ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2021 року м. Київ № 640/1736/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:
1) визнати бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019 - протиправною;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що вказані в довідці від 14.08.2020 № 2/6-1455 та виплатити позивачу недоплачену частину пенсії з 01.04.2019;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити з 01.04.2019 компенсацію втрати частини доходів позивачу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІП та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
1. Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено відомих номерів засобів зв'язку ГУ ПФУ в м. Києві, а також не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ГУ ПФУ в м, Києві.
2. Також, згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, 1) визнати бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019 - протиправною та 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що вказані в довідці від 14.08.2020 № 2/6-1455 та виплатити позивачу недоплачену частину пенсії з 01.04.2019.
Однак, суд звертає увагу на те, що у прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизує, щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням яких саме додаткових видів грошового забезпечення ? позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та, як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням яких саме додаткових видів грошового забезпечення ?, що вказані в довідці від 14.08.2020 № 2/6-1455.
Крім того, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити з 01.04.2019 компенсацію втрати частини доходів позивачу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІП та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159.
В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є визнання попередньо допущеної бездіяльності протиправною.
Відтак, прохальну частину позовної заяви позивачу слід привести у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України.
3. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог вказаної норми позивачем надано квитанцію про сплату судового збору від 21.01.2021 № 0.0.1986707137.1 на суму 67,20 грн. та квитанцію від 22.11.2020 № 0.01916617481.1 на суму 840,80 грн., що загалом складає 908,00 грн.
В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що з КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що квитанція від 22.11.2020 № 0.01916617481.1 на суму 840,80 грн. позивачем подавалась в межах адміністративної справи № 640/30109/20 (суддя Добрянська Я.І.). а отже така квитанція закріплена за справою № 640/30109/20 та не може бути підтвердженням сплати судового збору у даній справі.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.
З прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, з огляду на що, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 1816,00 грн., натомість зважаючи на те, що позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 67,20 грн. за квитанцією від 21.01.2021 № 0.0.1986707137.1, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід доплатити судовий збір у розмірі 1748,80 грн.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідності до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України, в частині, що стосується вимог зобов'язального характеру відповідно до кількості учасників справи:
із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку ГУ ПФУ в м. Києві, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти ГУ ПФУ в м, Києві;
із зазначенням у прохальній частині з урахуванням яких саме додаткових видів грошового забезпечення ? позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням яких саме додаткових видів грошового забезпечення ?, що вказані в довідці від 14.08.2020 № 2/6-1455;
2) оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1748,80 грн.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.А. Кармазін