ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 320/2191/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Грироговича П.О. від розгляду адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області по невиплаті пенсії ОСОБА_1 , з дати її припинення;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області поновити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити заборгованість за період, починаючи з дати її припинення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)
25 січня 2021 року позивачем до суду подано заяву про відвід судді Григоровича П.О., який розглядає справу №320/2191/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява мотивована тим, що позивач не довіряє судді, оскільки суд створює умови для тривалого порушення пенсійних прав позивача на користь відповідача по справі, ухиляється від розгляду справи у встановлені строки, чим спричиняє шкоди позивачу, обумовленої тривалою невиплатою пенсії з боку Пенсійного фонду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 року визнано необґрунтованою заяву про відвід судді Григоровича П.О. та справу передано для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою розгляду поданої заяви про відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27 січня 2021 року для вирішення питання про відвід судді Григоровича П.О. визначено суддю Погрібніченка І.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Вирішуючи заяву про відвід судді Григоровича П.О., суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - статтею 40 КАС України.
Так, відповідно до положень статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Водночас, слід звернути увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовано статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України
При цьому, статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід). Зокрема, відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Таким чином, для того, щоб обставини, які, на думку заявника, свідчать про упередженість чи необ'єктивність можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Як вбачається з поданої заявником заяви, єдиною підставою, якою обґрунтовується підстава відвіду судді Григоровича П.О. є тривалий розгляд його адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та ухилення ним від прийняття відповідного рішення, за результатами його розгляду.
Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що в останній не наведено жодних обставин, які б вказували на упередженість чи необ'єктивність судді Григоровича П.О. при здійсненні правосуддя у даній справі.
В той же час, мотиви заявника фактично свідчать про його незгоду з довготривалим розглядом справи № 320/2191/20, що за правилами статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчать про неупередженість або об'єктивність суддів.
Отже, зазначені підстави відводу, не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Відтак, з огляду на вищевикладене, оскільки інших обставин, які б, на переконання заявника, свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Григоровича П.О. не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відводу суддів від даної справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Григоровича П.О. від розгляду адміністративної справи № 640/2191/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко