ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2021 року м. Київ № 640/16668/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у Сумській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгстайл"
про стягнення заборгованості в сумі 21 291,54 грн
Головне управління Державної податкової служби у Сумській області (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгстайл" (далі - відповідач), в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгстайл" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 10 781,54 грн на користь місцевого бюджету України на р/р UA968999980314040531000018011, одержувач Роменське УК/м.Ромни/14040000, код одержувача 37929744, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998; адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 10510,00 грн на користь місцевого бюджету на р/р UA588999980314010561000018011, одержувач Роменське УК/м. Ромни/14040000, код одержувача 37929744. банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Позов обґрунтовано тим, що за Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгстайл" обліковується податковий борг на загальну суму 21 291,54 грн, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, Головне управління Державної податкової служби у Сумській області вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року направлена поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідача, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач своїм правом на надання суду відзиву на позовну заяву не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Заборгованість відповідача з акцизного податку виникла на підставі податкових декларацій з акцизного податку від 20 серпня 2019 року№9186544052, від 20 вересня 2019 року №9216200303, від 21 жовтня 2019 року №9245272920.
Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, грошове зобов'язання, визначене відповідачем у вказаних податкових деклараціях, є узгодженим.
Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість з акцизного податку, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 14 листопада 2019 року №0000713203 та №0000723203.
Також, за відповідачем обліковується заборгованість з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2019 року №0001114001, №0001124001.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що вказані вище податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено; штрафні санкції, визначені у таких податкових повідомленнях-рішеннях не сплачено.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, позивачем скеровано відповідачу податкову вимогу від 19 березня 2019 року №19777-52, яка направлена відповідачу поштовим відправленням та повернулась невручена з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З огляду на викладене вище вважається, що податкова вимога від 19 березня 2019 року №19777-52 вручена відповідачу.
Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
У пункті 95.3 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.
Окрім того, у пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, що визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (надалі - Порядок № 1244).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1244 вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
У випадках, передбачених пунктами 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.
У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.
Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти.
У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу (пункт 3 Порядку № 1244).
Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків та за рахунок готівки, що належить платнику податків, відповідають приписам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Сумській області задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгстайл" (03186, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, код ЄДРПОУ 38547421) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з: акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 10 781 (десять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 54 коп на користь місцевого бюджету України на р/р UA968999980314040531000018011, одержувач Роменське УК/м.Ромни/14040000, код одержувача 37929744, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998; адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) грн 00 коп на користь місцевого бюджету на р/р UA588999980314010561000018011, одержувач Роменське УК/м. Ромни/14040000, код одержувача 37929744, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко