П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4737/19
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Місце та час укладення судового рішення « 11:17», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 24.02.2020р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
09.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення про постановку його на військовий облік; зобов'язання ухвалити рішення про виключення його з військового обліку у зв'язку зі звільненням у відставку; стягнення на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він досяг граничного віку перебування у запасі 1-го розряду Збройних Сил України, а тому, відповідачем протиправно винесено рішення про прийняття його на військовий облік.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2020р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано рішення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2018р. про прийняття ОСОБА_1 на військовий облік офіцерів запасу; зобов'язано військового комісара Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зняти ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що позивач не досяг граничного віку перебування в запасі 60 років, а тому відсутні правові підстави для виключення його з військового обліку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 08.09.2015р. № 130о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України. /а.с.29/
12.02.2018р. ОСОБА_1 надано довідку № 8/62 в якій, зазначено, що з 20.05.1997р. по 08.09.2015р. він перебував в органах МВС та не пізніше 17.02.2018р. йому необхідно прибути до Приморського районного військового комісаріату для взяття на військовий облік. /а.с.104/
12.02.2018р. позивач подав заяву до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 про прийняття його на військовий облік офіцерів запасу після звільнення у запас з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці.
Рішенням військового комісара Приморського районного військового комісаріату від 12.02.2018р. прийнято ОСОБА_1 на військовий облік офіцерів запасу. /а.с.105/
Не погоджуючись з рішенням про прийняття на військовий облік офіцерів запасу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (надалі - Закон України № 2232-ХІІ).
Частиною 1 ст.1 Закону України №2232-ХІІ встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України № 2232-ХІІ з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями, установлюється військовий обов'язок.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України № 2232-ХІІ, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 27 Закону України № 2232-ХІІ, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 28 Закону України №2232-ХІІ запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних, та ні яким чином не пов'язаний з належністю військовослужбовців до першої або другої категорії.
Так, особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд: молодший офіцерський склад - до 45 років; старший офіцерський склад: - майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років; вищий офіцерський склад - до 60 років;
2) другий розряд: молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років.
Тобто, позивач, який відноситься до молодшого офіцерського складу повинен перебувати в запасі у першому розряді до досягнення 45 років, а після досягнення 45 років повинен перебувати в запасі у другому розряді до досягнення 60 років.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на день звільнення (наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці від 08.09.2015р. №130о/с) з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України виповнилось 42 роки, тому він підлягав взяттю на військовий облік першого розряду.
Оскільки, на час постановки на військовий облік (12.02.2018р.) позивачу виповнилося 45 років, Приморським районним військовим комісаріатом м.Одеси, у відповідності до вимог законодавства його було правильно зараховано до запасу 2 розряду, а тому до досягнення 60 років не має підстав для його виключення з військового обліку. /а.с.130, 133/
При цьому, запис у військовому квитку ВЧ № НОМЕР_1 ОСОБА_1 про віднесення його до запасу 1 розряду до виповнення йому 45 років є також правильними, та не впливає на вирішення даного спору. /а.с.54/
Таким чином, оскільки, на день взяття на військовий облік (12.02.2018р.) позивачу виповнилось 45 років, тобто він досяг граничного віку перебування в запасі 1-го розряду ЗС України, відповідно до ст.28 Закону № 2232-ХІІ, його правомірно віднесено до перебування в запасі 2-го розряду та залишено на військовому обліку до досягнення 60 років.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2018р. про прийняття ОСОБА_1 на військовий облік офіцерів запасу до 60 років, є правомірним.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.