ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 січня 2021 року м. Київ № 826/11697/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судових засідань Ігнатову І.Ю., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про поворот виконання рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 13 березня 2019 року в адміністративній справі №826/11697/18 позов ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (також далі - відповідач), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (також далі - третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково (далі - судове рішення)
Зазначеним судовим рішенням вирішено:
- визнати протиправним та скасувати пункт 37 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 15.06.2018 №60, про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу відповідача повернуто.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Також, постановою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року.
Разом з тим, представником відповідача до суду подано письмову заяву про поворот виконання рішення у справі №826/11697/18 (далі - подана заява).
В обґрунтування поданої заяви представником відповідача зазначено зокрема, що на виконання вимог рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі №826/11697/18, пунктом 13 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24 вересня 2019 року №126, ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії з розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 217500,00 грн.
В подальшому Київським міським військовим комісаріатом видано наказ від 09 вересня 2019 року №409 про перерахунок одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , та платіжним дорученням від 09 жовтня 2019 року №6310 грошові кошти в сум в 217500,00 грн. перераховані на рахунок позивача.
Розгляд та вирішення поданої заяви призначено у судове засідання.
У відповідному судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити, а представник позивача заперечував проти її задоволення.
При цьому представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Розглянувши подану заяву суд встановив наступне.
Питання повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7, 8 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Як вже зазначалось вище, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі №826/11697/18 Міністерство оборони України пунктом 13 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24 вересня 2019 року №126, ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії з розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 217500,00 грн.
В подальшому на виконання вищевказаних судових рішень одноразово і повністю Міністерством оборони України через Київський міський військовий комісаріат були виплачені кошти в сумі 217500,00 грн. на користь ОСОБА_1 та перераховані на його картковий рахунок.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
В матеріалах справи відсутні та відповідачем не подані відомості на підтвердження того, що скасоване рішення Окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №826/11697/18 було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у цій справі підставою для скасування судового рішення слугувало неправильне застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.
У справі, що розглядається, позивач отримав грошові кошти за рішенням суду.
Не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, у той час як вказана сума коштів виплачена відповідачем позивачу не добровільно, а на виконання судового рішення, яке у подальшому скасовано.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не перетинаються та регулюються різними нормами права.
Суд зазначає, що поворот виконання рішення у даній справі призведе до порушення принципу правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Правова визначеність є комплексним поняттям та складається з більш вузьких правових принципів, зокрема, єдності та стабільності судової практики.
Така правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що скасоване рішення було обґрунтоване повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з'ясовані судом обставини, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 380, 381 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про поворот виконання рішення у адміністративній справі №826/11697/18.
Ухвалу в повному обсязі складено 28 січня 2021 року.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Ю.Т. Шрамко