Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2881/20
Провадження № 2-а/935/5/21
Іменем України
03 лютого 2021 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Коростишівського районного відділу Управління ДАІ у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до відповідача Коростишівського районного відділу Управління ДАІ у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 14.11.2020 року. Разом з позовною заявою було подане клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.
Ухвалою суду від 21.12.2020 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з підстав зазначених в ній, зокрема і щодо не сплати позивачем судового збору.
На виконання ухвали суду від 21.12.2020 позивачем направлено до суду заяву про усунення недоліків з доданими додатками та клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому посилаючись на положення ст.288 КУпАП просить звільнити його від сплати судового збору.
Суд, ознайомившись з матеріали справи та дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшов до наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача- фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду в своїй Постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 вказала, що в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становив 2102 гривні.
Отже, особа, яка подає адміністративний, має сплатити судовий збір в сумі 420,40 грн.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у вищевказаному Законі є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно до ст.133 КАС України повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Наведеною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами від 25.09.2015 року) роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VIта ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що наведені в ньому підстави для звільнення від сплати судового збору не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, аналогічне клопотання позивачем було подано разом з позовною заявою та ухвалою суду від 21.12.2020 в його задоволенні відмовлено.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, постановляє ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та з огляду на те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху від 21.12.2020 позивачем не виконана у визначений судом строк і встановлені судом недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, тому суд вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коростишівського районного відділу Управління ДАІ у Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Янчук