03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1066/20
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
за участю представника позивача - Хлєбникової Н.А.,
представника апелянта - Чабан О.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, ухвалене за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування припису і постанови, -
В лютому 2020 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила поновити строк на оскарження акту № 000523 від 18.05.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року та припису № 275/18 від 18.05.2019 року, складеного головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Кузьменко М.О. та постанов про накладення штрафів заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, начальника інспекційного відділу № 1 Якименка Р.К. № 341/18 від 01.06.2018 року і № 805/18 від 14.11.2018 року;
- визнати незаконними та скасувати припис №275/18 від 18.05.2018 року, складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Кузьменко М.О. та постанову про накладення штрафу заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, начальника інспекційного відділу №1 Якименка Р.К. № 341/18 від 01.06.2018 року і №805/18 від 14.11.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що квартира АДРЕСА_1 , на праві власності ОСОБА_3 , чоловіку позивачки. Згідно вимог припису №275/18, ОСОБА_1 має усунути порушення державних будівельних норм, а саме: здійснити демонтаж балконної плити та віконного профілю у квартирі АДРЕСА_1 . Тобто, ОСОБА_1 має здійснити дії що до майна, яке їй не належить, а належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. А тому позивач вважає, що вимоги припису № 275/18 про зобов'язання ОСОБА_1 , яка не є власником об'єкту містобудування, що перевірявся, усунути порушення державних будівельних норм вимог у термін до 18.06.2018 року, є незаконними та не можуть бути виконані ОСОБА_1 , а отже постанова про накладення штрафу за невиконання незаконного припису є неправомірною, грубо порушує права ОСОБА_1 та підлягають скасуванню.
З приводу неправомірності постанови, позовні вимоги обґрунтовано тим, що до протоколу від 31.10.2018 року та постанови №805/18 від 14.11.2018 року не додано жодного додатку, який би міг слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення - на останньому аркуші протоколу є позначка «додатки (за наявності):відсутні»; позивачеві не було вручено примірник протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. До суду не надано жодного доказу, який би підтверджував належне повідомлення позивача про складання оскаржуваного протоколу. Так, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено час та обставини вчинення правопорушення, який саме ДБН позивачем порушено (п.8.14 ДБН), відсутні пояснення позивачки чи причини відмови від пояснень та підпису у протоколі, ОСОБА_1 не роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП; справа про адміністративне правопорушення була розглянута у відсутності позивача, даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надано; складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення та направлення Позивачеві копії протоколу; відсутні докази повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останню можливості реалізувати надані їй права, передбачені статтею 268 КУпАП. Все зазначене. На думку позивача, є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано припис №275/18 від 18.05.2018 року, складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Кузьменко М.О. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, начальника інспекційного відділу №1 Якименка Р.К. №805/18 від 14.11.2018 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, котрою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за: квитанцією № 23 від 10.02.2020 року у сумі 840,00 грн. (вісімсот сорок гривень 00 коп.).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що будівельні роботи з розширення балконної плити та повного обшиття балкону квартири АДРЕСА_2 пластиковим профілем та влаштуванням віконного профілю зі склінням - виконані самочинно. Водночас, у цій справі правовідносини виникли у контексті проведеної самочинної реконструкції квартири, що наразі експлуатується її власниками. А тому, судом першої інстанції безпідставно та необгрунтовано визнано замовником іншу особу.
Відносно пропуску строку оскарження постанови № 805/18 від 14.11.2018 року апелянт зазначає. що пропуск процесуального строку на оскарження постанови, позивачем обґрунтовано тим, що остання доглядає за грудною дитиною, що постійні відрядження чоловіка унеможливлюють її здатність оперативно здійснювати дії, направлені на оскарження постанови. Інших підстав у заяві позивача про поновлення строку - не зазначено. Однак, апелянт звертає увагу суду, що ОСОБА_1 17.12.2018 року подано до Приморського районного суду адміністративний позов про скасування іншої постанови по справі про адміністративне правопорушення № 341/18 (справа № 522/21966/18). Враховуючи викладене, на думку апелянта, позивачу жодним чином не заважала обставина пов'язана із доглядом за дитиною, мати адвоката та здійснювати дії щодо оскарження інших актів. Крім того, зазначена позивачем обставина не є обставиною непереборної сили. Апелянт звертає увагу на те, що первинний позов у цій справі було подано саме ОСОБА_2 і тоді строк звернення до суду поновлювався з урахуванням того, що його дружина нібито не повідомляла про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та наважилась розповісти лише у січні 2020 року. Хоча, як вбачається із заяви про поновлення строку, сама позивач дізналась про постанову в кінці грудня. З веб-порталу «Судова влада» вбачається, що із первинним позовом ОСОБА_2 звернувся 10.02,2020 року. Згодом, було здійснено заміну первісного позивача ОСОБА_2 на належного позивача ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пропущено на 1 місяць і 10 днів.
Також, апелянт зазначає стосовно пропуску строку оскарження припису № 275/18 від 18.05.2018 року, з матеріалів справи вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил отримано ОСОБА_1 особисто 18.05.2018 року, про що свідчить її власний підпис в графі про отримання примірника припису. Водночас, апелянт вказує, що позов подано 10.02.2020 року. З наведеного, на думку апелянта, чітко вбачається, що строк звернення із вказаним позовом суттєво пропущено. Позовну заяву подано через 1 рік і 7 місяців з моменту коли особі стало відомо про оскаржуване рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Хлєбникова Н.А. зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірних висновків стосовно того, що ОСОБА_1 не можна вважати замовником або іншим суб'єктом містобудівної діяльності. З приводу пропуску строків на оскарження припису та постанови представник позивача зазначає, що дане питання було детально розглянуто судом першої інстанції - 10.07.2020 року винесено ухвалу, якою визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду. Представник позивача звертає увагу на той факт, що в тексті апеляційної скарги відповідач лише констатує факт подання позову позивачем з пропуском строків, проте не зазначає жодних заперечень на мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції від 10.07.2020 року, якою визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними. З огляду на вищезазначене, представник позивача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.04.2018 року на адресу Управління надійшло звернення фізичної особи, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 про здійснення прибудови до балкону квартири АДРЕСА_2 .
Станом на 24.06.2019 року в Єдиному реєстрі документів, була відсутня інформація щодо дозвільних документів на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_4 .
Вказане стало підставою для видачі направлення для проведення позапланового заходу № 000523 від 02.05.2018 року на ім'я ОСОБА_1 , яка у подальшому забезпечила свою присутність під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а також надала необхідну для проведення об'єктивної та всебічної перевірки документацію.
На момент виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_4 , посадовою особою Управління зафіксовано, що будівельні роботи завершені та не виконуються, об'єкт фактично експлуатується, що підтверджується фотофіксацією об'єкта, посилання на яку містяться в акті перевірки № 000523.
Враховуючи надані ОСОБА_1 документи встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 25.11.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3837, трикімнатна квартира, загальною площею 53,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , належить позивачу.
Схематичний план квартири відображений в технічному паспорті інвентаризації нерухомого майна, виготовленого ТОВ «Південьжитлобуд» від 31.08.2017 року.
На момент проведення позапланової перевірки зафіксовані виконані будівельні роботи з розширення балконної плити та повного обшиття балкону пластиковим профілем та влаштуванням віконного профілю зі склінням.
Перевіркою зафіксовано, що в квартирі АДРЕСА_1 виконано будівельні роботи з розширення балконної плити та повного обшиття балкону пластиковим профілем та влаштуванням віконного профілю зі склінням, Виявлені факти підтверджуються фотофіксацією об'єкту.
За наслідками встановленого складені наступні документи:
Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 000523;
Протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2018року;
Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року.
18.05.2018 року винесеним Приписом №275/18 вимагалось усунути порушення державних будівельних норм у термін до 18.06.2018 року та повідомити про виконання припису Управління.
Повідомлень про виконання вимог припису на адресу Управління не надходило, таким чином, на підставі необхідності виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису від 18.05.2018 року №275/18, Управлінням видано направлення на проведення позапланового заходу № 001439 від 24.10.2018 року.
Виїздом на місце зафіксовано наявність розширеного та обшитого балкону пластиковим профілем з влаштуванням віконного профілю зі склінням.
За результатами проведення позапланової перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису №275/18 від 18.05.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги зазначеного припису щодо усунення порушень п. 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», чим порушила підпункти "а", "б" пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункт 3 пункту 11 Порядку № 553.
За наслідками перевірки складено:
Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 31.10.2018 року № 000523;
Протокол про адміністративне правопорушення від 31.10.2018року.
14.11.2018 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188 - 42 КУпАП за невиконання припису № 275/18 від 18.05.2018 р.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк на оскарження припису ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, скасував припис № 275/18 від 18.05.2018 р. з тих підстав, що його видано неналежному суб'єкту. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів адміністративного правопорушення у спірних правовідносинах, суд першої інстанції визнав протиправною та скасував постанову № 805/18 від 14.11.2018 р.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23 травня 2011 року (зі змінами та доповненнями) (далі-Порядок №533), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до п. 13 Порядку № 533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Згідно з п.14 Порядку № 533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з п. 17 Порядку №533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Відповідно до п. 18 Порядку №533 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Згідно з п. 19 Порядку №533 Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до п.20 Порядку №533 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з п. 21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
У відповідності до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, який мав бути встановлений при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що в рамках проведеної перевірки в травні 2018 рокуу відношенні ОСОБА_1 18.05.2018 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та зобов'язано у термін до 18.06.2018 р. повідомити про виконання припису.
01.06.2018 р. на підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем було прийнято постанову 341/18, яку ОСОБА_1 у грудні 2018 року оскаржила до адміністративного суду і відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. у задоволенні позову їй було відмовлено (т.1 а.с. 118).
При цьому, як вбачається з вищезазначеного судового рішення, припис від 18.05.2018 р. в рамках тієї справи ОСОБА_1 не оскаржувався.
Крім цього, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 р. встановлено, що за результатами перевірки 18.05.2018 р. контролюючим органом складено акт перевірки, прийнято протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушення вимог законодавства до 18.06.2018 р., а також встановлено, що під час проведення позапланової перевірки 18.05.2018 р. ОСОБА_1 була присутня та отримала вищевказані документи, про що свідчить її особистий підпис в акті перевірки, протоколі про адміністративне правопорушення та приписі про усунення порушення вимог законодавства (а.с. 121).
Таким чином, судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 була присутня під час перевірки та знала про припис в день його прийняття, однак до суду його не оскаржила.
З підстав викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що вона не мала можливості оскаржити припис у зв'язку з вагітністю та родами спростовуються тим фактом, що в грудні 2018 року ОСОБА_1 мала можливість подати позов до суду про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, її вагітність не була цьому завадою.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
З матеріалів справи вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року № 275/18 отримано ОСОБА_1 особисто 18.05.2018 р., про що свідчить її власний підпис в графі про отримання примірника припису (а.с. 15).
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом має обчислюватися саме з цієї дати, або мають бути зазначені обставини непереборної сили, що свідчать про можливість його поновлення.
З адміністративним позовом позивач звернулась в лютому 2020 року
Матеріали справи не містять жодних доказів, посилання на які доводять можливість та необхідність поновлення встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення із адміністративним позовом.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем без поважних причин пропущено шестимісячний строк для оскарження припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про залишення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування припису № 275/18 від 18.05.2018 р. без розгляду.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об'єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об'єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об'єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об'єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, судом встановлено, що постанова про накладення штрафу № 805/18 від 14.11.2018 р. була прийнята за відсутності ОСОБА_1 , копія постанови була надіслана поштою та позивач дізналась про неї у грудні 2019 року через накладення арешту на її автомобіль державним виконавцем.
Стосовно пропуску 10-денного строку на оскарження постанови, колегія суддів приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що її чоловік знаходився у довготривалому відрядженні, а на її утриманні знаходилось двоє малолітніх дітей.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим приймаються в якості належних.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року в частині визнання незаконним та скасування припису №275/18 від 18.05.2019 року, складеного головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Кузьменко М.О. - скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким адміністративний позов в частині визнання незаконним та скасування припису №275/18 від 18.05.2019 року, складеного головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Кузьменко М.О. - залишити без розгляду.
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,00 грн. (чотириста двадцять гривень 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик