ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 грудня 2020 року м. Київ №640/1879/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розгля-нувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання бездіяльності протиправ-ною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії за період з 01.04.2017 по 31.07.2019 і зобов'язати відповідача виплатити позивачу пенсію за цей період у розмірі 57711,47 грн.
Підставою позову вказано те, що заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2017 по 31.07.2019 у загальному розмірі 57711,47 грн. не виплачена. Звернення позивача про виплату пенсії за вказаний період залишено відповідачем без задоволення. Відповідач повідомив, що суми невиплаченої пенсії обліковуються на рахунках і будуть виплачені на умовах окремого порядку, який не прийнято. Позивач вважає таку відмову протиправною, яка не відповідає вимогам ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові. Зазначивши у додатках до відзиву копію підтвердження про направлення відзиву іншим учасникам справи, відпові-дач такого доказу не додав, про що канцелярією суду складено акт від 24.03.2020 №200. Суд констатує порушення відповідачем визначеного ст. 162 КАС України порядку подання відзиву, тому не приймає його до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.
Позивач є пенсіонером, яка з грудня 2019р. знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію. У справі наявна копія довідки від 02.09.2019 №3008-5000186595 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
До грудня 2019р. позивач перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Київській області.
Із квітня 2017р. по липень 2019р. виплата пенсії позивачу була зупинена відповідно до рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемі-щеним особам Управління соціального захисту населення Ірпінської міської ради №9 від 02.03.2017 та у зв'язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміще-ної особи на підставі даних Державної прикордонної служби України про тривалу відсут-ність за місцем заявленого проживання.
Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Управління соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 18.07.2019 №19 позивачу відновлено виплату пенсії у серпні 2019р. на підставі поданої позивачем у липні 2019р. заяви про поновлення виплати пенсії.
У листопаді 2019р. позивач звернулась до відповідача щодо виплати пенсії за період, за який виплата пенсії була зупинена.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 06.12.2019 №296862/02/П-14057 позивачу повідом-лено, що відповідно до абз. 20 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 суми пенсій, які не виплачені за період до їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Згідно з наведеною у листі аналітикою нарахувань по пенсійній справі позивача за період з квітня 2017р. по липень 2019р. (включно) призначені і нараховані до виплати суми пенсій становлять 57711,47 грн.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються виплати пенсії за період, протягом якого її виплата була зупинена.
Згідно із ст. 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотрима-ної пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії (ч. 1).
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2).
Абзацом 20 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 встанов-лено, що суми пенсій, які не виплачені за період до їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Оспорювана відповідь відповідача відповідає абз. 20 п. 1 вказаної постанови, чинної на час розгляду звернення позивача, яка згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 №794-VII "Про Кабінет Міністрів України" є обов'язковою для виконання.
Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №640/18720/18 визнано нечинним і скасовано абз. 20 п. 1 вказаної постанови. Проте, на час розгляду відповідачем звернення позивача, дане рішення суду не набрало законної сили.
Відповідно до ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1). Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).
Аргументи позивача про те, що ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка має вищу юридичну силу порівняно з абз. 20 п. 1 поста-нови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637, не передбачає ніяких обмежень чи застережень щодо виплати пенсії за минулі періоди внутрішньо переміщеним особам, є вірними і відповідачем спростовані не були.
Суд враховує аргументи позивача, тому при вирішенні справи застосовує до спірних правовідносин саме положення ст. 46 вказаного Закону, вимогам якого оспорювана відповідь відповідача не відповідає.
Оцінюючи наявність вини у тому, що у період з квітня 2017р. по липень 2019р. пенсія позивачем не була отримана, суд зважає на те, що зупинення виплати пенсії позивачу допущено з непередбачених законом підстав, оскільки ст. 49 Закону України "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" скасування довідки внутрішньо переміщеної особи не віднесено до підстав для припинення виплати пенсії. Хоча, відповідач рішень і дій щодо зупинення виплати пенсії позивачу не вчиняв, адже на той час позивач перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Київській області, проте неотримання позивачем пенсії, за цих обставин, суд розцінює як таке, що відбулось внаслідок вини органу, що призначає (виплачує) пенсію.
Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що виплата пенсії за минулі періоди здійснюється без обмеження будь-яким строком, та не передбачено взяття такої виплати на облік до прийняття окремого порядку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що не виплата відповідачем пенсії позива-чу за період з квітня 2017р. по липень 2019р. допущена відповідачем з непередбачених законом підстав, тому вимога про визнання такої бездіяльності протиправною підлягає задоволенню.
З метою повного і ефективного захисту порушеного права позивача підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання відповідача виплати позивачу пенсію за період з 01.04.2017 по 31.07.2019 у розмірі 57711,47 грн.
Згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з квітня 2017р. по липень 2019р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з квітня 2017р. по липень 2019р. у розмірі 57711,47 грн. (п'ятдесят сім тисяч сімсот одинадцять гривень 47 коп.).
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко