ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 лютого 2021 року м. Київ № 640/14060/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2) Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання дій протиправними, скасування приписів та доручення,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Департамент) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2, КП «Київблагоустрій»), у якому просить:
1) визнати протиправними дії КП «Київблагоустрій» щодо часткового демонтажу огорожі за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) скасувати приписи КП «Київблагоустрій» від 15 січня 2020 року №2000857, від 04 лютого 2020 року №2002203;
3) визнати протиправними та скасувати доручення Департаменту від 28 січня 2020 року №064-363 щодо демонтажу огороді за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником житлового будинку з будівлями та спорудами на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:125:0010, огорожу з якої відповідачем частково демонтовано. При цьому, позивач стверджує, що з технічного паспорту на садибний житловий будинок вбачається, що огорожа є спорудою, яка була подарована позивачу за договором дарування житлового будинку від 05.09.2019, а отже у позивача виникло право власності на огорожу також.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
29 липня 2020 року (вх.№ 03-14/107140/20) через канцелярію суду від представника відповідача -1 до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач-1 проти позову заперечує та вважає, що діяв у порядку та у спосіб, передбачений законодавством України. Відповідач-1 вказує на те, що позивач на підтвердження права власності земельної ділянки надає витяг з реєстру та технічний паспорт, проте жодних доказів щодо права володіння/розпорядження земельною ділянкою на якій було демонтовано огорожу не надає.
27 липня 2020 року (вх.№ 03-14/105187/20) через канцелярію суду від представника відповідача -2 до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого останній проти позову заперечує, вказує на те, що позивачем не надано доказів встановлення фактичних меж земельної ділянки в натурі. Щодо необізнаності позивача про необхідність надання дозвільної документації, відповідач-2 зазначає, що позивачу надавались копії оскаржуваних приписів, проте на момент здійснення демонтажу вказані порушення усунені не були і право власності на земельну ділянку, якою фактично користується позивач і на якій встановлена тимчасова огорожа, не оформлено і на даний час. Таким чином, відповідач-2 вважає, що позивач безпідставно висуває вимоги щодо нього відносно визнання його дій неправомірними та скасування приписів №2000857 від 15.01.2020 та № 2002203 від 04.02.2020, оскільки вказані приписи винесені у зв'язку з порушенням норм Земельного кодексу України.
17 серпня 2020 року (вх.№ 03-14/117716/20) через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив КП «Київблагоустрій» відповідно до якої позивач вказує на те, що відповідач-1 та відповідач-2 не мають повноважень на здійснення контролю за станом використання земель. Акт обстеження земельної ділянки, який доданий до відзиву, був складений за 9 місяців до того, як відповідачем-2 проведено частковий демонтаж огорожі. Відповідач-2 на думку позивача не наводить посилання на нормативно-правові акти, які б дозволяли йому проводити демонтаж огорожі, яка знаходиться на присадибній ділянці, посилання здійснюється на п.13.3 Правил благоустрою, проте даний пункт стосується лише тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:125:0010 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі договору дарування житлового будинку від 05.09.2019, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Мотицьким І.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 6-839.
З метою перевірки законності встановлення огорожі позивачем на земельній ділянці заступником голови Київської міської державної адміністрації 15.04.2019 було направлено доручення №КО-6679 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами обстеження земельної ділянки позивача було складено акт обстеження земельної ділянки №19-0318-03 від 24.04.2019, якими зафіксовано порушення статті 126 Земельного кодексу України - самовільне зайняття земельної ділянки площею приблизно 0,030 га.
Спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі доручень Київського міського голови Кличка В.В., звернень громадянина ОСОБА_2 було здійснено обстеження земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_2 .
За результатами обстежень земельної ділянки позивача було складено акт обстеження земельної ділянки №20-0382-03 від 22.06.2020, яким зафіксовано порушення статті 126 Земельного кодексу України - самовільне зайняття земельної ділянки площею приблизно 0,030 га.
За результатами перевірок було встановлено порушення правомірності розміщення огорожі встановленої за адресою: АДРЕСА_1 та з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Вештаком О.М. прийнято припис №2000857 від 15.01.2020, відповідно до якого: «Встановлено порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинене власником тимчасової споруди. Запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди. В разі відсутності дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, терміном в 3 дні демонтувати власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства. Про виконання припису повідомити по вул. Дегтярівська, 31, кв. 2.».
28.01.2020 на виконання доручення Департаменту міського благоустрою від 28.02.2020 №064-363 КП «Київблагоустрій» здійснено частковий демонтаж огорожі, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва.
Листом від 29.01.2020 позивачем повідомлено КП «Київблагоустрій» щодо належності їй майна, яке було безпідставно демонтовано, до якого було додано копію договору дарування житлового будинку від 05.05.2019; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копію технічного паспорта на житловий будинок за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
04.02.2020 на частині огорожі, яка залишилась не демонтованою, інспектором КП «Київблагоустрій» було наклеєно припис №20002203 від 04.02.2020, відповідно до якого: «Встановлено порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва, вчинене власником тимчасової споруди. Запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди. В разі відсутності дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, терміном в 3 дні демонтувати власними силами, відновити благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства. Про виконання припису повідомити по вул. Дегтярівська, 31, кв. 2.».
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо проведення демонтажу спірного об'єкту, а також вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню приписи та доручення, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За змістом статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах її повноважень.
Згідно приписів Земельного кодексу земельна ділянка може бути передана у власність та/або на правах користування.
Самовільним зайняттям землі, згідно статті 212 Земельного кодексу України, є заволодінням земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що посвідчуєЧіраш7)на землю.
За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину, щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 ЗК України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності у місті Києві, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Згідно зі статтею 189 ЗК України та статтею 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342.
Згідно з підпунктом 3.4 пункту 4 Положення Департамент здійснює самоврядний контроль за додержанням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земель усіх форм власності відповідно до їх цільового призначення та умов надання, відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою.
Відповідно до підпунктів 2.5, 2.6 пункту 2 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890, самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель тощо.
Так, Спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів) на підставі доручень Київського міського голови Кличка В.В., звернень громадянина ОСОБА_2 було, неодноразово здійснено обстеження земельної ділянки біля буд. АДРЕСА_1 (обліковий код 62:125:0010) у Деснянському районі м. Києва.
За результатами обстежень земельної ділянки позивача були складені акти обстеження земельної ділянки №18-1462-03 від 12.11.2018, №19-0318-03 від 24.04.2019 та №20-0382-03 від 22.06.2020 якими зафіксовано порушення статті 126 Земельного кодексу України - самовільне заняття земельної ділянки площею приблизно 0,030 га, та зокрема, в акті №20- 0382-03 зафіксовано, що згідно з даними міського земельного кадастру: земельна ділянка не обліковується. Рішення КМР щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала. Документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані. Під час візуального обстеження було встановлено, що земельну ділянку на АДРЕСА_1 (код: 62:125:00110), яка обліковується за ОСОБА_3 , збільшено за рахунок приєднання земельної ділянки орієнтованою площею 0,030га, що належить територіальній громаді міста Києва. Приєднана земельна ділянка вільна від забудови, частково використовується під город, огороджена загальним металевим парканом.
Акти обстеження земельної ділянки №18-1462-03 від 12.11.2018, №19-0318-03 від 24.04.2019 та №20-0382-03 від 22.06.2020 з листами були направлені відповідачу 1 для подальшого вжиття відповідних заходів у межах повноважень.
Відповідно до пункту 4 Положення про Департамент міського благоустрою, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №94 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2013 №711), основним завданням Департаменту є контроль за станом благоустрою міста.
Статтею 10 Закону України «Про столицю України-місто-герой Київ» (далі по тексту Закон» визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Рішенням Конституційного суду України від 25.12.2003 року №21-рп/2003 Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу КМР та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади
Пунктом 12 статті 22 Закону визначено додаткові права Київської міської ради, пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій, а саме:
-приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.
Статтею 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі по тексту Закон №2807-IV) визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Статтею 34 Закон №2807-IV визначено правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила, зокрема, визначають порядок здійснення благоустрою та утримання території об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою (п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва від 25.12.2008 №1051/1051 (далі по тексту - Правила).
Пунктом 20.2.11. Правил №1051/1051 визначено, що у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням - фоку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Так, на виконання Правил 1051/1051 інспектором КП «Киїблагоустрій», неодноразово, було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що позивачем самовільно встановлено огорожу вздовж земельної ділянки з виносом окремих частин огорожі на АДРЕСА_1, що неодноразово фіксувалось актами обстежень земельної ділянки складеними представниками Департаменту земельних ресурсів.
Положенням пп. 13.3.1. Правил визначено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Починаючи з 2018 року спеціалістами КП «Київблагоус-рій» неодноразово здійснювались перевірки правомірності встановлення огорожі на вищезазначеній земельній ділянці. За результатами перевірок було встановлено порушення п. 20.1.1. Правил 1051/1051 та складено приписи №1819255 28.12.2018, №2000857 від 15.01.2020, №20002203 від 04.02.2020 з вимогою усунути порушення Правил 1051/1051.
Так, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту, (п. 13.3.2 Правил №1051/1051).
Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), (п. 13.3.3 Правил №1051/1051).
За фактом не виконання позивачем вимог приписів №1819255 28.12.2018, №2000857 від 15.01.2020, №20002203 від 04.02.2020, Департаментом міського благоустрою було прийнято доручення №064-2786 від 20.05.2019, №064-363 від 28.01.2020 (далі по тексту Доручення).
Згідно пункту 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Кадастровий номер підтверджує, що земля є зареєстрована в спеціальному реєстрі - Державному земельному кадастрі (ДЗК) та встановлює, що в кадастрі міститься вся інформація про власника землі, її цільове призначення, межі та інші важливі дані.
У правовій доктрині фізичний і юридичний зв'язок будівлі (споруди) та земельної ділянки, на якій розташована будівля (споруда), розглядається як системна ознака нерухомості. Такий зв'язок передбачає, що для створення (як фізичного, так і юридичного) будівлі (споруди) забудовник спочатку має отримати право на земельну ділянку як обов'язкову передумову набуття будівлею (спорудою) правооб'єктності нерухомого майна. Відповідно, закріплена у чинному земельному та цивільному законодавствах України юридична конструкція нерухомості передбачає, що, по-перше, виникнення права на земельну ділянку є обов'язковим етапом у оформленні права на розташовану на ній будівлю (споруду) та, по-друге, земельна ділянка є неодмінною індивідуалізуючою характеристикою будівлі (споруди) як об'єкта нерухомого майна.
Судом встановлено, що Департаментом міського благоустрою було видано доручення на демонтаж огорожі яка знаходиться на земельній ділянці, що відноситься до комунальної власності, тобто за межами земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:62:125:0010.
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Також згідно зі статті 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача) не становлять частини іншого нерухомого майна. Необхідно підкреслити, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Отже, демонтажу підлягають самочинно зведені тимчасові споруди власники яких самостійно не демонтували такі у встановлений приписом строк або власники яких не відомі.
Позивач стверджує, що на момент проведення демонтажу вона була законним власником користувачем даної земельної ділянки, проте жодних доказів на володіння земельною ділянки на якій було демонтовано огорожу не надає.
Посилання на лист Департаменту земельних ресурсів від 08.01.2020 №05716-171 суд не приймає як належний доказ, оскільки вищезазначений лист не підтверджує внесення відомостей до міського земельного кадастру, а констатує факт розгляду Департаментом земельних ресурсів технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної днинки в натурі (на місцевості) та зазначає про те, що можливе внесення відомостей до міського земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 Цивільного кодексу України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 Земельного кодексу України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Проте має бути встановлено факт передачі Київрадою спірної земельної ділянки, належної до земельних ділянок комунальної власності, у власність чи в користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам, тому відсутні й підстави для переходу відповідного права власності чи користування (оренди) такою земельною ділянкою до власника зазначеного нерухомого майна.
Таким чином, спірна земельна ділянка може надаватися в користування (оренду) власнику розташованого на ній нерухомого майна у порядку, визначеному, зокрема статтями 116, 124 Земельного кодексу України, - на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди.
Як вже зазначалось вище, позивач як доказ підтвердження права власності надає витяг з Реєстру та технічний паспорт.
Проте жодних доказів щодо права володіння/розпорядження земельною ділянкою крім земельної ділянки кадастровий номер :8000000000:62:125:0010 в матеріалах справи не міститься.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявності правових підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено, а відповідачами спростовано твердження позивача щодо неправомірності встановлених в оскаржуваних приписах та постановах порушень, з огляду на що, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 )
Відповідач 1: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 34926981)
Відповідач 2: Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708)