П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4592/19
Головуючий першої інстанції Балан Я.В.
Час та місце ухвалення судового рішення « 11:24», м.Одеса
Повний текст судового рішення складений 24.10.2019р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
29.07.2019р. приватне акціонерне товариство (надалі - ПАТ) «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумі 1056803грн., яке було визначено у податковому повідомленні-рішенні №0032751411 від 01.08.2018р., в частині нарахування пені у сумі 293262,62грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28.05.2019р. №164382-52 про наявність податкового боргу з податку на додану вартість, а саме пені у розмірі 321579,78грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом протиправно нараховано пеню на податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0032751411, яке набуло статус узгодженого 04.04.2019р. оскільки платіжним дорученням №475 від 10.04.2019р. ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» сплачено грошове зобов'язання в сумі 1056803грн., тобто виконано вимоги податкового законодавства щодо погашення грошового зобов'язання в десятиденний строк.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2019р. позов задоволений з підстав того, що відповідачем протиправно нараховано позивачу пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумі 1056803грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0032751411, в частині нарахування пені у сумі 293262,62грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.1998р. №15531200000000129 та займається наступними видами діяльності за КВЕД: 17.21 Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари (основний); 17.11 Виробництво паперової маси; 17.12 Виробництво паперу та картону; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р., у справі №1540/4322/18 (набрало законної сили 04.04.2019р.) позовні вимоги ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» до Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.08.2018р.: №0032691411 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією за 1 квартал 2018р. у розмірі 553153грн. в частині зменшення на суму 301452грн.; №0032711402 про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 3060грн. в частині застосування штрафних (фінансових санкцій) у сумі 1360грн.; №0032751411 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1138034грн. (758689грн. за податковими зобов'язаннями та 379345грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 81231грн. (54154грн. за податковими зобов'язаннями та 27077грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. /а.с.11-26/
Тобто, з 04.04.2019р. податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0032751411, з урахування вищезазначених судових рішень, набуло статус узгодженого. /а.с.10/
Платіжним дорученням №475 від 10.04.2019р. ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» сплачено грошове зобов'язання у розмірі 1056803грн. /а.с.27/
Податковою вимогою Головного управління ДФС в Одеській області №164382-52 28.05.2019р. повідомлено ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» про те, що станом на 27.05.2019р. сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), а саме пені становить 321579,78грн. /а.с.9/
Не погоджуючись з діями податкового органу щодо нарахування пені позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом (пп.14.1.175 ПК України).
Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.
Водночас, порядок нарахування пені з визначенням моменту початку її нарахування та закінчення визначений ст.129 ПК України.
Пунктом 129.1 ст.129 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017р.) було встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Тобто, наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
Проте, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016р., який набрав чинності з 01.01.2017р., пункт 129.1 передбачає, що нарахування пені розпочинається: 129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Таким чином, законодавцем змінено правове регулювання цього питання і передбачено, що пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Отже, ст.129 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2017р.) не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
Положення ст.129 ПК України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є сумою узгодженого грошового зобов'язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Вказані положення ПК України кореспондуються з наведеними положеннями пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов'язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов'язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №822/2591/17; від 19.02.2019р. у справі №825/999/17.
Абзацом першим п.57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному випадку нарахування пені мало бути розпочато після спливу десятиденного строку з моменту отримання платником податків податкового повідомлення - рішення, а у разу його оскарження - протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Так, податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0032751411, з урахування вищезазначених судових рішень, набуло статус узгодженого 04.04.2019р. /а.с.10/
Платіжним дорученням №475 від 10.04.2019р. ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» сплачено грошове зобов'язання у розмірі 1056803грн. /а.с.27/
Оскільки, позивач в десятиденний строк сплатив всю суму грошових зобов'язань, визначеного, в тому числі, в податковому повідомленні-рішенні від 01.08.2018р. №0032751411, тому в податкового органу відсутні підстави для нарахування пені на суму заниження податкових зобов'язань та за весь період такого заниження.
Разом з тим, згідно інтегрованої картки платника ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», нарахування пені контролюючим органом відбулося 02.01.2019р. на податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0055671411 та на рішення суду від 04.12.2018р. у справі №1540/4322/18. /а.с.103/
Крім того, з розрахунку пені у розмірі 442260,85грн. обчисленої Головним управлінням ДФС в Одеській області вбачається, що її було нараховано ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» саме на податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0055671411, яке було вручено платнику 02.04.2018 р., з граничним строком сплати до 28.05.2019р. /а.с.102/
Отже, з наданих відповідачем доказів вбачається, що ним здійснювалося нарахування пені тільки на податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0055671411.
Як доцільно зазначив суд першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 01.08.2018р. №0055671411 не було предметом розгляду адміністративної справи №1540/4322/18.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.73 передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем на підтвердження позовних вимог не спростовано висновків податкового органу, та не надано до суду належних доказів протиправності дій податкового органу з приводу нарахування пені у розмірі 442260,85грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0055671411 від 01.08.2018р.
Водночас, суб'єктом владних повноважень належними доказами щодо розрахунку пені ПАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» спростовано доводи позивача.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.