ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2218/19
провадження № 6/753/41/21
"28" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києві у складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.
за участю секретаря Лаптєвій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києві із заявою про встановлення способу та порядку виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києві від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління юстиції в м. Києві в особі Шістнадцятої державної нотаріальної контори м. Києва, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», публічне акціонерне товариство комерційний банк «Фінансова ініціатива», публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», публічне акціонерне товариство «Фідо Банк», публічне акціонерне товариство «Юнекс Банк», публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», публічне акціонерне товариство Банк «Контракт», публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю, поділ майна; та об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його розподіл.
Заяву мотивовано тим, що згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на наступне майно:
-грошові кошти в розмірі 69984,66 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Банк Форвард» на рахунку № НОМЕР_1 за договором від 15.04.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 26161,45 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» на рахунку № НОМЕР_2 за договором від 20.08.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 82512,67 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Юнекс Банк» на рахунку № НОМЕР_3 за договором від 24.07.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 92500,00 грн., що знаходились в Публічному акціонерному товаристві «Фідобанк» на рахунку № НОМЕР_4 за договором від 03.09.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 28500,00 грн., що знаходились в Публічному акціонерному товаристві Банк «Контракт» на рахунку № НОМЕР_5 за договором від 13.08.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 4016, 57 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Альфа- Банк» на рахунку № НОМЕР_6 за договором від 05.12.2013 року;
- майнові цінності, що знаходяться в індивідуальному банківському сейфі № Л-5 головного офісу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» згідно договору оренди від 09.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та Акціонерним товариством «Юнекс Банк», а саме: готівкові кошти в іноземній валюті: номіналом 1 долар СІЛА у кількості 11 шт., номіналом 5 доларів США у кількості 19 шт., номіналом 10 доларів США у кількості 32 шт., номіналом 20 доларів США у кількості 24 шт., номіналом 50 доларів США у кількості 50 шт., номіналом 100 доларів США у кількості 515 шт., номіналом 100 Євро 33 шт., номіналом 200 Євро 1 шт., номіналом 500 Євро у кількості 1 шт., номіналом 5 фунтів стерлінгів у кількості 4 шт., номіналом 10 фунтів стерлінгів у кількості 150 шт., номіналом 20 фунтів стерлінгів в кількості 15 шт., кулон у формі хреста з биркою жовтого кольору у кількості 5 шт., кулон жовтого кольору (релігійна тематика) у кількості 4 шт., ланцюжок з биркою жовтого кольору у кількості 4 шт., ланцюжок з кулоном у формі хреста жовтого кольору в коробочці у кількості 1 шт., браслет з биркою жовтого кольору у кількості 4 шт., обручка жовтого кольору у червоній коробочці у кількості 1 шт., наручний годинник жовтого кольору у кількості 1 шт., годинник (циферблат без браслету) у кількості 2 шт., монети (сувенір) жовтого кольору в коробочці у кількості 2 шт., запонки жовтого кольору 1 пара, шпилька для краватки жовтого кольору 2 шт., брелок жовтого кольору у кількості 1 шт.;
- грошові кошти в розмірі 29 491 доларів США 50 центів на рахунку № НОМЕР_7 згідно договору №025/000-670/15 від 27.07.2015 року в Акціонерному товаристві «ОТП Банк»;
- грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. на рахунку НОМЕР_8 за договором від 22.07.2015 року; в розмірі 70000,00грн. на рахунку № НОМЕР_9 за договором від 09.09.2015 року; в розмірі 1878,84 грн. на рахунку № НОМЕР_10 , що знаходяться в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк»;
- грошові кошти в розмірі 4982 доларів США 40 центів на рахунку № НОМЕР_11 в Акціонерному товаристві «Юнекс Банк».
Після набуття ухвали суду законної сили, ОСОБА_1 звернулася до вказаних банківських установ з заявою щодо виконання вказаного судового рішення для отримання грошових коштів, які знаходилися на депозитних рахунках банків.
Більшість банківських установ належним чином виконали судове рішення та повернули грошові кошти в порядку його добровільного виконання.
Листом Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 11.03.2020 заявнику, як власнику депозитного вкладу згідно вказаного судового рішення було відмовлено у видачі депозиту.
Заявник зверталась зі скаргою до НБУ з приводу невиконання посадовими особами Акціонерного товариства «ОТП Банк» рішення суду, проте залишена без задоволення з огляду на позицію НБУ, яка полягає у тому, що в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року не встановлено обов'язку банківської установи видати кошти за вказаним депозитним договором.
Викладена вище обставина порушує право власності заявника на депозитний вклад за договором № 025/000-670/15 від 27.05.2015, право власності, яке визнано судовим рішенням та позбавляє на право законного володіння, користування та розпорядження.
У зв'язку із чим, просила суд встановити спосіб виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року в частині визнання за нею права власності на депозитний вклад у розмірі 29 491 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто один) доларів США 50 центів на рахунку № НОМЕР_7 за договором № 025/000-670/15 від 27.07.2015 шляхом зобов'язання Акціонерного товариства «ОТП Банк» видати ОСОБА_1 депозитний вклад у розмірі 29 491 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто один доларів США 50 центів по рахунку № НОМЕР_7 за договором № 025/000-670/15 від 27.07.2015 з виплатою тіла депозиту з усіма відсотками згідно умов депозитного договору станом на дату виконання судового рішення.
Заявник у судове засідання не з'явилась, від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, просила задовольнити, уточнивши вимоги заяви, у яких просила суд зобов'язати АТ «ОТП Банк» видати депозитний вклад у розмірі 29 491 США 50 центів по рахунку № НОМЕР_7 за договором № 025/000-670/15 від 27.07.2015 на умовах договору, або виплати даного депозиту.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Проте, неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду вказаної заяви.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали заяви та цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Зміна способу та порядку виконання рішення полягає у визначеній законодавством послідовності і змісті вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також у реалізації /прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження. Тобто, судом застосовуються інші (нові) заходи реалізації рішення суду за умови неможливості його виконання у спосіб та в порядку, який був передбачений раніше у цьому рішенні. При цьому, спосіб виконання рішення визначається в межах встановлених Цивільним кодексом способів захисту цивільних прав, наприклад припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з'ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення».
При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
При вирішення питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
Отже, питання щодо встановлення способу і порядку виконання рішення суду може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об'єктивними ускладненнями при виконанні цього рішення.
Судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління юстиції в м. Києві в особі Шістнадцятої державної нотаріальної контори м. Києва, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», публічне акціонерне товариство комерційний банк «Фінансова ініціатива», публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», публічне акціонерне товариство «Фідо Банк», публічне акціонерне товариство «Юнекс Банк», публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», публічне акціонерне товариство Банк «Контракт», публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю, поділ майна; та об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його розподіл.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 17.10.2019 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_13 ), ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_14 ), за умовами якої за позивачем визнано право власності на наступне майно:
- на 1/2 частину грошових коштів, зазначених в пункті 2 цієї Мирової угоди, які знаходились на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 в банківських установах, та які фактично отримані Позивачем до підписання цієї Мирової угоди в порядку виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2017 року у справі № 753/787/16-ц, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 28.11.2018 року, а саме на:
-грошові кошти в розмірі 69984,66 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Банк Форвард» на рахунку № НОМЕР_1 за договором від 15.04.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 26161,45 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» на рахунку № НОМЕР_2 за договором від 20.08.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 82512,67 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Юнекс Банк» на рахунку № НОМЕР_3 за договором від 24.07.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 92500,00 грн., що знаходились в Публічному акціонерному товаристві «Фідобанк» на рахунку № НОМЕР_4 за договором від 03.09.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 28500,00 грн., що знаходились в Публічному акціонерному товаристві Банк «Контракт» на рахунку № НОМЕР_5 за договором від 13.08.2015 року;
-грошові кошти в розмірі 4016,57 грн., що знаходились в Акціонерному товаристві «Альфа- Банк» на рахунку № НОМЕР_6 за договором від 05.12.2013 року;
- майнові цінності, що знаходяться в індивідуальному банківському сейфі № Л-5 головного офісу Акціонерного товариства «Юнекс Банк» згідно договору оренди від 09.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та Акціонерним товариством «Юнекс Банк», а саме: готівкові кошти в іноземній валюті: номіналом 1 долар США у кількості 11 шт., номіналом 5 доларів США у кількості 19 шт., номіналом 10 доларів США у кількості 32 шт., номіналом 20 доларів США у кількості 24 шт., номіналом 50 доларів США у кількості 50 шт., номіналом 100 доларів США у кількості 515 шт., номіналом 100 Євро 33 шт., номіналом 200 Євро 1 шт., номіналом 500 Євро у кількості 1 шт., номіналом 5 фунтів стерлінгів у кількості 4 шт., номіналом 10 фунтів стерлінгів у кількості 150 шт., номіналом 20 фунтів стерлінгів в кількості 15 шт., кулон у формі хреста з биркою жовтого кольору у кількості 5 шт., кулон жовтого кольору (релігійна тематика) у кількості 4 шт., ланцюжок з биркою жовтого кольору у кількості 4 шт., ланцюжок з кулоном у формі хреста жовтого кольору в коробочці у кількості 1 шт., браслет з биркою жовтого кольору у кількості 4 шт., обручка жовтого кольору у червоній коробочці у кількості 1 шт., наручний годинник жовтого кольору у кількості 1 шт., годинник (циферблат без браслету) у кількості 2 шт., монети (сувенір) жовтого кольору в коробочці у кількості 2 шт., запонки жовтого кольору 1 пара, шпилька для краватки жовтого кольору 2 шт., брелок жовтого кольору у кількості 1 шт.;
- грошові кошти в розмірі 29491 доларів США 50 центів на рахунку № НОМЕР_7 згідно договору №025/000-670/15 від 27.07.2015 року в Акціонерному товаристві «ОТП Банк»;
-грошові кошти в розмірі 100000,00 грн. на рахунку НОМЕР_8 за договором від 22.07.2015 року; в розмірі 70000,00грн. на рахунку № НОМЕР_9 за договором від 09.09.2015 року; в розмірі 1878,84 грн. на рахунку № НОМЕР_10 , що знаходяться в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк»;
- грошові кошти в розмірі 4982 доларів США 40 центів на рахунку № НОМЕР_11 в Акціонерному товаристві «Юнекс Банк».
У доводах заяви заявник вказує на те, що більшість банківських установ належним чином виконали ухвалу суду та повернули грошові кошти в порядку його добровільного виконання, проте Акціонерне товариство «ОТП Банк» на її звернення з вимогою повернути грошові кошти, які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_7 згідно договору №025/000-670/15 від 27.07.2015 листом від 11.03.2020 відмовив з тих підстав, що у відповідності до підпункту 3 пункту 142 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (надалі - «Інструкція №492»), встановлено, що банк закриває поточні рахунки клієнтів, зокрема, у разі смерті власника рахунку - фізичної особи/фізичної особи - підприємця/особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, після виплати коштів спадкоємцю (ям) та іншим особам на підставі документів, визначених законодавством України.
Крім того, вказував на те, що ухвала Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/2218/19 від 17.10.2019 у резолютивній частині не містить положення, згідно з яким банк було зобов'язано видати кошти із рахунку клієнта банку.
З огляду на зазначене, у банку не має правових підстав для задоволення заяви та видачі коштів, що розміщені на рахунку клієнта банку.
Крім того, ОСОБА_1 зверталась до Національного банку України з приводу невиконання посадовими особами Акціонерного товариства «ОТП Банк» ухвали Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/2218/19 від 17.10.2019.
Згідно відповіді Національного банку України на вказане звернення, вбачається, що відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З метою об'єктивного розгляду звернення Національним банком України було надіслано запит до Банку та за результатами отриманої відповіді повідомило таке.
Банк повідомив, що ОСОБА_1 не є власником рахунку № НОМЕР_15 та стороною договору від 27.07.2015 №025/000-670/15.
Положеннями ст. 1071 Цивільного кодексу України визначені підстави списання грошових коштів з рахунка:
1) Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
2) Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предмет якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківського рахунку.
Згідно з абзацем 1 пункту 92 Інструкції № 492 видаткові операції рахунками фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, і провадять незалежну професійну діяльність здійснюються за розпорядження. власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України іншими уповноваженими на це особами).
У відповідності до підпункту 3 пункту 142 Інструкції у разі смерті власника рахунку - фізичної особи/фізичної особи - підприємця/особи, які провадять незалежну професійну діяльність, після виплати коші спадкоємцю (ям) та іншим особам на підставі документів, визначені законодавством України.
Також банк зазначив, що за результатом проведеного банком аналізі ухвали Дарницького районного суду м. Києва по справі від 17.10.2020 №753/2218/19, банк звертає увагу на те, що незважаючи на залучення до судового процесу банку в якості третьої особи Дарницьким районним судом м. Києва в судовому рішенні не встановлено обов'язку банку видати Вам кошти з рахунку № НОМЕР_15 згідно договором від 27.07.2015 №025/000-670/15.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк не має права вимагати в банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України нормативними актами Національного банку.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», а також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ,- виконання судового рішення є завершальною частиною судового процесу та невід'ємною складовою гарантованого державою права на справедливий суд.
За змістом частин другої, третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов'язковість рішень суду віднесено до основних засад судочинства.
Обов'язковість виконання судових рішень як невід'ємна складова частина права громадянина на справедливий суд-встановлена також практикою Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) та відповідними нормами (ст.ст. 6, 13, ст. 1 Першого протоколу) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» - Конвенція є частиною національного законодавства України, а судова практика ЄСПЛ визнається джерелом права.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського Суду з прав людини свідчить про усталену правову позицію ЄСПЛ стосовно коштів, присуждених особі за судовим рішенням. А саме, ЄСПЛ незмінно вважає, що такі кошти становлять майно особи (стягувача) на праві власності з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Так, зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» (CJSC Agrokompleks v. Ukraine, № 23465/03, 06.11.2011) міститься висновок суду про те, що існування заборгованості, яка підтверджена обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості, і становить майно цієї особи в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання винесеного на його користь судового рішення становить втручання у право мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу - зазначає ЄСПЛ також в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, 15.10.2009).
Окрім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення, і що виконання судового рішення слід розглядати як невід'ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, а саме у справах: «Ромашов проти України» (Romashov v. Ukraine, № 67534/01, 27.07.2004), «Дубенко проти України» (Dubenko v. Ukraine, № 74221/01, 11.01.2005), «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia, № 59498/00, 07.05.2002), «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, № 18357/91, 19.03.1997), «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy, № 22774/93, 28.07.1999) та багатьох інших.
Також, в рішенні у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, № 60750/00, 20.07.2004) ЄСПЛ беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (п.10 Постанов Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року у цивільній справі № 753/2218/19 набрала законної сили, та в силу норм прямої дії та найвищої юридичної сили статтей 129, 129-1 Конституції України, а також відповідно до вимог Цивільного Процесуального Кодексу України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»-підлягає обов'язковому виконанню усіма органами державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, посадовими чи службовими особами та громадянами на всій території України.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Таким чином, у ході судового розгляду встановлено та заявником доведено у належний спосіб виняткові обставини, що істотно ускладнюють виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва у частині реалізації ОСОБА_1 свого права власності на депозитний вклад відкритий у АТ "ОТП Банк", та позбавляють її на права законного володіння, користування та розпорядження спадковим майном, а в інший спосіб та порядку, виконати ухвалу заявник позбавлена можливості, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як фактично обраний заявником спосіб та порядок виконання не призведе до зміни рішення суду по суті та самостійної зміни способу захисту порушеного права обраного заявником, який передбачений статтею 16 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 260, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву-задовольнити.
Встановити спосіб виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 17.10.2019 про затвердження мирової угоди, у частині визнання права власності ОСОБА_1 на грошові кошти в розмірі 29 491 доларів США 50 центів розміщені на рахунку № НОМЕР_7 , згідно договору №025/000-670/15 від 27.07.2015 року в Акціонерному товаристві «ОТП Банк», шляхом виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_12 ) акціонерним товариством «ОТП Банк» депозитного вкладу розмірі 29 491 доларів США 50 центів (рахунок № НОМЕР_7 ), за депозитним договором № 025/000-670/15 від 27.07.2015 на визначених у ньому умовах.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: