ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/16501/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафних санкцій
Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 6783,00 грн за рішеннями №169 та №170 від 05 грудня 2019 року про накладення штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Головним управлінням Держпроспоживслужби в місті Києві 05 грудня 2019 року винесені рішення №169 та №170 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Зважаючи на те, що штраф визначений згадуваними рішеннями відповідачем не сплачено, сума штрафу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року надіслана на адресу відповідача поштовим відправленням та повернулась не вручена. З огляду на те, що копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року не вручена відповідачу з незалежних від суду причин, вважається, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
21 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Вимогою від 21 жовтня 2019 року №06.6/18204 відповідача зобов'язано подати документи.
07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Рішенням Головного управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві від 08 листопада 2019 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
08 листопада 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві повторно скеровано відповідачу вимогу про витребування документів.
Рішенням Головного управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві від 25 листопада 2019 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В подальшому, рішенням Головного управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві від 05 грудня 2019 року №169 на відповідача накладено штраф в сумі 1700,0 грн.
Також, рішенням Головного управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві від 05 грудня 2019 року № 170 на відповідач накладено штраф в сумі 5083,0 грн.
Згадувані рішення направлено на адресу відповідача поштовим відправленням та повернулись не вручені з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР.
Частинами 1 та 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною 4 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (частина 11 статті 27 Закону України "Про рекламу").
Судом встановлено, що рішення Головного управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві від 05 грудня 2019 року №169 та №170 відповідачем не оскаржено та штраф не сплачений.
Пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена в добровільному порядку та не оскаржено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність позивачем підстав виникнення штрафу, наявність заборгованості відповідача по сплаті штрафу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню штрафу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму штрафних санкцій у загальному розмірі 6783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) грн 00 коп за рішеннями №169 та №1710 від 05 грудня 2019 року про накладення штрафних санкцій.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко