П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8412/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Косцової І.П.,
- Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, прийняте у складі суду судді Катаєвої Е.В. в місті Одеса по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови в митному оформленні товарів, -
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року про роз'єднання позовних вимог по справі №420/8095/20, просив суд про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2020/000014/1 від 07.07.2020 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/01305.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2020/000014/1 від 07.07.2020 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/01305.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду 27 листопада 2020 року стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 1 388,89 грн.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим судовим рішенням суду першої інстанції та вважаючи, що вказане рішення суперечить нормам матеріального та процесуального права, Одеська митниця Держмитслужби звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальність "ВЕДАНТА -АГРО" до Одеської митниці Держмитслужби у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при винесенні додаткового рішення судом не вірно дана оцінка співмірності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу, оскільки позовна заява фактично є шаблонною та не потребувала значного часу та витрат на її складання, а отже розмір витрат на правову допомогу, який задоволено судом, є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін.
Окрім того, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, а саме що оскаржуване рішення прийняте за відсутності Одеської митниці Держмитслужби, не повідомленої належним чином про дату, час і місце судового засідання. Апелянт також зазначає, що на адресу митниці не надходило будь-яких заяв чи клопотань позивача про його намір заявити вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу з Одеської митниці Держмитслужби, які були б подані до суду до закінчення судових дебатів у справі.
Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно положень ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2020 року між Адвокатським об'єднанням «МИТНІ АДВОКАТИ» в особі партнера Єршова Руслана Володимировича та ТОВ «ВЕДАНТА-АГРО» укладено договір №19/ОД від 23.07.2020 про надання правової допомоги. Також 30 липня 2020 року між адвокатським об'єднанням «МИТНІ АДВОКАТИ» в особі партнера Єршова Руслана Володимировича та ТОВ «ВЕДАНТА-АГРО» укладено додаткову угоду №1 до Договору №19/ОД від 23.07.2020 року про надання правової допомоги (надалі - Додаткова угода). Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, за надання адвокатом правничої допомоги відповідно до умов Договору, замовник зобов'язаний виплатити виконавцю винагороду (гонорар) не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання замовником рахунку у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
Так, представником позивача до суду надано договір про надання правової допомоги №19/ОД від 23.07.2020, додаткову угоду №1 до Договору від 30.07.2020, платіжне доручення № 46 від 14 серпня 2020 року, акт наданих послуг від 09.11.2020, тобто повний, необхідний та достатній перелік документальних доказів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на правничу допомогу у відповідності до положень чинного законодавства та судової практики.
Згідно акту наданих послуг від 09 листопада 2020 року адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги: інтерв'ювання, надання юридичної консультації та підготовка правової позиції щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - (4 год.), збір матеріалів, вивчення та аналіз документів митного оформлення, документів з питань придбання товару (8 год.) - 6 000 грн.; - вивчення судової практики в аналогічних справах, підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви, клопотання витребування доказів (9 год.) - 15 000 грн.; підготовка та подання до суду у справах №420/8095/20; №420/8404/20; №420/8405/20; №420/8406/20; №420/8407/20; №420/8408/20; №420/8409/20; №420/8410/20; №420/8411/20; №420/8412/20; №420/8413/20; №420/8414/20; №420/8415/20; №420/8416/20; №420/8417/20; №420/8418/20; №420/8419/20; №420/8420/20 клопотань про долучення доказів, клопотань про ознайомлення з матеріалами справ, клопотань про виправлення описок, клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору, клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (4 год.) - 3 000 грн.; ознайомлення з матеріалами справ №420/8095/20; №420/8404/20; №420/8405/20; №420/8406/20; №420/8407/20; №420/8408/20; №420/8409/20; №420/8410/20; №420/8411/20; №420/8412/20; №420/8413/20; №420/8414/20; №420/8415/20; №420/8416/20; №420/8417/20; №420/8418/20; №420/8419/20; №420/8420/20 (1,5 год.) - 1 000 грн. Всього - 25 000 грн.
Водночас, з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року про роз'єднання позовних вимог по справі №420/8095/20, оскільки загальна сума витрат позивача за договором про надання правової допомоги №19/ОД від 23.07.2020 року склала 25000,00 грн., колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що в межах даної справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1388,89 грн. (25000 : 18 справ), що є цілком співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.
При цьому, колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.
Щодо доводів апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовні заяві позивачем було вказано, що позивач планує понести витрати на правничу допомогу, а клопотання про відшкодування понесених витрат з наданням опису виконаних робіт та підтверджуючих документів буде надано додатково (а.с. 18).
Згідно вимог ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За змістом статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, оскільки дана справа розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, судом першої інстанції було правомірно та у відповідності до вимог статті 252 КАС України, прийнято додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто в порядку письмового провадження.
Доводи апелянта, що на адресу митниці не надходило будь-яких заяв чи клопотань позивача про його намір заявити вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу з Одеської митниці Держмитслужби, які були б подані до суду до закінчення судових дебатів у справі, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами отримання представником апелянта нарочно копії позовної заяви із зазначенням про намір заявлення клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 96), так і доказами направлення позивачем на офіційну електронну пошту апелянта клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 136).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, та прийняв законне та обґрунтоване додаткове рішення у відповідності з вимогами процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови в митному оформленні товарів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: І. П. Косцова
Суддя: Ю. В. Осіпов