ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/314
02 лютого 2021 року м. Київ № 640/7551/19
за позовомОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невідшкодування коштів ОСОБА_1 за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" № 43830 від 04.07.2014 року та стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відшкодування коштів у розмірі 152 990,98 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" № 43830 від 04.07.2014 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2019 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.07.2019 р. до суду подано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
04.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "УФС" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" №43830, відповідно до якого Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 152 990, 98 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 12.08.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування в розмірі, встановленому п.1.2 цього договору.
Згідно п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку.
Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).
04.07.2014 року відповідно до платіжного доручення ТК.58128.579.372 на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 152 990, 98 грн.
15.08.2014 Фондом на своєму офіційному веб-сайті оприлюднено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС".
11.09.2014 Фондом опубліковано оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 "Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.08.2014 прийнято рішення № 69 про запровадження з 15.08.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС".
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "КБ "УФС".
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І . Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС", для отримання коштів вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Уповноважена особа у листі від 02.12.2014 р. №001/447 повідомила позивача, що договір банківського вкладу №43830 від 04.07.2014 р. та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" Гончарова С.І., в якому просив:
визнати протиправними рішення Уповноваженої особи Фонду та Фонду від 18.11.2014 р. №6 "про визнання нікчемними транзакцій та правочинів" в частині визнання нікчемним правочином договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" №43830 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний Банк "Український Фінансовий Світ", який доведений до відома позивачу у вигляді повідомлення "про визнання правочинів нікчемними" вих. №001/447 від 02.12.2014року;
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду та Фонду щодо застосування до договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" №43830 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "УФС" наслідків нікчемності правочину;
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду та Фонду щодо відмови позивачу включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду та Фонду щодо невключення позивача ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду та Фонд включити позивача ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
відновити Уповноваженій особі Фонду та Фонду строки на включення позивача ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати, а Фонд - прийняти додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відшкодування у розмірі 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" №43830 від 04.07.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 у справі №826/1507/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2015, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" №6 від 18.11.2014 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №43830 від 04.07.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ";
визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" щодо застосування до договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" №43830 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ", наслідків нікчемності правочину;
зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивач особисто та в особі представника протягом 2019 р. звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" щодо виплати коштів.
Листом від 12.04.2019 р. №27-6683/29 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на звернення позивача повідомив, що ОСОБА_1 включено до загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "УФС", які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, проте, у зв'язку зі здійсненням слідчими СВ Печерського району УП ГУНП в м. Києва досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва від 21.03.2018 р., кошти, які знаходяться в ПАТ "КБ "УФС", у тому числі, на рахунку ОСОБА_1 , визнані речовими доказами, тому виплата була призупинена.
Станом на час звернення до суду постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 у справі №826/1507/15 не виконана, кошти позивачем не отримано.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає бездіяльність щодо відшкодування йому коштів протиправною, оскільки здійснення слідчими СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві досудового розслідування у кримінальному провадженні не може бути підставою для відшкодування коштів.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач вказав, що у зв'язку з викладеним виплата зазначених коштів можлива лише після усунення розбіжностей у процесуальних документах та прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
На думку відповідача, позивач намагається отримати кошти за вкладом у спосіб, не передбачений законодавством.
14.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 р.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Частиною четвертою статті 26 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною першою статті 28 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Судом встановлено, що, незважаючи на наявність рішення суду у справі №826/1507/15, що набрало законної сили, та звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за договором "Планер" №43830 від 04.07.2014, відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що станом на дату постановлення рішення у цій справі кошти у сумі 152 990, 98 грн. позивачем не отримано.
Посилання представника відповідача на необхідність усунення розбіжностей у процесуальних документах та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні як на підставу для припинення виплат з огляду на наявність неточностей у зазначенні ідентифікаційного номеру платника, на думку суду, не є поважними, оскільки встановлені відповідачем у листі від 12.04.2019 р. №27-6683/29 обставини не позбавляють останнього можливості ідентифікувати особу позивача, а відтак перешкоди для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у здійсненні виплат у межах гарантованої суми з урахуванням вимог ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI відсутні.
При цьому, відповідачем не наведено об'єктивної причини неможливості вжиття заходів, спрямованих на відшкодування коштів позивачу з моменту набрання законної сили рішення суду по справі №826/1507/15, яким, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" №6 від 18.11.2014 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №43830 від 04.07.2014 р., укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український Фінансовий Світ".
Суд зауважує, що у цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
З огляду на внесення 14.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи, належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з відповідача на користь позивача гарантованої суми відшкодування коштів.
Щодо суми, що підлягає стягненню у межах гарантованого відшкодування, суд відмічає, що Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Заявлена до стягнення сума 152 990, 98 грн. граничну суму не перевищує і відповідає розміру депозиту позивача за договором №43830 від 04.07.2014 р.
Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року №13.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що призвела до неможливості отримання позивачем гарантованих державою сум вкладу, а відтак обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладом позивача та підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до приписів КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм, убачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 березня 2018 р. у справі № 815/4300/17 (адміністративне провадження К/9901/3803/17) та постанова від 11 квітня 2018 р. у справі № 814/698/16.
15.10.2020 р. до суду надано копію договору-доручення про надання правової допомоги від 12.11.2017 р., укладеного між адвокатом Органюком Ю.Ю. та ОСОБА_1 (загального характеру), акт про приймання-передачу наданих правничих послуг по адміністративній справі №640/7551/19 від 12.10.2020 р., згідно з яким надано послуги на суму 20 000 грн., зокрема. згідно з описом робіт, - попередня консультація - 3 000 грн., вивчення та правовий аналіз матеріалів справи - 4 000 грн., написання позовної заяви - 6 000 грн., написання заяв, адвокатських запитів, клопотань, відповіді на відзив - 7 000 грн. (з розрахунку вартості 1-ї години 1000 грн.), відривну квитанцію до прибуткового касового ордера №11/10 від 11.20.2020 р. на суму 20 000 грн.
У відзиві на позов відповідач проти стягнення витрат на надання правової допомоги заперечив, посилаючись на відсутність доказів понесення витрат.
Як зазначено вище, відповідні докази залучені до матеріалів справи лише у жовтні 2020 р., доказів їх скерування відповідачу для висловлення заперечень не надано.
Також суд зазначає, що у аналогічних справах, на які позивач посилається, - №640/23406/19 та 640/5459/19 - заявлено до стягнення витрати на надання правової допомоги в значно меншому розмірі 4 000 грн. та 9 749, 08 грн., хоча підстави для звернення до суду аналогічні; згідно з описом надання таких послуг як написання заяв, адвокатських запитів, клопотань, відповіді на відзив (7 000 грн. - 7 годин), такий процесуальний документ як відповідь на відзив в матеріалах справи відсутній.
За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення по справі витратна правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невідшкодування коштів ОСОБА_1 за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" № 43830 від 04.07.2014 року.
3. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відшкодування коштів у розмірі 152 990,98 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" № 43830 від 04.07.2014 року.
4. Присудити до стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1 529, 91 грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 02.02.2021 р.