18 січня 2021 року м. Дніпросправа № 193/1395/20 (2-а/193/42/20)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 у справі №193/1395/20 (2-а/193/42/20)
за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до відповідачів: Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, Української Міжрегіональної Товарної Біржі
про визнання незаконними рішення, визнання права власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися з адміністративним позовом до відповідачів: Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, Української Міжрегіональної Товарної Біржі.
В позові позивачі просили визнати незаконними рішення Софіївської селищної ради та дії землевпорядної організації Українська Міжрегіональна Товарна Біржа, що не відповідають вимогам ст.118 ЗКУ та порушують право позивачів набути земельні ділянки у власність на підставі безкоштовної приватизації для ведення особистого селянського господарства. Також просили визнати право власності на земельну ділянку за кожним з позивачів по 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, за межами села Трудолюбівка з оспоренням власності ОСОБА_6 . Зобов'язати відділ землеустрою Української Міжрегіональної Товарної Біржі, що знаходиться в СМТ Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області розпочати виготовлення проекту землеустрою на відведення у власність позивачам на підставі безкоштовної приватизації земельних ділянок. Стягнути з відповідачів судовий збір немайнового та майнового характеру після визнання їх незаконних дій. Звільнити позивачів від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір».
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що 30.11.2020 року позивачі вже зверталися до Софіївської селищної ради з більшістю вказаних вимог. Ухвалою суду від 01.12.2020 року було відмовлено у відкритті провадження, оскільки даний позов підлягаю розгляду в порядку цивільного судочинства. Також значено, що позивачі оспорюють право власності ОСОБА_6 , який згідно договору купівлі-продажу майна має багаторічні насадження (сад). Вимоги позивачів про визнання за ними права власності стосуються цивільно-правового спору та мають бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у викритті провадження у справі, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно подали апеляційну скаргу.
Однак при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступними підставами.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Натомість, скаржниками документу про сплату судового збору не надано.
При цьому, в апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою, після встановлення порушених конституційних прав та законних інтересів позивачів суб'єктом владних повноважень при здійсненні суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області своїх владних функцій.
Щодо підстав звільнення від сплати судового збору за п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» слід зазначити наступне.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак вказана норма не стосується правовідносин, що зазначені в даному позові, оскільки в даному позові не зазначається про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, несплата судового збору особами, що подали апеляційну скаргу, тягне за собою залишення апеляційної скарги без руху.
Слід також зазначити, що, частиною 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Відтак, приписи п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" не містять в собі безумовної підстави для звільненні особи від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а свідчать лише про звільнення особи від сплати судового збору за вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправних дій державного органу, а також органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду при одночасному оскарженні дій або рішень суб'єкту владних повноважень, за які судовий збір підлягає сплаті.
Отже, положення п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" можуть бути застосовані при зверненні до апеляційного суду за оскарженням не будь-якого рішення суб'єкта владних повноважень, таким рішенням повинна бути заподіяна шкода, а в даній ситуації (у цій справі) позивачі оскаржуть рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,0 га за межами с. Трудолюбівка для ведення особистого селянського господарства; визнати за кожним з них право власності на земельну ділянку, відмічену у копіюванні з кадастрової карти для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами села Трудолюбівка Софіївського району Дніпропетровської області (колишній сад) з оспорюванням права власності ОСОБА_6 , а також визнати незаконними дії землевпорядної організації «Українська Міжрегіональна Товарна Біржа» (далі - УМТБ) щодо відмови у виготовленні проекту землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок заявникам та зобов'язати вказану землевпорядну організацію, розташовану по АДРЕСА_1 , в особі виконавця Качана І.М., розпочати виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок заявникам (а.с. 1-5).
З огляду на викладене у цій справі за подання позивачами апеляційної скарги, зокрема, на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі - судовий збір сплачується в розмірі відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
У зв'язку з цим, клопотання апелянтів про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
Частиною 7 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
З огляду на викладене, ураховуючи те, що апеляційна скарга на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2020 року подана двома позивачами, тому судовий збір на оскаржену ухвалу сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.
Отже, заявникам апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір в розмірі по 2102 грн. (для кожного з заявників апеляційної скарги) окремими платіжними документами.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду:
- оригінал документу про сплату судового збору ОСОБА_1 у розмірі 2102 грн;
- оригінал документу про сплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 - залишити без руху.
Надати 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2102 грн. для кожного з заявників апеляційної скарги.
Копії даної ухвали направити заявникам апеляційної скарги для виконання.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга повертається заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Ю. В. Дурасова