Справа №295/13386/20
Категорія 156
3/295/276/21
29.01.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , працюючого директором Рекламної компанії «Бренд студія», за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу від 30.10.2020 серії ДПР18 №531434 ОСОБА_1 30.10.2020 о 01:40 у м. Житомирі по вул. Покровській, 94, керував транспортним засобом Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 30.10.2020 приблизно о 01:00 виїхав з роботи. Його зупинили працівники патрульної поліції та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння або відмовитись від нього. Він попросив пройти такий огляд на місці зупинки, але йому відмовили. Тоді він попросив роз'яснити, які наслідки відмови від проходження огляду, проте наслідки йому так і не роз'яснили, а оформили матеріали за відмову від проходження огляду.
Захисник Врублевський М. М. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв'язку із провокацією працівниками патрульної поліції вчинення правопорушення. Вказав, що відеозапис є неповним не відтворює всіх обставин справи, а поліцейські сприяли відмові ОСОБА_1 від проходження огляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують лише факт відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров'я та відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків було запропоновано або проїхати для проходження огляду до закладу охорони здоров'я, або відмовитись від такого огляду. На що ОСОБА_1 попросив роз'яснити йому наслідки відмови від проходження такого огляду. В роз'ясненні наслідків поліцейський йому відмовив.
Отже, вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння не була однозначною. Пропозиція поліцейського вказаних альтернативних дій є пропозицією вчинити правомірно або вчинити правопорушення. Поліцейський не має права пропонувати особі вчинити правопорушення.
При вирішення справи суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 5 лютого 2008 року в справі «Романаускас проти Литви», у п.п. 55, 60 якого ЄСПЛ зазначив:
- п. 55 «Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежується пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений;
- п. 60 «У випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватись недопустимими».
В п. 55 рішення ЄСПЛ від 30.10.2014 «Носко і Нефедов проти Росії» Європейський суд вказував: якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов'язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання.
Оцінивши сукупність зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого, та не спростованого в ході судового розгляду, сумніву щодо наявності підбурювання поліцейським до відмови особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
А тому вина ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння не доведена. Справа по даному обвинуваченню підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко