П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м. ОдесаСправа № 540/2465/20
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Херсон;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
05.10.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 25.06.2020 року №UA508040/2020/000100/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, передбачені митним законодавством та які підтверджують митну вартість товару за основним методом. Отже, для перевірки правильності її визначення у митного органу не виникло підстав для витребування додаткових документальних підтверджень заявленої митної вартості товару. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості не ґрунтується на законі, прийнято без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 року №UA508040/2020/000100/2.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства. В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Ці обставини суд першої інстанції вважав достатніми для висновку про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості, а відтак - про задоволення адміністративного позову та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, а саме ці матеріали не підтверджували відомості про одержувача товару, страхування товару та актуальність цінової пропозиції стосовно поставленого товару, у тому числі через не подання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів про якісні і вартісні характеристики товару, сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару є обґрунтованими, а коригування митної вартості товару згідно оскаржуваного рішення відбулось у повній відповідності до норм митного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 18.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та Компанією «TAIZHOU LUQIAO XINFA HOSE CO, LTD» (Китай) укладено контракт №18122019, за яким Компанія «TAIZHOU LUQIAO XINFA HOSE CO, LTD» зобов'язується виготовляти та продавати шланги, а саме - садові шланги, шланги для подачі води, лай флет та інші, згідно Інвойсам, узгодженим сторонами і які є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до п. 1.2 Контракту кількість, номенклатура, якість, ціна та інші характеристики товарів, визначаються згідно Інвойсів, який додається до Контракту по кожній партії товару, що постачається.
Згідно із п. 2.1 Контракту поставка товару здійснюється та базис ціни товару визначається на умовах FOB - порт Нінбо (Китай) у відповідності до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року - Інкотермс - 2000.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Контракту ФОП ОСОБА_1 здійснює оплату поставленого товару за кожну одиницю товару по цінам, визначеним в Інвойсі, і по кожній партії, які є фіксованими та не можуть бути змінені з моменту підписання Інвойсу по кожній партії товару.
Загальна вартість Контракту приблизно складає 500 000 дол. США.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару проводяться у безготівковій формі протягом 30 банківських днів з моменту підписання Інвойсу по кожній окремій партії товару шляхом перерахування передоплати у розмірі 40% вартості партії товару на рахунок Компанії «TAIZHOU LUQIAO XINFA HOSE CO, LTD», залишок вартості оплачується перед відвантаженням товару.
Згідно із п. 4 Контракту ФОП ОСОБА_1 зобов'язується, у тому числі:
підготувати складські майданчики для прийому та відповідного зберігання товару;
оформити митні документи на поставку товару на склад - морський порт Чорноморськ або Південний, або Одеса чи Херсон.
Відповідно до п. 5 Контракту Компанія «TAIZHOU LUQIAO XINFA HOSE CO, LTD» зобов'язується:
поставляти товар в порт Нінбо (Китай) на підставі Контракту згідно Інвойсів;
забезпечувати наявність всіх запитуваних митними органами супровідних документів (коносамент, рахунок, пакувальний лист, сертифікат походження товару);
надавати покупцю всі документи та інформацію про можливі поставки;
забезпечити комплектність та якість поставленого товару.
Пунктом 6.1 визначено, що Контракт вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє протягом трьох календарних років.
На виконання умов Контракту ФОП ОСОБА_1 імпортував на митну територію України товар, а саме: - шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрощення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без фітингів, товщина стінок 1,5-1,55 мм: довжиною в одному рулоні 100 м, діаметром 100 мм, з робочим тиском 4МПа, 4" х100 мх55 кг- 270 рул.; довжиною в одному рулоні 100м, діаметром 75 мм, з робочим тиском 4 МПа 3"х100мх36кг.-90 рул; довжиною в одному рулоні 50 м, діаметром 50 мм, з робочим тиском 4МПа, 2"50мх11,50 кг -140 рул.; довжиною в одному рулоні 100м, діаметром 150 мм, з робочим тиском 4МПа, 6"х100мх120 кг. - 40 рул., за договірною вартістю 31694,00 дол. США (844673,62 грн. по курсу 26,65090000 грн. за 1 дол. США без урахування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 40560 грн., разом 885233,62 грн.).
Окремою складовою вартості імпортованих товарів позивачем заявлено витрати на транспортування вищезазначених товарів поза митною територією України з порту Нінбо (Китай) до митного кордону України в контейнері 1*20АХІU2000726 згідно коносамента WMS20044689 в сумі 40560 грн. згідно заявки №1 від 30.04.2020 року до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №ТЕО24282114431, довідки експедитора ТОВ «Консольлайн» від 18.06.2020 року №0605-1, розрахунку на оплату №113 від 18.06.2020 року, платіжного доручення про оплату вартості транспортно-експедиторських послуг від 23.06.2020 року №48.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію від 25.06.2020 року №UA508040/2020/005280.
Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та склала 31694 доларів США.
На підтвердження правильності визначення митної вартості товару позивачем до митного оформлення подано: зовнішньоекономічний контракт №18122019 від 18.12.2019 року; пакувальний лист від 18.12.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) від 18.12.2019 року №191219; коносамент від 14.05.2020 року №WMS20044689; автотранспортна накладна від 24.06.2020 року №368434; декларація про походження товару від 18.12.2019 року №191219; платіжний документ, що підтверджує вартість товару, від 24.12.2019 року №191224/COR/77251; платіжний документ, що підтверджує вартість товару, від 29.04.2020 року №200429/COR/32144; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, від 18.06.2020 року №0605-1; договір про надання послуг митного брокера від 02.12.2019 року №40; договір (контракт) про перевезення від 03.04.2020 року №ТЕО2428214431; довідку про вартість перевезення.
Під час митного оформлення товару митний орган дійшов висновку, що заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано у зв'язку із тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування, витрати на транспортування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом не подано всі документи для підтвердження митної вартості, а документи, надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.
Митним органом зазначено, що поставка товару здійснюється в межах контракту №18122019 від 18.12.2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Компанією «TAIZHOU LUQIAO XINFA HOSE CO, LTD». Проте, в поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 12.05.2020 року №310120200518898450 отримувачем товару являється «CONSOLLINE LLC», що суперечить інформації про одержувача зазначених в інших супровідних документах, поданих до митного оформлення.
Разом з цим, митним органом вказано, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, якщо було здійснено страхування, то одним із документів, що підтверджують митну вартість, є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Виходячи з положень ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості декларант разом з митною декларацією має подати страхові документи. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар страхувався, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.
У додатково поданому прайс листі відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення комерційного інвойсу. Відповідно до положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції). Під час митного оформлення було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби, та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну.
Також, митним органом враховано, що на вимогу контролюючого органу декларантом не надано: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг); страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково надані документи у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Крім того, надана копія митної декларації не має перекладу, що не дозволяє здійснити порівняння інформації, заявленої у ній.
Враховуючи викладене та за результатом проведеної консультації, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2020 року №UA508040/2020/000100/2 за резервним методом відповідно до приписів ст. 64 Митного кодексу України.
Коригування митної вартості товарів відбулось з урахуванням наявної в митниці інформації, а саме: МД від 06.06.2020 року №UA500510/2020/000192, а саме: 1,94 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: (24500 кг*1,94 = 47530 дол. США).
Разом з цим, митним органом зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про його неправомірність та скасування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Аналіз наведених норм показав, що обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому, такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; інвойс; пакувальний лист та транспортні документи, в яких містяться відомості про оцінюваний товар та його вартість.
Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, обумовлені у п. 5 Контракту та за якими відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України має підтверджуватись заявлена митна вартість.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що предметом митного оформлення за вищенаведеною митною декларацією є товар - " шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрощення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без фітингів, товщина стінок 1,5-1,55 мм: довжиною в одному рулоні 100 м, діаметром 100 мм, з робочим тиском 4МПа, 4" х100 мх55 кг- 270 рул.; довжиною в одному рулоні 100м, діаметром 75 мм, з робочим тиском 4 МПа 3"х100мх36кг.-90 рул; довжиною в одному рулоні 50 м, діаметром 50 мм, з робочим тиском 4МПа, 2"50мх11,50 кг -140 рул.; довжиною в одному рулоні 100м, діаметром 150 мм, з робочим тиском 4МПа, 6"х100мх120 кг. - 40 рул.", номенклатура, характеристики та ціна якого відображені в інвойсі, складеному безпосередньо до Контракту від 18.12.2019 року №18122019.
Аналогічні дані щодо товару містяться у товаросупровідних документах та пакувальному листі. За цими документами вбачається вид постановленого товару, його кількість, характеристики, вартість тощо.
Отже, інвойс містить відомості про товар, який підлягає оплаті, його кількість, загальну вартість. Ці дані відповідають і супровідним документам стосовно постановлений товар, платіжним документам про оплату товару, у тому числі як попередньої так і повної.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано, що транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення імпортного товару організовано ТОВ «Консольлайн» відповідно до Договору від 30.04.2020 року №ТЕО2428214431, укладеного з позивачем.
Відповідно до умов вказаного Договору та заявки №1 від 30.04.2020 року організація поставки товару здійснювалась з порту Нінгбо до пункту доставки - м. Херсон, чим спростовуються доводи митного органу про не підтвердження інформації стосовно одержувача товару.
Разом з цим, позивачем проведено оплату цих послуг і вартість перевезення підтверджено рахунком на оплату №113 від 18.06.2020 року на 67850 грн. (в т.ч. міжнародне перевезення (фрахту) - 40560 грн.), платіжним дорученням №48 від 23.06.2020 року на 67850 грн., довідкою ТОВ «Консольлайн» №0605-1 від 18.06.2020 року про транспортно-експедиційні витрати.
У тому числі, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати за умовами FOB Інкотермс 2010 продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Укладення договору перевезення та страхування до обов'язків продавця не входять. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом. Як вбачається з обов'язків покупця за умовами FOB, то останній зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. При цьому, договір страхування не є обов'язковим для покупця, що прямо передбачено вищеназваними умовами поставки товару. Тобто, відповідно до Інкотермс, страхування вантажу не є обов'язком покупця (позивача), так само як і не є обов'язком постачальника.
За таких обставин, є необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Доводи митного органу про не подання до митного оформлення перекладу декларації країни відправлення апеляційний суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як свідчать обставини справи, ці матеріали не перешкоджали митниці пересвідчить у наявності відомостей декларації про одержувача товару тощо.
Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином надані документи порушують чи не відповідають вимогам митного законодавства, а відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 Митного кодексу України.
Не підтвердженими сумніви митниці залишаються на підставі використаної інформації про вартість аналогічного товару згідно МД від 06.06.2020 року №UA500510/2020/000192.
У тому числі, з огляду на підтвердження вартості товару основними документами, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, та специфікацією до контракту. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.
Діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано суб'єктами цих відносин.
Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов'язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
У зв'язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані, не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару є беззаперечною підставою для скасування рішення, що прийняте на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для задоволення позову та скасування оспорюваного рішення митниці.
Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло