Справа №705/4909/20
2-а/705/58/21
03 лютого 2021 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Кравченка Романа Михайловича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3501547,
Адвокат Кравченко Р.М., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому вказав, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020, винесеною інспектором - старшим лейтенантом поліції 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Волковим Т.А. громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Із діями інспектора позивач не згідний, посилаючись на те, що 30.11.2020, близько 22 год., керуючи автомобілем по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві та під?їжджаючи до регульованого перехрестя, він здійснив поворот ліворуч на зелений сигнал світлофора з метою розвороту на перехресті, що було дозволено Правилами дорожнього руху. Проте, він був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що він здійснив розворот, перетнувши при цьому подвійну суцільну смугу. З доводами працівників поліції позивач не погодився, проте, не приймаючи до уваги його пояснення та пояснення свідка, який знаходився в салоні автомобіля, інспектором була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення. Інспектором не було прийнято до уваги те, що позивач діяв у відповідності до ПДР, адже згідно п. 11.5 ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). В даному випадку позивач здійснив розворот в межах дії дорожнього знаку 5.18, який дозволяв рух ліворуч та здійснити розворот на вказаному перехресті. Також у постанові інспектор посилається на п. 8.5.1 ПДР, зазначивши, що водій перетнув подвійну суцільну смугу, проте відповідно до пункту 8.5.1. горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху, наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил, при цьому не вказано, що це подвійна суцільна лінія розмітки. При цьому, у ПДР взагалі не міститься таке визначення, як подвійна суцільна лінія. Також, при складанні оскаржуваної постанови, інспектором не було дотримано вимог чинного законодавства, а саме ст. 280 КУпАП, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також, постанова винесена інспектором, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, адже в ній відсутні будь які підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки в постанові відсутнє посилання на технічні засоби, якими було зафіксовано правопорушення, чи на сам відеозапис, а тому позивач просить її скасувати та закрити провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення у його діях, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 22.12.2020 провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Від представника відповідача на адресу суду за вх. № 1040 від 15.01.2021 надійшов відзив (з додатками) на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020 оскільки вважає, що вона винесена правомірно, виходячи з того, що водій ОСОБА_1 30.11.2020, близько 22 год., керуючи автомобілем Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві здійснив розворот, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 8.5.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказана постанова була винесена інспектором з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а саме Конституції України, ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП. На підтвердження законності своїх дій інспектором, як доказ, надано ком-пакт диск, на якому міститься два відео файли. Оскільки вважає, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, то відсутні підстави для її скасування. При цьому вважає, що подання вказаного позову є спробою позивача не захистити свої законні права та інтереси, а уникнути покарання за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і в майбутньому уникнути відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, яке було зафіксовано в той же день.
За вх. № 2013 від 27.01.2021 від адвоката Кравченка Р.М. надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що відповідач до поданого відзиву долучає докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та вказує, що вони існували на момент винесення інспектором постанови, проте, у самій постанові про такі докази нічого не зазначено. Крім того, відео файли, які містяться на долученому компакт-диску не містять прямого підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому він наполягає на задоволенні поданого ним адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020 ОСОБА_1 30.11.2020, близько 22 год., керуючи автомобілем Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві здійснив розворот, перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 8.5.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн.
Із позовної заяви вбачається, що 30.11.2020, близько 22 год., керуючи автомобілем по проспекту Валерія Лобановського в м. Києві та під?їжджаючи до регульованого перехрестя, ОСОБА_1 здійснив поворот ліворуч на зелений сигнал світлофора з метою розвороту на перехресті, що було дозволено Правилами дорожнього руху. На підтвердження зазначеного позивачем надано фото-роздруківку відрізку шляху на проспекті Лобановсього, з якого вбачається, що дійсно встановлені там дорожні знаки та дорожня розмітка дозволяють здійснити поворот ліворуч.
Так, п. 11.5 ПДР передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з дотриманням чинного законодавства.
При цьому в постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020 відсутній підпис особи, відносно якої вона складена, а саме ОСОБА_1 , а також відсутня відмітка про те, що він відмовився від підпису.
Також, у оскаржуваній постанові міститься відмітка «АА 00621», зроблено шариковою ручкою у графі «До постанови додаються:..», проте не зрозуміло що саме було долучено до вказаної постанови.
Крім того, відповідачем як доказ долучений ком-пакт диск (DVD), на якому міститься два відео файли, проте, жоден з них не містить підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. З інформації, яка на ньому міститься, вбачається доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, у наданому відзиві зазначено, що вказаний відповідач у справі - Управління патрульної поліції у місті Києві з юридичною адресою: вул. Народного Ополчення, 9 м. Київ, є неналежним відповідачем у цій справі, проте, у своєму ж відзиві відповідачем зазначає Управління патрульної поліції у м. Київ Департаменту патрульної поліції з юридичною адресою: вул. Народного Ополчення, 9 м. Київ, і при цьому відображає свою позицію про правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАПне надано.
Належних доказів правомірності свого рішення відповідач про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав.
Статею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належних доказів правомірності свого рішення відповідач про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем інспектором не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд дійшов до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП повинна бути скасована.
В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАН № 3501547 від 30.11.2020 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122КУпАП, у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі - закрити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко