553569,65 грн.
30.11.2020 року листом начальника Краматорського відділу державної виконавчої служби МЮУ Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» стягувачу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» повідомлено, що за даними АСВП у Краматорському міському відділі державної виконавчої служб перебуває виконавче провадження № 61679131 від 01.04.2020 року , відкрите на підставі виконавчого листа № 528/4187/12, виданого Краматорським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості за кредитним договором у розмірі 553569,65 грн.
З метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем направлено запити до установ щодо надання інформації про майновий стан боржника, наявність поточних розрахункових рахунків.
Згідно відповіді ПФУ України боржник на обліку не перебуває.
Згідно відповіді ДПІ боржник має відкриті рахунку у АТ КБ «Приватбанк». 15.04.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно відповіді НПП ВАЗО № 1443 за боржником зареєстрований транспортний засіб Mercedes-Benz, 1984 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 зеленого кольору.
З метою фактичного виконання рішення Краматорського міського суду, керуючись ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження.
Згідно реєстраційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником зареєстроване нерухоме майно, яке знаходиться в іпотеці.
Предметом іпотеки є належний іпотекодавцю ОСОБА_2 цілісний майновий комплекс що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку". звернути стягнення на предмет іпотеки неможливо. З метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем повторно направлено запити до установ щодо надання інформації про майновий стан боржника, наявність поточних розрахункових рахунків.
За частиною 1 ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».
Тобто, враховуючи, що м. Краматорськ включено до переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, який затверджено розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати це майно на даний час є неможливим.
Крім того, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Відповідно до ст.61 зазначеного Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або зафіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Згідно із Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.
Проте, статтею 48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення.
Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Суд зазначає, що законодавством передбачено певний порядок проведення стягнення за виконавчими документами. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що у боржників відсутні грошові кошти, на які звертається стягнення у першу чергу відповідно до вимог законодавства, а тому на час розгляду скарги відсутні підстави для вирішення питання про звернення стягнення на майно шляхом його реалізації у межах процедури виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, оскільки на даний час діють норми частини першої статті 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якими щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України та перебуває в іпотеці, суд приходе до висновку, що підстави для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відсутні.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України суд, -
У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на бездіяльність Краматорського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. І. Переверзева