02 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/6506/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника відповідача: Панковської Е.П.,
представника позивача: Кудіна М.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Сіхдного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року, (суддя суду першої інстанції А.О. Коренев), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №160/6506/20 за позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Сіхдного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
16.06.2020 року Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
визнати дії Офісу великих платників податків ДПС щодо запитування під час проведення перевірки документів, що не пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, та не свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або які не належать та не пов'язані з предметом перевірки протиправними;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “В4” № 0001685013 від 16.03.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у період з 22.01.2020 по 10.02.2020 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка за результатами, якої складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В4” № 0001685013 від 16.03.2020 року. Позивач зазначив, що посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки АТ “ПІВДГЗК”, запитувались документи, що не пов'язані з перевіркою формування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року (вх.№9305815697 від 19.12.2019 року), тобто не належать та не пов'язані з предметом перевірки є протиправними з огляду на пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, пп.21.1.1, пп.21.1.2, пп.21.1.3, пп.21.1.4 п.21.1 ст.21, п. 85.1, п.85.4. ст. 85, п.86.7 ст.86 ПК України. Позивач вважає, що висновок про порушення АТ “ПІВДГЗК”: пп. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та порушення АТ “ПІВДГЗК” що призвело до завищення суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника зроблений без надання належних доказів, є лише припущенням податкового органу, в той час як в акті перевірки повинні відображатися факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби форми “В4” №0001685013 від 16.03.2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході проведення перевірки посадовими особами ДПС встановлювалась обґрунтованість права АТ “ПІВДГЗК” на податковий кредит та проводився податковий аналіз первинних документів, які було надано до перевірки та як належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, видаткові наклади: тощо. В рамках повноважень перевірялися фізичні, технічні та технологічн можливості певного контрагента до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних засобів, транспортних засобів, складських та виробничих приміщень, наявність дозвільних документів на виробництво товару/надання послуг/виконання робіт (ліцензії, дозволи, декларації відповідності, сертифікати якості, можливосте здійснення робіт/послуг з відповідною кількістю працюючих у відповідні строки тощо. Аналізом вищезазначених норм податкового законодавства доведено, що твердження підприємства щодо протиправності дій посадових (службових) осіб контролюючого органу при проведенні перевірки є такими, що суперечать нормам Податкового кодексу. При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки “ПІВДГЗК” встановлено відсутність реально вчинених господарських операцій АТ “ПІВДГЗК” по взаємовідносинам з вказаними в акті перевірки контрагентами-постачальниками та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежної спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Наведені в акті перевірки висновки, щодо не підтвердження реальності взаємовідносин Акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” із ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ВК “НОВІ МЕТОДИ” та ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” зроблені за сукупністю обставин, встановлених в ході перевірки, а саме: на підставі аналізу наданих до перевірки паперових носіїв за формою первинних документів, договорів, інформаційних систем ДПС України (АІС “Податковий блок”, АС “Картка платника”, АС “Єдиний реєстр податкових накладних”; АС “Обробка ПЗ та платежів”, АС “Реєстрація ПП”, АС “Аналітична система”, АІС “Інспектор 2006”).
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги у даній справі.
В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про заміну сторони у справі відповідача Офісу великих платників ДПС на його правонаступника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку процесуального правонаступництва.
Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно наданих представником відповідача документів. Судом встановлено, що відповідно до постанови №893 від 30.09.2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС згідно визначеного КМУ переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів ДПС входить і Офіс великих платників податків ДПС. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником ліквідованого Офісу великих платників податків ДПС, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Станом на даний час Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків передано повноваження Офісу великих платників податків ДПС, а АТ «Північний ГЗК» перебуває на обліку в Східному Міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платнками податків.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, з урахуванням думки учасників процесу, порадившись на місці, ухвалила клопотання представника відповідача задовольнити, замінити відповідача у справі Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.01.2020 року по 10.02.2020 року на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 17.01.2020 року №51 та правлень на проведення перевірки: від 22.01.2020 №3/28-10-50-13 та від 22.01.2020 року №4/28-1-50-13 виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДПС, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з питання формування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року (вх.№9305815697 від 19.12.2019 року) на підставі підпункту пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено Акт від 10.02.2020 №15/28-10-50-13/00191000, яким встановлено порушення АТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого АТ “ПІВДГЗК”: завищено податковий кредит та сума від'ємного значення, шо зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 на загальну суму ПДВ 1 455 858,60 грн. (том 1 а.с. 33-82).
Акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” подало заперечення від 28.02.2020 №52-70/1322/1 на акт перевірки від 10.02.2020 №15/28-10-50-13/0019100 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”.
За результатами розгляду заперечень АТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” висновків Акту перевірки від 10.02.2020 №15/28-10-50-13/0019100 листом Офісу ВПП ДПС від 12.03.2020 вих.№10521/10/28-10-50-13 залишені без змін (том 1 а.с. 122-132).
Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 16.03.2020 року №0001685013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 455 859,00 грн. (том 1 а.с. 133).
Вказане податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 16.03.2020 року №0001685013 було оскаржено до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 26.05.2020 року №17134/6/99-00-08-05-02-06 скаргу АТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС від 16.03.2020 року №0001685013 без змін (том 1 а.с. 163-167).
Позивач не погодившись із діями відповідача та висновками акту перевірки за результатами, якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В4” від 16.03.2020 року №0001685013 звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог закону, і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001685013 від 16.03.2020 року, а тому останнє підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії - віднімання, і в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.
Встановлені обставини справи свідчать, що у спірний період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ” та ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО”.
Судом встановлено, що між АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ” були укладенні наступні Договори: Договір підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/732 від 20.06.2019, додаток № 2 до Договору підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/732 від 20.06.2019 “Договірна ціна по капітальному ремонту об'єкта РОФ-1: “Корпус збагачення ХІ-ХIV секції, інв. № 1000083 (ремонт будівельних конструкцій перекриття і металоконструкцій гнучкого бункера секції № 1-2), додаток № 3 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/732 від 20.06.2019 “Графік на виконання робіт по капітальному ремонту об'єкта РОФ-1: “Корпус збагачення ХІ-ХIV секції, інв. № 1000083 (ремонт будівельних конструкцій перекриття і металоконструкцій гнучкого бункера секції № 1-2), додаток № 4 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/732 від 20.06.2019 “Перелік видів порушень і матеріальної відповідальності Підрядника, додаткова угода № 1 від 19.09.2019 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/732 від 20.06.2019 (том 1 а.с. 192-200);
Договір підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/248 від 05.03.2019, додаток № 2 до Договору підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/248 від 05.03.2019 від 05.03.2019 “Договірна ціна по капітальному ремонту об'єкта РОФ-1: “Корпус збагачення XI-XIV секції, інв. № 1000083, додаток № 3 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/248 від 05.03.2019 “Графік на виконання робіт по капітальному ремонту об'єкта РОФ-1: “Корпус збагачення ХІ-ХІV секції, інв. № 1000083, додаток № 4 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/248 від 05.03.2019 “Перелік видів порушень і матеріальної відповідальності Підрядника”, додаткова угода № 1 від 19.09.2019 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/248 від 05.03.2019 (том 1 а.с. 176-183);
Договір підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/575 від 20.05.2019, додаток № 2 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/575 від 20.05.2019 “Договірна ціна по капітальному ремонту об'єкта РОФ-2: “Корпус збагачення 1-10 секції, інв. № 1000922, додаток № 3 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/575 від 20.05.2019 “Графік на виконання робіт по капітальному ремонту об'єкта РОФ-2: “Корпус збагачення 1-10 секції, інв. № 1000922, додаток № 4 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/575 від 20.05.2019 “Перелік видів порушень і матеріальної відповідальності Підрядника”, Додаткова угода № 1 від 19.09.2019 до Договору підряду на капітальний ремонт № 2019/д/УКС/575 від 20.05.2019 (том 1 а.с. 184-191);
Договір підряду №2018/д/ОГМ/515 від 26.04.2018року, додаток № 1 до Договору підряду № 2018/д/ОГМ/515 від 26.04.2018 “Перелік видів порушень та матеріальної відповідальності Підрядника, Додаткова угода № 1 від 26.12.2018 до Договору підряду № 2018/д/ОГМ/515 від 26.04.2018 (том 1 а.с. 168-173).
Відповідно до умов п. 1 укладених Договорів визначено:
по Договору підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/732 від 20.06.2019 ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ” приймає на себе обов'язок виконати відповідно до кошторисної документації, яка є додатком до цього договору, роботи по капітальному ремонту об'єктів РОФ-1: “Корпус збагачення ХІ-ХIV секції, інв.№1000083” (ремонт будівельних конструкцій перекриття та металоконструкцій гнучкого бункеру секцій №1-2) а АТ “ПІВДГЗК” у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;
по Договору підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/248 від 05.03.2019 ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ” приймає на себе обов'язок виконати відповідно до кошторисної документації, яка є додатком до цього договору, роботи по капітальному ремонту об'єктів РОФ-1: “Корпус збагачення ХІ-ХIV секції, інв.№1000083” а АТ “ПІВДГЗК” у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;
по Договору підряду на капітальний ремонт №2019/д/УКС/575 від 20.05.2019 “БВК “НОВІ МЕТОДИ” приймає на себе обов'язок виконати відповідно до кошторисної документації, яка є додатком до цього договору, роботи по капітальному ремонту об'єктів РОФ-2: “Корпус збагачення 1-10 секції(заміна плит покриття та стінового загородження ремстенду), інв.№1000922” а АТ “ПІВДГЗК” у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;
по Договору підряду №2018/д/ОГМ/515 від 26.04.2018 “БВК “НОВІ МЕТОДИ” за дорученням АТ “ПІВДГЗК” виконати поточний ремонт обладнання (в т.ч. агрегатів) які належать Замовнику, а АТ “ПІВДГЗК” у свою чергу зобов'язується надати об'єм робіт прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.
На виконання умов вищевказаних договорів АТ “ПІВДГЗК” надало до суду наступні первинні документи: рахунок фактура № СФ-0000171 від 25.10.2019, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт приймання-передачі давальницьких матеріалів за жовтень 2019, акт № 1 про використані давальницькі матеріали за жовтень 2019 року, рахунок фактура № СФ-0000178 від 30.10.2019, Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 2 від 23.10.2019 приймання-передачі давальницьких матеріалів, акт № 2 від 23.10.2019 про використані давальницькі матеріали, рахунок фактура № СФ-0000179 від 30.10.2019, акт № 6 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 6 від 24.10.2019про приймання-передачі давальницьких матеріалів, акт № 6 від 24.10.2019 про використані давальницькі матеріали за жовтень 2019 року, акт № 1-10 за жовтень 2019 року про приймання-передачу давальницьких матеріалів, акт № 6 від 25.10.2019 про використання давальницьких матеріалів протягом жовтня 2019 року. рахунок фактура № СФ-0000180 від 30.10.2019, акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 1-10 за жовтень 2019 на приймання-передачу давальницьких матеріалів, акт № 1-10 за жовтень 2019 про використання давальницьких матеріалів, рахунок фактура № СФ-0000181 від 30.10.2019, акт № 02-16 УДТК приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 1-10 за жовтень 2019 на приймання передачу давальницьких матеріалів, акт № 02-10 за жовтень 2019 про використання давальницьких матеріалів, рахунок фактура № СФ-0000182 від 30.102019, акт № 02/01-10 УДТК приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 1-10 за жовтень 2019 на приймання-передачу давальницьких матеріалів, акт № 02/01-10 за жовтень 2019 р. про використання давальницьких матеріалів, рахунок фактура № СФ-0000183 від 30.10.2019, акт № 03-10 УДТК приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року, акт № 1-10 за жовтень 2019 року на приймання-передачу давальницьких матеріалів, акт № 03-10 за жовтень 2019 про використання давальницьких матеріалів, рахунок фактура № СФ-0000184 від 30.10.2019, акт № 03/01-10 УДТК приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2019 року (том 1 а.с. 201-251 том 2 а.с. 1-5).
На підтвердження здійснення господарських операцій та змін майнового стану позивачем надано платіжні доручення: № 9660666 від 26.12.2019, № 9660310 від 23.12.2019, № 9660543 від 24.12.2019, № 9659527 від 16.12.2019, №9660544 від 24.12.2019, що підтверджують оплату позивачем за виконані роботи з контрагенту ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ”. На виконання робіт за Договорами підряду АТ “ПІВДГЗК” та ТОВ “БВК “НОВІ МЕТОДИ” були складені податкові накладні, які були внесені до ЄРПН: №3 від25.10.2019, №10 від 30.10.2019, №13 від 30.10.2019, №14 від 30.10.2019, №15 від 30.10.2019, №16 від 30.10.2019, №9 від 30.10.2019, №12 від 30.10.2019. (том 2 а.с. 90-102).
Крім того, позивач на підтвердження здійснення господарської операції за вказаними договорами підряду надав до суду відомість ресурсів по акту виконаних робіт № 03-10 УДТК “Поточний ремонт дробарки КСД, КМД 2200Т цеху № 1 УДТК (вузол рухомого корпусу) - 15 шт. у 4 кварталі 2019 за жовтень 2019 року, відомість ресурсів по акту виконаних робіт № 03/01-10 УДТК “Поточний ремонт дробарки КСД, КМД 2200Т цеху № 1 УДТК (вузол рухомого корпусу) - 15 шт. у 4 кварталі 2019 за жовтень 2019 року, відомість ресурсів по акту виконаних робіт № 01-10 “Поточний ремонт дробарки КСД, КМД 2200Т УДТК - 19 шт. в 4 кварталі 2019 р. за жовтень 2019 року, відомість ресурсів по акту виконаних робіт № 02/01-10 УДТК поточний ремонт дробарки КСД, КМД 2200Т цеху № 1 УДТК (вузол рухомого корпусу) - 41 штука в 4 кварталі 2019 р. за жовтень 2019 року, відомість ресурсів по акту виконаних робіт № 02-10 УДТК поточний ремонт дробарки КСД 2200Т, КМД 2200Т цеху № 1 УДТК (вузол рухомого корпусу) - 41 штука в 4 кварталі 2019 року за жовтень 2019 року.
02 квітня 2020 року між АТ “ПІВДГЗК” та ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” укладено Договір поставки №2019/п/ОО/371. Відповідно до умов п. 1 укладеного Договору визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар відповідно до Додатку-специфікації по цінам визначеними звичайними, справедливими, ринковими, а АТ “ПІВДГЗК” у свою чергу зобов'язується оплатити вартість поставленого товару, на умовах визначених Договором.
На виконання вищевказаного договору були складені наступні документи: Специфікації №1 від 02.04.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019, Специфікації №2 від 03.05.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019, Специфікації №3 від 20.06.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019, Специфікації №4 від 09.10.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019, Додаткової угоди №1 від 05.09.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019, Додаткової угоди №2 від 18.12.2019 до Договору №2019/п/ОО/371 від 02.04.2019 (том 2 а.с. 35-44).
На виконання вищевикладеного договору позивачем відображено в обліку придбання товарів у ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” на підставі наступних первинних документів: рахунок фактура №1103 від 04.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002867 від 04.11.2019, видаткова накладна №1103 від 04.11.2019, рахунок фактура №1104 від 04.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002866 від 04.11.2019, видаткова накладна №1104 від 04.11.2019, рахунок фактура №1109 від 07.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002892 від 07.11.2019, видаткова накладна №1109 від 07.11.2019, рахунок фактура №1110 від 13.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002893 від 13.11.2019, видаткова накладна №1110 від 13.11.2019, рахунок фактура №1117 від 14.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002679 від 14.11.2019, видаткова накладна №1117 від 14.11.2019, рахунок фактура №1113 від 15.11.2019, прибутковий ордер №АБЛ00002712 від 18.11.2019, видаткова накладна №1113 від 18.11.2019 року. Подальше використання придбаного у ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” товару у власній господарській діяльності АТ “ПІВДГЗК”, підтверджується: Актом приймання виконаних робіт №723 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №723 від 22.11.2019 року, Актом приймання виконаних робіт №733 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №733 від 25.11.2019 року, Актом приймання виконаних робіт №734 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №734 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №735 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №735 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №737 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №737 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №739 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №739 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №7495 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №749 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №750 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №750 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №751 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №751 від 25.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №752 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №752 від 26.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №753 за листопад 2019/року, актом використаних матеріалів №753 від 26.11.2019 року, актом приймання виконаних робіт №754 за листопад 2019 року, актом використаних матеріалів №754 від 26.11.2019 року, Актом про використання давальних матеріалів №316/1 від 17.12.2019 року, актом приймання виконаних робіт №786 за грудень 2019 року, актом використаних матеріалів №786 від 19.12.2019 року, актом приймання виконаних робіт №790 за грудень 2019 року, актом використаних матеріалів №790 від 19.12.2019 року.
Якість придбаного у ТОВ “МОНОЛ1ТТЕХНО” товару підтверджується: Сертифікатом якості від 10.11.2019 року, сертифікатом якості від 01.11.2019 року, що спростовує висновки відповідача щодо відсутності відповідних сертифікатів.
За Договором поставки позивачем та ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” були складені податкові накладні, які були внесені до ЄРПН: №4 від 04.11.2019 року, №5 від 04.11.2019 року, №10 від 07.11.2019 року, №11 від 13.11.2019 року, №12 від 14.11.2019 року, №13 від 18.12.2019 року, а суми ПДВ сплачені АТ “ПІВДГЗК” на користь ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” включені до складу податкового кредиту. Оплата по контрагенту ТОВ “МОНОЛІТТЕХНО” у перевіряємий період здійснювалася в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника відповідно до платіжних доручень: №9660104 від 19.12.2019, №9660309 від 23.12.2019, №9660553 від 24.12.2019 року (том 2 а.с. 44-68).
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).
Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні товару, поставленого на адресу позивача.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на аналіз податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах І ““Булвес” АД проти Болгарії” (2009 рік, заява № 3991/03) і “Бізнес Супорт Центр проти Болгарії” (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав проти України” (2007 рік, заява №803/02), а саме: “… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань”.
Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.
Фіктивність господарських операцій може бути встановлена лише судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.
Верховним Судом по справі №К/990/4256/17 від 27.02.2018 року зроблено висновок, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договором цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентами.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність підстав для часткового задоволення адміністративного позову АТ «Південний ГЗК».
Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги не існує.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкоіої служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року в адміністративній справі №160/6506/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 02.02.2021 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай