П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8694/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, прийняте у складі суду судді Юхтенко Л.Р. в місті Одеса по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якому просив суд про визнання протиправними дій щодо відмови 26 серпня 2020 року у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано у довідці Управління Служби безпеки України в Одеській області №65 від 06.08.2020 року у здійсненні відповідних виплат з урахуванням вже виплачених сум та зобов'язання провести перерахунок пенсії на підставі довідки та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі довідки №65 від 06.08.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки №65 від 06.08.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням 16.04.2018 проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу у розмірі 8600 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням у розмірі 1480 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 5040 грн. Водночас, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що після скасування ч. 1 та 2 Постанови №103, Кабінетом Міністрів України новий порядок здійснення перерахунку пенсії з метою виконання положень Закону №2262-ХІІ та Постанови №704 прийнято не було. Апелянт вказує, що відповідно до листа Пенсійного фонду України від 28.08.2019 №26222/06-30 органи Пенсійного фонду звернулись до Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України про виділення додаткових коштів, проте оскільки бюджетні асигнування з державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань.
Крім того, апелянт вважає, що судом проігноровано, що позивач не надав відповідачу оригіналу відповідної довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області, що унеможливлює порушення питання проведення перерахунку пенсії згідно з цією довідкою. До того ж, апелянт вважає, що судом необґрунтовано допущено негайне виконання рішення шляхом стягнення пенсії за один місяць та стягнуто на користь позивача судовий збір.
Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Відповідно витягу з наказу Управління Служби безпеки в Одеській області від 29.09.2008 року № 166-ос, полковника ОСОБА_1 , звільненого наказом Голови Служби безпеки України від 22 серпня 2008 року № 1161-ос у запас, виключено зі списків особового складу з 30 вересня 2008 року.
Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджено, що на підставі заяви про призначення пенсії, ОСОБА_1 пенсійним органом призначено пенсію за вислугу років з 01.10.2008 року. Для обчислення пенсії включені такі показники грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40 %, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 міс., у т.ч., надбавка за умови режим. обмежень, допуск, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 50 %, надбавка за особливо важливі завдання, премія 10 %.
24 липня 2020 року позивач звернувся із заявою до начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) для проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року.
Листом від 06.08.2020 року вих. №65/23/Н-9/389 Управління Служби безпеки України в Одеській області повідомило позивача про те, що згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Головні управління Пенсійного фонду України у 10-дений строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складаються списки за формою згідно додатку №1 до порядку та подають їх органам , які уповноважені видавати довідки. Таким чином, УСБУ в Одеській області повідомило позивача про те, що в Управління відсутні правові підстави для направлення довідки до ГУПФУ в Одеській області, однак враховуючи сутність рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року по справі № 160/8324/19 видано позивачу довідку № 65 від 06.08.2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.02.2019 року.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 12.08.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №65 від 06.08.2020 року та здійснити виплати з урахуванням вже виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 26.08.2020 року вих. № 7505-7381/Н-02/8-1500/20 повідомило позивача про те, що оскільки до заяви про перерахунку пенсії не додано оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 06.08.2020 року №65, відповідач не має правових підстав для розгляду питання щодо здійснення перерахунку пенсії.
Не погодившись з відмовою у проведенні перерахунку, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року із урахуванням в тому числі додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки від №65 від 06.08.2020 року, виданої Управлінням СБ України в Одеській області,.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 10З «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Таким чином, пунктами 1, 2 Постанови № 103 Кабінет Міністрів України фактично зменшив розмір доплат до пенсій, за результатами перерахунку у 2018 році.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року.
У свою чергу, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 року у справі №753/23503/16 та у постанові від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Так, Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз. 4 пп. 1 п. 5);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п. 6).
При цьому, пп. 2 п. 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, саме з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премії, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону та ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.
При цьому, правом самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача, що враховуються під час перерахунку пенсії, відповідач не наділений, оскільки саме Управління Служби безпеки України в Одеській області наділена виключними повноваженнями щодо визначення у відповідних довідках складових грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що отримавши довідку Управління Служби безпеки України в Одеській області №65 від 06.08.2020 року та заяву ОСОБА_1 від 12.08.2020 року про перерахунок пенсії,, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язане здійснити перерахунок пенсії Позивачу на підставі поданих документів у відповідності до ст. ст. 43, 51, 63 Закону № 2262-XII.
Водночас, листом від 26.08.2020 року вих. № 7505-7381/Н-02/8-1500/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про те, що оскільки до заяви про перерахунку пенсії не додано оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 06.08.2020 року №65, відповідач не має правових підстав для розгляду питання щодо здійснення перерахунку пенсії
Дослідивши наявну у матеріалах справи копію довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №65 від 06.08.2020 року, колегія суддів вважає, що вона має усі необхідні реквізити, необхідні для перерахунку пенсії.
Зі змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України випливає, що будь-які вимоги органів державної влади правомірні лише за умови, що вони прямо передбачені нормами чинного законодавства.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку №3-1 не передбачено вимог щодо надання пенсіонером саме оригіналів документів, що підтверджують наявність підстав для перерахунку пенсії. При цьому, відповідач був наділений правом як зобов'язати відповідача надати оригінал довідки, у випадку сумнівів у її автентичності, так і звернутись до Управління Служби безпеки України в Одеській області з метою підтвердження автентичності довідки, чого у межах спірних правовідносин судом не встановлено, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.
За таких обставин, відповідачем було неправомірно не розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 від 12.08.2020 року про перерахунок пенсії, а суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки №65 від 06.08.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Вирішуючи питанні ефективності застосованого судом першої інстанції засобу поновлення порушених прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Необхідно зазначити, що незважаючи на те, що заява позивача про перерахунок пенсії по суті розглянута відповідачем не була, як у відзиві на позовну заяву (а.с. 26-27), так і в апеляційній скарзі (а.с. 56-58) відповідач взагалі заперечує право позивача на перерахунок пенсії згідно довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №65 від 06.08.2020 року, що не відповідає встановленим обставинам справи та висновкам судів першої та апеляційної інстанції.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки №65 від 06.08.2020 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум, є ефективним способом захисту порушених прав позивача та належною гарантією остаточного вирішення спору.
Доводи апелянта щодо відсутності бюджетних асигнувань з державного бюджету України на виплату підвищених пенсій, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що судом необґрунтовано допущено негайне виконання рішення шляхом стягнення пенсії за один місяць, оскільки відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Доводи апелянта, що стягнення на користь позивача суми судового збору з огляду на заборону використання коштів Пенсійного Фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, ґрунтуються на хибному розумінні відповідачем норм матеріального та процесуального права, та свідчать виключно про правовий нігілізм представника державного органу.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О. О. Кравець