П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2502/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
23 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» звернулось із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 року №0023335004 в частині застосування штрафу у сумі 41420,86 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (далі ПН) №№ 7,9,8,11,12.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 20.12.2019 року №1998/15-32-50-04/25025314, згідно з яким підприємством затримано граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме податкові накладні №11 від 18.06.2019 року (32 дні затримки), №12 від 21.06.2019 року (32 дні затримки), №7 від 03.06.2019 року (15 днів затримки), №9 від 14.06.2019 року (15 днів затримки), №8 від 05.06.2019 року (15 днів затримки).
Також позивачем зазначено, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних є неправомірним, оскільки на виконання вимог ст.201 ПКУ, 15.01.2019 року ним направлено всі зазначені податкові накладні в електронному вигляді. Проте направлені податкові накладні не було зареєстровано, оскільки з 14.06.2019 року по 15.07.2019 року позивача було від'єднано від системи Центрального порталу прийому звітності та надіслано повідомлення про розірвання договору електронного документообігу.
При цьому у відповідь на запит позивача, податковим органом повідомлено, що вказане від'єднання від системи вчинено з підстав того, що у позивача прострочений сертифікат підпису, проте у відповіді вказано дату від'єднання з 26.06.2019 року, в той час як позивач ще з 14.06.2019 року не мав змоги зареєструвати ПН.
Між іншим позивачем зазначено, що ним неодноразово подавались заяви на приєднання до договору про визнання електронних документів, але заяви були не прийняті, також підприємство зверталось на гарячу лінію податкового органу.
Таким чином позивач зазначає, що невчасна реєстрація ПН №№7, 9, 8, 11, 12 у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову та зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі акта перевірки, яким встановлено затримання позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 року №0023335004 Головного управління ДПС в Одеській області в частині застосування штрафу у сумі 41 420,86 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №№7, 9, 8, 11, 12.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. сплачені за платіжним дорученням №7785762 від 13.03.2020 року
На вказане рішення суду Головного управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
27.01.2021 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання щодо відкладення судового засідання, обґрунтоване складними погодними умовами (сильний сніг, хуртовина, на дорогах ожеледиця, місцями снігові замети).
Так, колегія суддів враховує незначну відстань (шагова доступність) між місцезнаходженням суду апеляційної інстанції та відповідачем - Головного управління ДПС в Одеській області, що підтверджує можливість прибути до суду на призначену дату.
На переконання колегії суддів заявлене клопотання свідчить навмисне затягування розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Крім цього, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, а також встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою діяльністю «Експрес-Мед» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2011 року за №1 556 145 0000 042081, є платником ПДВ та керівником зазначеного товариства станом на день розгляду цієї справи є ОСОБА_1 (а.с.141-142).
20.12.2019 року головним державним ревізором інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управління ДПС в Одеській області проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Експрес-Мед», код 25025314, в ЄРПН, дата виписки яких припадає на 06.2019 року за результатами якої складено акт №1998/15-32-50-04/25025314 (далі акт №1998/15-32-50-04/25025314) відповідно до висновків якого встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПКУ (із змінами та доповненнями) платником податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, а саме щодо:
- податкової накладної №11 від 18.06.2019 року, яку зареєстровано 16.08.2019 року на суму ПДВ 38438,64 грн., кількість днів затримки 32;
- податкової накладної №12 від 21.06.2019 року, яку зареєстровано 16.08.2019 року на суму ПДВ 95883,33 грн., кількість днів затримки 32;
- податкової накладної №7 від 03.06.2019 року, яку зареєстровано 15.07.2019 року на суму ПДВ 5716,67 грн., кількість днів затримки 15;
- податкової накладної №9 від 14.06.2019 року, яку зареєстровано 15.07.2019 року на суму ПДВ 4884,33 грн., кількість днів затримки 15;
- податкової накладної №8 від 05.06.2019 року, яку зареєстровано 15.07.2019 року на суму ПДВ 641,67 грн., кількість днів затримки 15;
Відповідальність платника податку на додану вартість за зазначене порушення визначена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ (а.с.7-8).
Позивач не погоджуючи з висновками акту №1998/15-32-50-04/25025314 направив на адресу відповідача заперечення на вказаній акт (а.с.9-10).
Однак ГУ ДПС в Одеській області листом №745/10/15-32-50-04-07 від 16.01.2020 року відмовлено ТОВ «Експрес-Мед» в задоволенні заперечень, та залишено висновки акту №1998/15-32-50-04/25025314 без змін (а.с.9-14).
На підставі висновків акту перевірки від 20.12.2019 року №1998/15-32-50-04/25025314 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 року №0023335004 про застосування штрафу на загальну суму 41420,86 грн. (а.с.39).
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом положень п.201.1 ст.201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
При цьому, окремо в п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
В силу вимог п.1201.1 ст.1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Так, судами встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» при спробі направити податкові накладні №№11, 12, 7, 9, 8 в межах граничних термінів, а саме у період з 14.06.2019 року по 15.07.2019 року дізнався про те, що його було від'єднано від системи Центрального порталу прийому звітності та про що надіслано повідомлення про розірвання договору документообігу.
14.06.2019 року направив запит (вих.№38) до ГУ ДФС в Одеській області, для з'ясування причин розірвання договору електронного документообігу, згідно якого зазначено, що вказаний договір було підписано 05.08.2014 року за №050820141, успішно прийнято і оброблено та підключено.
Крім цього, 26.06.2019 року, 01.07.2019 року та 05.07.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес-Мед» направляло заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001, проте заяви були не прийняті з підстав які зазначені у квитанціях №2 та №1, а саме: невідповідності реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору/повідомленні про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; Сертифікат №0100000000000000000000000000000006е9с209, видавець: UA-36865753-0117 АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів» Україна», найменування: ОСОБА_1 ; Порушено вимоги статті 13 Закону України «Про електронні довірчі послуги»: сертифікат прострочено за даними АЦСК - сертифікат директора із діючої Заяви: ЄДРПОУ 25025314; Дата завершення 22.11.2016 року; Дію договору припинено.
12.07.2019 року відповідачем на запит ТОВ «Експрес-Мед» надано відповідь, якою повідомлено про те, що за даними інформаційних систем ДФС, користувачами ресурсу яких є фахівці територіальних органів фіскальної служби відповідно до наданого доступу, ТОВ «Експрес-Мед» з 26.06.2019 року не є суб'єктом електронного документообігу. Про що на електронну адресу платника з Центрального порталу прийому звітності направлено автоматично сформоване повідомлення, зокрема зазначення повідомлення містить інформацію «…сертифікат ОСОБА_1 прострочено за даними АЦСК...». Договір про визнання електронних документів ТОВ «Експрес-Мед» укладений.
Згідно квитанцій №1 вбачається, що ПН №7 від 03.06.2019 року, дата виписування 03.06.2019 року 15.07.2019 року; ПН №8 від 05.06.2019 року, дата виписування 05.06.2019 року; ПН №9 від 14.06.2019 року, дата виписування 14.06.2019 року; ПН №11 від 18.06.20019 року, дата виписування 18.06.2019 року; ПН №12 від 21.06.2019 року, дата виписування 21.06.2019 року були прийняті податковим органом.
В подальшому згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.08.2019 року (ПН №11,12) та від 15.07.2019 року (ПН №7, 9, 8) податкові накладні зареєстровано.
Тобто, у зв'язку з тим, що позивача від'єднано від системи Центрального порталу прийому звітності він фактично не мав змоги направити в межах граничного терміну будь-які податкові накладні.
Як підставу на від'єднання ТОВ «Експрес-Мед» відповідач зазначає статтю 13 Закону України «Про електронні довірчі послуги» зазначено, що сертифікат керівника підприємства позивача ОСОБА_1 прострочений за даними АЦСК.
З приводу цього, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року №2155-VIII (далі Закон №2155-VIII) кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку.
Згідно ст.13 Закону №2155-VIII кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг зобов'язані забезпечити зокрема: цілодобовий прийом та перевірку заяв підписувачів та створювачів електронних печаток про скасування, блокування та поновлення їхніх сертифікатів відкритих ключів; скасування, блокування та поновлення сертифікатів відкритих ключів відповідно до вимог цього Закону; встановлення під час формування сертифіката відкритого ключа належності відкритого ключа та відповідного йому особистого ключа підписувачу чи створювачу електронної печатки.
Згідно листа ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» вих.№2108/1 від 21.08.2020 року, згідно якого зазначено, що сертифікат відкритого ключа підписувача ОСОБА_1 , що має реєстраційний номер №0100000000000000000000000000000006е9с209, має термін дії з 31.10.2018 року до 30.10.2020 року. ТОВ «Експрес-Мед» у період з 26.06.2019 року по 12.07.2019 року не зверталось до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» стосовно будь-яких дій щодо вищезазначеного сертифіката. (а.с.144).
Крім цього, в листі також зазначено, що під час надання послуг ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» перевіряє достовірність реєстраційних даних відповідно до вимог законодавства у сфері надання електронних довірчих послуг.
З огляду на це колегія суддів приходить до переконання, що відповідачем безпідставно від'єднано ТОВ «Експрес-Мед» від системи Центрального порталу прийому звітності, з посиланням на прострочений сертифікат відкритого ключа підписувача ОСОБА_1 , що має реєстраційний номер №0100000000000000000000000000000006е9с209, виданий ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».
З огляду на вищезазначене колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не мав можливості здійснити реєстрацію у граничні строки податкових накладних №7, 9, 8 ,11 ,12 у ЄРПН, без наявності його вини, та з свого боку вчинив усі дії для реєстрації ПН у терміни встановлені Податковим кодексом України, а відтак не підлягає притягненню до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).
Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Як наслідок, податкове законодавство пов'язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.
З аналогічним підходом Верховний Суд розглядав справу №809/1040/17, за наслідками касаційного розгляду якої ухвалив постанову від 14.02.2019 у якій дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
Таким чином, оскільки позивачем вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, а їх не реєстрація податкових накладних відбулась за відсутності будь-якої вини у діях такого платника податку.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.