ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/19182/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД» (далі також - позивач) із позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі також - відповідач), в якому позивач суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у внесенні змін до декларації;
- зобов'язати відповідача внести зміни до митної декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 від 30.05.2020, а саме:
1) у графі 31 (вантажні місця та опис товарів) додати в описі товару міжнародну непатентовану назву лікарського засобу ЗІОМІЦИН (R) (Azithromycin) та вказівку на те, що товар входить до переліку лікарських засобів, призначених для боротьби з короновірусом COVID-19 та ввозиться на митну територію України зі звільненням від оподаткування ПДВ відповідно до постанови КМУ №224 від 20.03.2020;
2) у графі 36 (Преференції) помилково вказати код застосування преференції « 000000203» (звільнення від оподаткування);
3) у графі 47 (Нарахування платежів) щодо виду платежу 029 (ПДВ), основа нарахування 2399915,17, ставка 7% на суму 167 994,06 в стовпчику «сплата (СП)» вказати код « 06» (платежі нараховані та зазначені в декларації для цілей митного оформлення, але не підлягають сплаті в силу застосування преференції.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що при оформленні в електронному виді митної декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 ним було допущено описку у графах 31, 36, 47, у зв'язку з чим позивачем в порядку статті 269 Митного кодексу України було подано відповідачу заяву про надання дозволу на внесення відповідних змін до зазначеної митної декларації, згідно з вказаною нормою митного законодавства в Порядку, затвердженому постановою КМУ від 21.05.2012 № 450, однак відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, відмовив позивачу в оформленні відповідного аркушу коригування до митної декларації, чим порушив законодавчо визнане право позивача на внесення змін до декларації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, посилаючись на правомірність прийнятого рішення. Зокрема звертає увагу на відсутність підстав для внесення змін до митної декларації позивача ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 оскільки, по-перше, митне оформлення товару було проведено без застосування преференції, по-друге, кошти вже було списано зі спеціалізованого рахунку позивача в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету, по-третє, товар вже випущено у вільний обіг і наразі неможливо здійснити його ідентифікацію та перевірити відповідне маркування. Оскільки декларант самостійно розрахував та сплатив митні платежі в сумі, кошти за митною декларацією не є надмірно сплаченими, а є такими, що сплачені позивачем самостійно. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивачем зазначено, що предметом оскарження, в даному випадку, не є узгодження сум грошового зобов'язання, а є неправомірна і безпідставна відмова відповідача у внесенні змін до митної декларації.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
Позивач є імпортером лікарських засобів.
03.05.2020 подав декларацію ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 з метою митного оформлення партії товару - лікарського засобу ЗІОМІЦИН (R) (таблетки, вкриті оболонкою по 500 мг (діюча речовина - 1 табл. містить азітроміцин дігідрату у перерахунку на азітроміцин 500 мг) (міжнародна непатентована назва - Azithromycin)).
При заповненні декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 декларантом допущено 3 помилки:
1) у графі 31 (вантажні місця та опис товарів) помилково не вказані міжнародна непатентована назва лікарського засобу ЗІОМІЦИН (R) (Azithromycin) та не зазначено про те, що товар входить до переліку лікарських засобів, призначених для боротьби з короновірусом COVID-19 та ввозиться на митну територію України зі звільненням від оподаткування ПДВ відповідно до постанови КМУ №224 від 20.03.2020;
2) у графі 36 (Преференції) помилково зазначений код відсутності преференції « 000000000» замість правильного « 000000203» (звільнення від оподаткування);
3) у графі 47 (Нарахування платежів) щодо виду платежу 029 (ПДВ), основа нарахування 2399915,17, ставка 7% на суму 167 994,06 в стовпчику «сплата (СП)»помилково вказаний код « 01» замість коду « 06» (платежі нараховані та зазначені в декларації для цілей митного оформлення, але не підлягають сплаті в силу застосування преференції).
З метою виправлення помилок декларантом 07.05.2020 до Київської митниці подано письмову заяву №31/05 за формою, затвердженою постановою КМУ №450 від 21.05.2012 про внесення змін до митної декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902, за результатом розгляду якої відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до декларації, рішення оформлено листом від 02.06.2020 №7.8-1/15/11/10808, з наступних підстав:
- митне оформлення товару було проведено без застосування преференції,
- кошти вже було списано зі спеціалізованого рахунку позивача в якості сплати ПДВ та перераховані до бюджету,
- товар вже випущено у вільний обіг і наразі неможливо здійснити його ідентифікацію та перевірити відповідне маркування.
В подальшому позивач звернувся до ДМС зі скаргою на рішення щодо відмови у внесенні змін до декларації, але за її розглядом відмовлено у задоволенні скарги, лист від 16.07.2020 №08-3/15-01/13/8050.
Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України та підзаконними нормативними актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012.
На момент подання позивачем декларації на лікарський засіб ЗІОМІЦИН встановлено, що зазначений товар входить до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби (COVID-19) та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до постанови КМУ від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування з податку на додану вартість».
Згідно статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до вимог статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Згідно з пунктом 27 частини 1 статті 4 МК України, до митних платежів відносять: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Приписами пункту 5 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів.
Частинами 1, 2, 8 статті 264 МК України, визначено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є доказом що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частинами 1 та 2 статті 268 МК України передбачено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
Згідно частин 1 та 2 статті 269 МК України, відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання, в тому числі, положень статті 269 МК України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджене Положення про митні декларації (далі - Положення №450), яке визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.
Згідно пункту 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4. Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Міністерством фінансів України. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення. Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Отже, суд приходить до висновку, що внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення можливо лише у разі наявності чітко встановлених у пункті 37 Положення №450 підстав, зокрема: наявність відповідного письмового звернення декларанта про внесення змін; якщо зміни стосуються саме відомостей про товари; якщо ці відомості про товари не пов'язані з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією.
Суд наголошує, що заявлені позивачем зміни у митній декларації стосуються опису товару, преференції та нарахування платежів, що відповідно призводить до зміни статусу товару та відновить його відношення до товарів, з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до постанови КМУ від 20.03.2020 №224.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №809/984/18 (адміністративне провадження №К/9901/373/19) висловлено правову позицію у справі з тотожними правовідносинами відповідно до якої, до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.
В межах розгляду даної справи суд приходить до висновку, що митний орган, який не визнав наявність підстав для внесення змін до митної декларації, відмовив у внесенні таких змін з формальних підстав, що свідчить про незаконність такого рішення.
При цьому, твердження відповідача про те, що товар вже випущено у вільний обіг, суд до уваги не приймає, оскільки наведеною вище статтею 269 МК України прямо передбачено право суб'єкта господарювання на внесення змін до митної декларації після випуску товару у вільний обіг.
Таким чином, відповідачем не доведено перед судом правомірності вчинення оскаржуваних у цій справі дій щодо відмови позивачу у внесенні змін до митної декларації, що є підставою для задоволення позову.
Згідно зі пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на викладені приписи КАС України, слід акцентувати, що задоволення позовних вимог саме у спосіб обраний позивачем є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача та їх ефективного відновлення обумовлює необхідність зобов'язати відповідача внести зміни до митної декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 від 30.05.2020.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного рішення, а наведені доводи спростовані фактичними обставинами справи.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 02.06.2020 №7.8-1/15/11/10808 про відмову у внесенні змін до поданої ТОВ «Гледфарм ЛТД» декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 від 30.05.2020.
3. Зобов'язати Київську митницю Держмитслужби внести зміни до митної декларації ІМ 40 АА №UA100290/2020/312902 від 30.05.2020, а саме:
1) у графі 31 (вантажні місця та опис товарів) додати в описі товару міжнародну непатентовану назву лікарського засобу ЗІОМІЦИН (R) (Azithromycin) та вказівку на те, що товар входить до переліку лікарських засобів, призначених для боротьби з короновірусом COVID-19 та ввозиться на митну територію України зі звільненням від оподаткування ПДВ відповідно до постанови КМУ №224 від 20.03.2020;
2) у графі 36 (Преференції) помилково вказати код застосування преференції « 000000203» (звільнення від оподаткування);
3) у графі 47 (Нарахування платежів) щодо виду платежу 029 (ПДВ), основа нарахування 2399915,17, ставка 7% на суму 167 994,06 в стовпчику «сплата (СП)» вказати код « 06» (платежі нараховані та зазначені в декларації для цілей митного оформлення, але не підлягають сплаті в силу застосування преференції.
4.Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) на користь ТОВ «Гледфарм ЛТД» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 58, код ЄДРПОУ 20075891) 2 102,00 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
Позивач: ТОВ «Гледфарм ЛТД» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 58, код ЄДРПОУ 20075891);
Відповідач: Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій