02 лютого 2021 року
м. Київ
справа №810/4789/18
адміністративне провадження №К/9901/30449/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Желєзного І.В., Стеценка С.Г.,-
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/4789/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.09.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про грошове забезпечення відповідно до його заяви від 29.08.2018;
- зобов'язати відповідача виготовити та видати йому довідку про грошове забезпечення з урахуванням: посадового окладу - 2500 грн; окладу за спеціальне звання (капітан міліції) - 1800 грн; надбавки за вислугу років (стаж служби) 20 років 40 % від посадового окладу та окладу за спеціальне звання 1720; надбавки за специфічні умови проходження служби (особливі умови служби) 100 % посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж роботи (вислуги років) у розмірі 6020 грн; премії 14 % з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та надбавки за особливі умови (особливий характер) служби у розмірі 1685,60 грн; доплати за роз'їзний характер служби 10 % від посадового окладу - 250 грн; виплаченої вихідної допомоги при звільненні - 6225 грн, а всього 20 200,60 грн.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтовував посиланням на наявність у нього права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення поліцейських на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а відповідно незаконністю відмови відповідача у видачі йому довідки про грошове забезпечення із урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо невключення до довідки про грошове забезпечення позивача надбавки за специфічні умови проходження служби (особливі умови служби) 100 % посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж роботи, премії у розмірі 14 %.
Зобов'язано відповідача включити до довідки про грошове забезпечення позивача надбавку за специфічні умови проходження служби (особливі умови служби) 100 % посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж роботи (вислуги років) в сумі 6020 грн та премії у розмірі 14 %, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні і видати позивачу нову довідку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції 23.08.2019 відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав невідповідності її вимогам статей 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
7. 04.11.2019 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019, а справу № 810/4789/18 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. Протоколом розподілу справи від 04.11.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: ОСОБА_2.- головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Чиркін С.М.
9. Верховний Суд ухвалою від 27.12.2019 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
10. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №634/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку».
11. Протоколом розподілу справи від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Желєзний І.В., Стеценко С.Г.
12. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 задоволено адміністративний позов частково. Повний текст рішення виготовлено 08.04.2019. Докази надіслання відповідачу копії оскаржуваного рішення та його отримання ним у матеріалах справи відсутні.
Проте відповідач вказує, що копія оскаржуваного рішення була отримана ним 16.08.2019.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням 23.08.2019 відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 13.09.2019 залишено без руху та встановлено відповідачу десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Так, підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала невідповідність її вимогам статей 295, 296 КАС України, у зв'язку з поданням апеляційної скарги поза межами строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України, без зазначення дати отримання судового рішення та без подання відповідної заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску такого; неподанням документа про сплату судового збору та ненаведенням підстав для звільнення від його сплати, при наявності таких; незазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та офіційної електронної пошти.
На виконання ухвали від 13.09.2019 відповідачем надіслано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про долучення документів, зокрема платіжного доручення від 20.09.2019 № 8843 про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн, довіреності від 15.07.2019 № 193 та копії конверта, яким йому направлено апеляційним судом ухвалу від 13.09.2019 про залишення апеляційної скарги без руху.
Вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку, відповідачем не виконано.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 21.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. 23.08.2019 відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019, при перевірці щодо відповідності вимогам законодавства якої, судом апеляційної інстанції, серед іншого, встановлено, що така подана з порушенням строку встановленого статтею 295 КАС України, зважаючи на те, що оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду ухвалено 27.03.2019, повний текст його складено 08.04.2019, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 23.08.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 13.09.2019 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема з підстав несплати судового збору та подання такої із пропуском строку на апеляційне оскарження без подання відповідної заяви про поновлення пропущеного строку та надано відповідачу десятиденний строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху отримано відповідачем 18.09.2019, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач у встановлений судом строк усунув недоліки апеляційної скарги у частині сплати судового збору.
Однак відповідачем, в строк встановлений судом, не усунуто недоліки апеляційної скарги у частині надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, що і слугувало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.10.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, а заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду заявником до суду не надано.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у відкритті апеляційного провадження, з посиланням на положення частини другої статті 295 КАС України зважаючи на те, що відповідач отримав рішення суду першої інстанції 16.08.2019, а до суду апеляційної інстанції звернувся 23.08.2019, тобто в межах строку встановленого частиною першою статті 295 КАС України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
20. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
21. Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
23. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
24. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
25. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
26. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення викликано, насамперед, специфікою публічно-правових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у адміністративно-правових відносинах.
29. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, котрі підтверджені належними доказами.
30. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечення принципу правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку.
31. У силу положень частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.
32. У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
33. Аналіз наведених положень процесуальних норм свідчить, що у разі якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України, суд зобов'язаний залишити апеляційну скаргу без руху, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення строку. При цьому у разі, якщо у апеляційній скарзі особа не порушує питання про поновлення такого строку, їй надається можливість протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати заяву про поновлення строку.
34. Таке нормативне регулювання є процесуальною гарантією забезпечення права на апеляційний перегляд справи як однієї з основних засад адміністративного судочинства відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України.
35. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено 27.03.2019, повний текст його складено 08.04.2019, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 23.08.2019, що свідчить про подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак із заявою про поновлення строку відповідач не звертався та не надав належних доказів поважності пропуску такого строку, у зв'язку з чим суд залишив апеляційну скаргу без руху для надання можливості подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та належні докази, що підтверджують дату отримання ним повного тексту рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019.
Однак, у встановлений судом строк відповідач не звернувся до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та не надав доказів, що підтверджують дату отримання позивачем повного тексту рішення суду першої інстанції.
36. При цьому у касаційні скарзі відповідач посилається на те, що апеляційну скаргу ним було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції було вручено відповідачу 16.08.2019, а апеляційну скаргу направлено до суду 23.08.2019.
37. Колегія суддів вказує на помилковість такого твердження, зважаючи на те, що строк звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення обчислюється не з моменту отримання копії рішення, а з дня його проголошення або з дня складення повного тексу судового рішення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або ж розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.
38. Положеннями статті 295 КАС України передбачено право учасника справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
39. Водночас вказані норми законодавства не передбачають обов'язок суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а надають учаснику справи право на таке поновлення, яке може бути реалізовано шляхом надання до суду відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин та доказів такого пропуску. За результатами розгляду такої заяви суд вирішує питання про поновлення пропущеного строку.
40. Отже, надання судом апеляційної інстанції відповідачу можливості звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження свідчить про те, що такий діяв у спосіб, визначений процесуальним законом. В той час як відповідач не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у частині надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а отже не скористався правом на поновлення пропущеного строку.
41. Зважаючи на те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції правомірно застосував наслідки передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
42. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
43. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом попередньої інстанції спірного рішення і погоджується з його висновками у справі.
44. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №810/4789/18 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
І.В. Желєзний
С.Г. Стеценко,
Судді Верховного Суду