707/2520/20
2/707/193/21
02 лютого 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі :
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 19 грудня 2015 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблений актовий запис № 2021 від 19.12.2015 р. Від спільного подружнього життя мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що подружні відносини з відповідачем вже рік як припинені. Спільне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер, примирення неможливе. Просить розірвати шлюб з відповідачем.
Спільна донька, яка була народжена за час шлюбу, на даний час проживає з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Позивач вказує, що матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини відповідач не надає.
У зв'язку з вищевикладеним просить суд, розірвати шлюб з відповідачем, після розірвання шлюбу прізвище залишити « ОСОБА_1 », стягнути з нього на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову до суду до досягнення дочкою повноліття.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, подавши до суду заяви про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 19.12.2015 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19.12.2015 року уклали шлюб. Прізвище позивача після укладення шлюбу змінено на « ОСОБА_1 ».
Відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивача відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 18.11.2020 року, затвердженого сільським головою Іващенком В.В., складеного комісією в складі секретаря виконкому Кумейківської сільської ради Черкаського району і області Яківець Л.П., депутата сільської ради Танана Л.І., в присутності сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а тому згідно зі ст. 180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно чинного законодавства, ЦПК України, СК України встановлений розмір для стягнення аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини - одна четверта з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Отже, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення аліментів з відповідача на користь позивача підлягає до задоволення.
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело прав. Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Отже принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Оскільки сімейні стосунки між сторонами не склалися, подружні відносини сторонами не підтримуються, збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, тому шлюб необхідно розірвати.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнав і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за необхідне його задовольнити.
При подачі позовної заяви до суду, позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі 840,80 грн., тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України, дані витрати підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК сплачений позивачем судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу підлягає до стягнення з відповідача на її користь, однак позивач не просила стягнути судовий збір з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд визначає, що рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ч.3 ст.105, ст.110, 112, 180, 182 СК України, ст.ст.141, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 19 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 2021, - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 , прізвище залишити « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , а фактично проживаючої по АДРЕСА_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.
Допустити рішення в частині стягнення аліментів за один місяць до негайного виконання.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов