Справі № 418/4736/20
2-а/418/56/21
"28" січня 2021 р. Міловський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Гуцола М.П.,
секретаря: Вороніної І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
22.12.2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника з персоналу ВПС «Мілове» ім. В. Банних підполковника Гордійчука Віталія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне праовопрушення.
Ухвалою суду від 23.12.2020 року позов залишено без руху з тих підстав, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
04.01.2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача заступника начальника відділу з персоналу ВПС «Мілове» ім. В. Банних підполковника Гордійчука Віталія Миколайовича на належного відповідача відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних.
Позовна заява мотивована тим, що 10.12.2020 року посадовою особою, заступником начальника з персоналу впс «Мілове» ім. В. Банних підполковником Гордійчуком В.М. винесено постанову № 137244 від 10.12.2020 року якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 1700, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Позивач ОСОБА_1 з правопорушенням не згодний, посилається на те, що перед складанням постанови не були роз'яснені права та обов'язки, часу для підготовки для звернення за правовою допомогою йому не надавався, зміст постанови не проголошувався, права роз'яснені вже після накладення адміністративного стягнення, що порушує його право на захист.
Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 19.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду, про що повідомлено учасників справи. Клопотання про заміну неналежного відповідача заступника начальника відділу з персоналу ВПС «Мілове» ім. В. Банних підполковника Гордійчука Віталія Миколайовича на належного відповідача відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних- задоволено.
28.01.2021 року через канцелярію суду від представника відповідача Гордійчука В.М надійшов відзив на позовну заяву. Проте, всупереч вимогам ч. 3 ст. 55 КАС України до нього не долучено наказ про покладення на ОСОБА_2 обов'язків начальника ВПС "Мілове" ім В. Банних, а відтак відзив не приймається судом до уваги.
Позивач в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КупАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що постановою від 10.12.2020 року № 137244 винесеною заступником начальника з персоналу впс «Мілове» ім. В. Банних підполковником Гордійчуком В.М .було визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Зі змісту оскаржуванної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2020 року № 137244 слідує, що під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який пояснив, що 09.12.2020 року о 10 годин 00 хвилин здійснив виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України в н.п. «Маринівка» на напрямку н.п. «Маринівка» (ТОТ) - н.п. «Куйбишево» (РФ), чим порушив п.3 «Порядку в'їзду осіб переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій затвердженої ПКМУ від 17.07.2019 року № 815, тобто скоїв правопорушення, за що передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Відповідно до ч.1ст.204-2 КУпАП, порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Разом з тим, відповідачем у порушення ч. 2, 5 ст. 77 КАС України не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так і доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови від 10.12.2020 року № 137244.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем перед судом не було доведено, що у діях позивача ОСОБА_1 при перетині державного кордону України було встановлено порушення «Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, оскільки не було доведено перетинання позивачем 09.12.2020 року, о 10 год. 00 хв., державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка».
Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності достатності доказів, в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення нею п. 3 «Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», що свідчить про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин постанова № 137244 від 10.12.2020 року, винесена посадовою особою, заступником начальника з персоналу впс «Мілове» ім. В. Банних підполковником Гордійчуком В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП, винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 9, 11, 71, 158, 159, 160, 161-163 КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 137244 від10.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення, якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону імені героя України полковника Євгена Пікуса (код ЄДРПОУ 14321736) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Волноваським РВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 26.08.2016 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень, 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя: М.П. Гуцол