ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 січня 2021 року 10:23 № 640/21208/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо"
про стягнення заборгованості у розмірі 6 672 760,16 грн
за участі представників сторін:
від позивача - Крижевська Я.В.,
від відповідача - не з'явився,
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" (далі - відповідач), в якому просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 6 672 760,16 грн шляхом стягнення коштів за рахунок готівки.
Позов обґрунтовано тим, що за Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" обліковується податковий борг на загальну суму 6 672 760,16 грн, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що останнім заборгованість з податку на прибуток та штрафних санкцій погашена в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року зупинено провадження у справі №640/21208/18 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №826/4630/17 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2020 року поновлено провадження у справі №640/21208/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" про стягнення заборгованості.
В підготовчому засіданні 21 липня 2020 року замінено позивача з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києва на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у місті Києві та відкладено проведення підготовчого засідання за клопотанням відповідача на 04 серпня 2020 року.
В підготовче засідання, призначене на 04 серпня 2020 року, представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. В зв'язку із зазначеним суд відклав засідання на 29 вересня 2020 року.
У підготовче засідання 29 вересня 2020 року відповідач не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Підготовче засідання, призначене на 20 жовтня 2020 року, судом відкладалось на 01 грудня 2020 року в зв'язку з неявкою представників сторін. При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У підготовче засідання 01 грудня 2020 року представник відповідача в черговий раз не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 01 грудня 2020 року без виходу до нарадчої кімнати відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 26 січня 2021 року представник позивача наполягала на задоволенні позову. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. З урахуванням положень частин 1 та 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвали продовжити розгляд справи без участі відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Заборгованість відповідача виникла на підставі податкових декларацій від 25 квітня 2018 року №9076674842, від 11 липня 2018 року №9300455526.
Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, грошове зобов'язання, визначене відповідачем у вказаних податкових деклараціях, є узгодженим.
Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2016 року №0007551402 та від 23 грудня 2016 року №0007551402.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року по справі №826/4630/17, яке набуло законної сили 18 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Отже, грошові зобов'язання, визначені згадуваними податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим.
Також, за відповідачем обліковується не погашена пеня.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем скеровано відповідачу податкову вимогу від 23 травня 2018 року №101099-17, яка отримана представником відповідача.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
У пункті 95.3 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.
Окрім того, у пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, що визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (надалі - Порядок № 1244).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.
Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти.
У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу (пункт 3 Порядку № 1244).
Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків, відповідають приписам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" (04119, місто Київ, вулиця Сім'ї Хохлових, будинок 15, корпус А; фактична адреса: 02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 7, код ЄДРПОУ 23505151) податковий борг в сумі 6 672 760 (шість мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят) грн 16 коп шляхом стягнення коштів за рахунок готівки.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко
Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2021 року.