ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/19092/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, заступника Київського міського голови - секретаря КМР Прокопіва Володимира Володимировича, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) із позовною заявою до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (далі також - відповідач-1), заступника Київського міського голови - секретаря КМР Прокопіва Володимира Володимировича (далі також - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо їх обов'язку своїм розпорядженням визначити спосіб, в якій депутати здійснюватимуть 13.02.2020, 12.03.2020, 23.07.2020 голосування на виконання ст.129-1 Конституції України та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 по справі №2610/3926/2012;
- зобов'язати відповідачів визначити спосіб, в якій депутати КМР здійснюватимуть голосування на виконання ст.129-1 Конституції України та Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 по справі №2610/3926/2012.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Регламентом Київради встановлено положення, яке визначає порядок голосування на пленарному засіданні Київради, що позбавляє права позивача на приватизацію земельної ділянки та виконання судового рішення, а «…неприйняття радою рішення щодо моєї заяви або іншими словами заява залишається нерозглянутою і не вирішеною по суті всупереч ст.ст.1, 3, 8, 40, 129-1 Конституції України, ст.15 Закону України «Про звернення громадян», ч.2 ст.118 Земельного Кодексу України».
Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, в якому посилається на те, що Регламент Київради встановлений порядок голосування на пленарному засіданні Київради повністю відповідає принципам та гарантіям місцевого самоврядування. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.2, 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах колегіальності.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Київрада є колегіальним органом та правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до її відання. Питання, які належать до виключної компетенції Київради, визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування (Ради Європи, 15.10.1985) Головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 1) затвердження регламенту ради; 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Так, КМР VIII скликання прийняла рішення від 07.07.2016 №579/579 «Про Регламент Київської міської ради», яким визначено порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.
Як було зазначено вище, КМР у питаннях розпорядження земельними ділянками приймає рішення шляхом голосування на пленарному засіданні, визначеному ст.ст.35-38 Регламенту та якими унормовано порядок розгляду питань порядку денного на пленарному засіданні Київради.
Статтею 37 Регламенту встановлено спосіб прийняття рішення на пленарному засіданні Київради, а саме:
1. Рішення Київради вважається прийнятим, якщо на пленарному засіданні за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Київради, окрім випадків, передбачених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу Київради включається Київський міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Київради, і враховується його голос.
2. Якщо при проведенні голосування з питання порядку денного рішення Київради не було прийнято, це питання може бути повторно розглянуто на цьому пленарному засіданні Київради за ініціативою суб'єкта подання чи доповідача на пленарному засіданні не більше одного разу відповідно до рішення, прийнятого більшістю голосів депутатів від загального складу Київради. За ініціативою суб'єкта подання проект рішення, що не було прийнято на пленарному засіданні Київради, може бути також включено до порядку денного іншого пленарного засідання Київради.
3. Якщо при проведенні голосування щодо проекту рішення відповідне рішення Київради не було прийнято, головуючий на пленарному засіданні за власною ініціативою або за пропозицією депутатів Київради може поставити на голосування питання про відхилення проекту рішення.
4. У випадку повторного розгляду питання порядку денного на іншому пленарному засіданні Київради у проекті порядку денного відповідного пленарного засідання поряд з назвою цього питання ставиться відмітка "повторно".
5. У разі повторного розгляду проекту рішення на іншому пленарному засіданні Київради відповідний проект рішення може бути розглянуто і поставлено на голосування лише один раз.
6. Якщо при проведенні голосування проект рішення Київради було відхилено більшістю голосів депутатів від загального складу Київради відповідно до частини третьої цієї статті 37 Регламенту або якщо проект рішення Київради не було прийнято у випадку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті 37 Регламенту, такий проект рішення вважається відхиленим і повертається суб'єкту подання. Подальший розгляд відхиленого проекту рішення або проекту рішення, який дослівно чи по суті повторює відхилений проект рішення, можливий на наступній після його відхилення сесії Київради в порядку, передбаченому статтями 29 - 31 цього Регламенту.
7. За рішенням більшості голосів депутатів від загального складу Київради проект рішення може у разі необхідності бути направлений на розгляд визначеної Київрадою постійної комісії. В такому разі визначена постійна комісія протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення Київрадою відповідного рішення розглядає проект рішення та за результатами розгляду приймає висновок, яким підтримує проект рішення Київради без зауважень, підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями, або відхиляє проект рішення.
8. Після розгляду та прийняття висновку постійна комісія протягом семи днів з моменту його прийняття направляє проект рішення разом з відповідним витягом з протоколу засідання комісії до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного засідання Київради.
9. У разі, якщо постійна комісія протягом строку, встановленого частиною сьомою цієї статті 37 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною сьомою цієї статті 37 Регламенту висновків, або у випадку ненадходження до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради повідомлення про результати розгляду постійною комісією проекту рішення, проект рішення вважається підтриманим цією постійною комісією. В такому випадку постійна комісія зобов'язана на вимогу суб'єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного засідання Київради. В такому разі суб'єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку ч. 9 ст. 37 Регламенту".
10. У разі виявлення порушення встановленої цим Регламентом процедури при розгляді та голосуванні питання порядку денного депутат Київради може звернутися до головуючого на пленарному засіданні з заявою щодо скасування результатів голосування і проведення повторного розгляду питання. Рішення про скасування результатів голосування та проведення повторного розгляду питання може бути прийняте до закінчення відповідного пленарного засідання Київради більшістю голосів депутатів від загального складу Київради.
У випадку виявлення помилок електронної системи для голосування депутат Київради може звернутись до головуючого на пленарному засіданні з вимогою щодо проведення повторного голосування. У разі підтвердження помилки електронної системи для голосування технічною службою секретаріату Київради головуючий може до закінчення відповідного пленарного засідання поставити це питання на повторне голосування, якщо зазначена помилка вплинула на результати голосування.
11. Проекти рішень про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, а також про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам та юридичним особам можуть подаватись і голосуватись як одне загальне рішення, в якому кожен пункт може обговорюватись окремо.
12. Розгляд проектів рішень Київради з питань містобудування, землекористування та землевідведення супроводжується демонстрацією на екрані місця розташування відповідної земельної ділянки (кадастровий план) та фотофіксацією її фактичного стану.
Розгляд проектів рішень Київради з питань володіння, користування та розпорядження нерухомими об'єктами комунальної власності супроводжується демонстрацією на екрані місця розташування відповідного об'єкта нерухомості та фотофіксацією його фактичного стану.
У разі необхідності розгляд будь-якого іншого питання порядку денного пленарного засідання Київради може супроводжуватися демонстрацією аудіовізуальних матеріалів (слайдів, таблиць, малюнків, схем, графіків, відео- та фотозйомки) на екрані.
За приписами ст.38 Регламенту визначено порядок голосування на пленарному засіданні Київради, яким встановлено:
1. Голосування на пленарному засіданні Київради проводиться за допомогою електронної системи у формі відкритого поіменного голосування з фіксацією результатів голосування кожного депутата.
Таємне голосування проводиться шляхом подачі бюлетенів у випадках, передбачених частиною дев'ятою цієї статті 38 Регламенту.
2. Голосування здійснюється депутатом Київради особисто. Голосування за допомогою електронної системи для голосування проводиться лише в період появи на табло та на моніторах пультів депутатів спеціальної заставки з лічильником часу та звукового супроводу протягом десяти секунд. Для здійснення голосування депутат повинен під час звукового супроводу одночасно натиснути і утримувати сенсорну кнопку у лівому нижньому куті пульта, яка висвітилась червоним кольором, та одну з кнопок голосування ("за", "проти", "утримався") на правій стороні пульта.
У разі, якщо депутат Київради має фізичні вади, які не дозволяють йому здійснювати особисте голосування за допомогою електронної системи для голосування, за висновком постійної комісії, до функціональної спрямованості якої належить питання дотримання цього Регламенту, Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради своїм розпорядженням визначають спосіб, в який зазначений депутат здійснюватиме голосування.
3. Результати голосування висвічуються на табло та оголошуються головуючим на пленарному засіданні Київради.
4. На прохання депутатів Київради головуючий інформує про результати голосування по фракціях.
5. Голосування на пленарних засіданнях Київради без застосування електронної системи для голосування проводиться лише у разі, якщо її застосування є неможливим з технічних причин, у формі:
1) відкритого поіменного голосування - здійснюється шляхом підняття (не підняття) депутатами рук;
2) опитування - у разі прийняття Київрадою процедурного рішення щодо проведення голосування шляхом опитування з певного питання або з усіх питань на пленарному засіданні.
6. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті Київради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії Київради.
7. У разі проведення таємного голосування, а також у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті 38 Регламенту, для підрахування кількості голосів "за", "проти", "утримався" та встановлення результатів голосування створюється лічильна комісія. До складу лічильної комісії входять по два представники від кожної депутатської фракції. Уповноважені представники кожної депутатської фракції озвучують свої кандидатури для включення до складу лічильної комісії, після чого головуючий на пленарному засіданні оголошує повний склад лічильної комісії для внесення в протокол засідання. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову комісії.
8. У випадках проведення відкритого поіменного голосування, передбаченого частиною п'ятою цієї статті 38 Регламенту, лічильна комісія підраховує кількість голосів "за", "проти", "утримався". Після закінчення підрахунку голосів лічильна комісія складає протокол голосування і голова комісії оголошує про результати голосування депутатам Київради. Для кожного питання, по якому проводиться голосування на пленарному засіданні Київради, складається окремий протокол голосування, що підписується головою та всіма присутніми членами лічильної комісії.
9. Таємне голосування проводиться лише у випадках обрання або дострокового припинення повноважень заступника міського голови - секретаря Київради, або прийняття Київрадою рішення про дострокове припинення повноважень Київського міського голови у передбачених законом випадках.
10. Процедура голосування за допомогою бюлетенів визначається процедурним рішенням Київради і передбачає порядок виготовлення бюлетенів, реєстрації депутатів, голосування та підрахунку голосів.
11. Таємне голосування вважається таким, що відбулося, якщо кількість депутатів, що взяли участь у голосуванні, становить більше половини від загального складу Київради. Після закінчення голосування лічильна комісія проводить підрахунок голосів і складає протокол голосування. Протокол підписує голова та всі присутні члени лічильної комісії. У разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні. Голова лічильної комісії доповідає про результати таємного голосування на пленарному засіданні. У разі виявлення лічильною комісією порушення порядку голосування за рішенням більшості членів від загального складу лічильної комісії результати цього голосування оголошуються недійсними. При рівному розподілі голосів вирішальним є голос голови лічильної комісії. Про порушення лічильна комісія доповідає Київраді, яка приймає процедурне рішення щодо розслідування факту порушення. У такому випадку Київрада відкритим поіменним голосуванням приймає рішення про призначення повторного голосування та проводить таке повторне голосування згідно з вимогами частин дев'ятої - одинадцятої цієї статті 38 Регламенту.
12. Питання порядку денного, що не були розглянуті на відповідному пленарному засіданні Київради, включаються до порядку денного наступного пленарного засідання Київради, якщо Київрадою не прийнято щодо них іншого рішення.
13. Рішення з процедурних питань приймаються більшістю голосів від присутніх на пленарному засіданні депутатів Київради, крім випадків, передбачених цим Регламентом. Присутність депутата на пленарному засіданні підтверджується знаходженням його персональної картки в електронній системі для голосування. Процедурним вважається питання регулювання роботи пленарного засідання Київради. Процедурне рішення не виготовляється як документ. Процедурне рішення заноситься до протоколу пленарного засідання Київради.
Таким чином, позиція позивача, що Регламент суперечить положення Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» чи Земельному кодексу України не знайшло підтвердження з огляду на вище зазначені норми чинного законодавства. Оскільки їх реалізація і полягає у прийнятті відповідних актів у формі рішень за певною процедурою, визначену Регламентом відповідної ради. Прийняття рішень у будь-який інший спосіб не допускається, що і є гарантією місцевого самоврядування.
Крім того, суд зазначає, що Регламентом передбачений випадок, коли рішення вважається неприйнятим - коли за нього не проголосувала більшість депутатів від загального складу Київради. В такому випадку, для суб'єктів рішення встановлені додаткові гарантії щодо повторного розгляду проектів на наступному пленарному засіданні. Більше того, додатково встановлена можливість розгляду проектів на наступній сесії.
Також статтею 10 Регламентом визначено права депутата Київради, серед яких: депутат Київради є повноважним і рівноправним членом Київради. Депутат Київради відповідно до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його участі у діяльності Київради та її органів.
Депутат Київради користується правом ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на пленарних засіданнях Київради та засіданнях її органів, до складу яких він входить. Депутат Київради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Вище зазначене дублюється Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», зокрема статтями 19, 20 визначено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.
Депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Щодо посилання позивача на ч.2 ст.38 Регламенту, то в даному випадку дана норма не спрямована на виконання повноважень більшості депутатів Київради, які хоч і не мають видимих фізичних чи психічних вад, але не тиснуть жодної кнопки системи «рада-4» або (та) тиснуть кнопку «утримався», що призводить до неприйняття рішення відносно заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003 і ОСОБА_2 від 06.06.2005 в порядку ч.2 ст.118 ЗК України при наявності обов'язкового судового рішення.
У разі, якщо депутат Київради має фізичні вади, які не дозволяють йому здійснювати особисте голосування за допомогою електронної системи для голосування, за висновком постійної комісії, до функціональної спрямованості якої належить питання дотримання цього Регламенту, Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради своїм розпорядженням визначають спосіб, в який зазначений депутат здійснюватиме голосування, то саме частиною 2 цієї статті встановлено додаткові гарантії для депутатів з обмеженими можливостями і не визначають спосіб направлення, який саме вибір потрібно зробити з того чи іншого питання порядку денного пленарного засідання Київради. Обмежити вільне вирішення питань, віднесених до відання відповідної ради, шляхом встановлення процедури для окремих питань з можливістю обов'язкового голосування лише «ЗА» чи «ПРОТИ», в тому числі щодо приватизації земельних ділянок, є грубим порушенням всіх вище зазначених нормативно-правових актів.
Вище зазначене стосується і судових рішень, які містять у своїх висновках зобов'язальний характер із зобов'язанням розглянути та прийняти відповідне рішення, в даному випадку проект рішення про приватизацію земельної ділянки позивача в установленому місцевою радою порядку, а не обов'язок депутата(ів) проголосувати всупереч власному волевиявленню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем не доведено протиправність дій відповідача, у свою чергу, останнім, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою суду вирішено, зокрема, задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті. Оскільки даним рішенням відмовлено у задоволені адміністративного позову суд висновує необхідність стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплату якого відстрочено ухвалою суду.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - Державна казначейська служба України, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37567646, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 322313, Рахунок отримувача UA563223130000025133012855000, Код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмір 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій