ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 травня 2020 року м. Київ № 826/15202/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: Головуючого судді - Смолія І.В., суддів - Григоровича П.О., Каракашьян С.К., розглянувши в порядку письмового провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 25 червня 2015 року №000377,
ПП «Акрілат-Хімконтракт» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2014 р. № 000306 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 328 935,97 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки щодо зберігання РФД-2 у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, не відповідають фактичній перевірки складу позивача у м. Києві по вул. Богатирський. Також зазначив, що положеннями Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не передбачено обов'язку зберігати речовину «фракція головна етилового спирту» в місцях, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту. У позивача зберігався розчинник для флексографічного друку поза місцем зберігання внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а не спирт, як визначено відповідачем та віднесено РФД-2 до підакцизної продукції.
Відповідач проти позову заперечує, у задоволенні позову просить відмовити з підстав викладених у запереченнях.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2015 року відкрито провадження у справі (суддя Погрібніченко І.М.).
Неодноразово розгляд справи відкладався за клопотанням сторін.
24 травня 2016 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя - Смолій І.В., судді - Шулежко В.П., Іщук І.О. (Розпорядження №1871 від 05.04.2017 року, протокол від 10.04.2017 року (а.с.179-180)).
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.05.2017 року повторно визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Смолій І.В., судді - Аблов Є.В., Федорчук А.Б.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2017 прийнято справу до провадження.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.11.2017 року повторно визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Смолій І.В., судді - Григорович П.О., Каракашьян С.К.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.3 ст.194 КАС України, а рішення постановлене з урахуванням п.10 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДФС проведено фактичну перевірку ПП «Акрілат -Хімконтракт» за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
За результатами проведеної перевірки складено акт №26/6/21/24744461 від 12.01.2015 р., в якому вказано про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481): зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 25.06.2015 р. № 000377, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 328 935,97 грн. відповідно до абз.11 ч.2 ст.17 Закону №481 (а.с.22).
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.
Спірні правовідносини полягають в тому чи мав право позивач зберігати за адресою по вул. Богатирській, 3-Г у м. Київ виявлений при перевірці посадовою особою ДФС розчинник для фотографічного друку - РФД-2, тобто у місці зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, та якими нормами чинного законодавства регулюються спірні правовідносини.
Як в вбачається з матеріалів справи актом перевірки встановлено, що на складі за адресою м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г, що використовується ПП «Акрілат-Хімконтракт» в присутності юриста ОСОБА_1 було здійснено обстеження території складу, в ході чого виявлено факт зберігання з метою подальшої реалізації розчинника для фотографічного друку РФД-2 в кількості 16443,51 кг згідно наданої довідки від 30.12.2014 року №724, який зберігався в пластикових бочках (кубах).
Згідно проведених досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 01.08.2014 року №94/3-10.2/4266 об'ємна частина спирту етилового в розчиннику РДФ-2 становить більше 80%, відповідно зазначена продукція з концентрацією спирту більше ніж 80% класифікується у товарній позиції 2207 за кодом 220700090 згідно УКТЗЕД якої відноситься до акцизної продукції, таким чином перевіркою встановлено зберігання з метою подальшої реалізації ПП «Акрілат-Хімконтракт» РФД-2 в кількості 16443,51 в місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту та порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На момент закінчення перевірки супровідних документів на РФД-2 не надано.
Таким чином, посадовою особою віднесено РФД-2 до акцизних товарів, а ПП «Акрілат-Хімконтракт» віднесено до продавця товару.
Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача щодо віднесення РФД-2 до акцизних товарів, заявляє клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи та поставити на розгляд експертам КНДІСЕ наступні питання:
- чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим, не денатурованим, денатурованим, технічним?
- чи є розчинник РФД-2 спиртом етиловим та чи можна його використовувати в харчових цілях?
- чи є розчинник РФД-2 денатурованим багатокомпонентним органічним розчинником?
- чи містить у своєму складі розчинник РФД-2 етилацетат, бітрекс, циклогексан, які унеможливлюють його використання в харчових цілях окрім основного призначення?
- до якого коду УКТЗЕД за своїми характеристиками може бути віднесений розчинник РФД-2 виготовлений Лужанським МПД державним підприємством "Укрспирт" ?
В подальшому, представник позивача не наполягав на проведенні вище зазначеної експертизи, а в судовому засіданні 29.03.2016 року надав додаткові пояснення з посиланням на висновок, проведений за результатами експертного дослідження від 07.08.2015 року № 10656/15-34/10657/15-53, який був наданий ДП «Укрспирт» в подібній судовій справі №826/15203/15, в якій останнє виступає третьою особою та не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Зауважує на тому, що обидва результати досліджень - як Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 01.08.2014 року №94/3-10.2/4266 так і дослідження КНДІСЕ від 07.08.2015 року № 10656/15-34/10657/15-53, містять суперечливі висновки щодо рідини, яка досліджувалася.
Крім того, зазначає, що наказом ГУ ДФС у м. Києві від 29.12.2014 року було призначено фактичну перевірку ПП «Акрілат-Хімконтракт» відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
Оскільки контролюючим органом віднесено ПП «Акрілат-Хімконтракт» до продавця товару - РФД-2, то в такому випадку відповідач, при здійсненні фактичної перевірки, повинен був встановити наявність чи відсутність ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності пов'язаної із спиртом (виробництво, продаж тощо), договорів постачальників з покупцями, чи порушено порядок відвантаження спирту, але таких відомостей не містять ані акт про результати такої перевірки від 12.01.2015 року, ані спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 25.06.2015 року. Відтак позивач не може нести відповідальність за порушення норм зазначеного Закону, оскільки являється продавцем товару, що підлягав перевірці.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій став висновок відповідача про те, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» зберігає розчинник для флексографічного друку (РФД-2) у кількості 16443,51 кг, у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
У той же час, позивач вказує, що розчинник для флексографічного друку (РФД-2) не є спиртом і тому не підпадає під особливий порядок зберігання спирту.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Згідно з абзацом другим розділу 1 ДСТУ 7402:2013 Національний стандарт України "Фракція головна етилового спирту" (надалі - ДСТУ 7402:2013 "Фракція головна етилового спирту") фракція головна - етиловий спирт, збагачений супутніми домішками у процесі репарації бражного дистиляту або спирту етилового - сирцю і є сумішшю спирту етилового, води та супутніх домішок, які сконцентровані у цьому технологічному процесі (альдегіди, естери, спирт метиловий, вищі спирти (сивушне масло), кислоти та інші органічні сполуки).
Фракція головна є побічним продуктом виробництва спирту етилового ректифікованого та спирту етилового технічного.
Даний стандарт набув чинності 01.07.2014, тобто до початку перевірки позивача та, відповідно, до прийняття контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій від 15.06.2015 № 000377.
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 544 Митного кодексу України, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності виконують виключно органи доходів і зборів, здійснюючи державну митну справу.
Частиною сьомою статті 69 Митного кодексу України визначено, що рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Порядок 428), відповідно до пункту 4 якого, повноваженнями щодо віднесення певного товару (продукції) до певного коду УКТ ЗЕД наділені органи Державної митної служби України.
Департаментом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної фіскальної служби України листами від 26.06.2014 №946/99-99-21-01-18 та від 06.08.2014 №1226/99-99-21-01-18, з метою визначення ставки акцизного податку для РФД-2 було надано запити до Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України щодо класифікації вказаної речовини за УКТЗЕД.
Відповідно до відповідей Департаменту митної справи Державної фіскальної служби України, наданих листами від 27.06.2014 №99-24/1.02-03/3107 та від 28.08.2014 №99-24/1-02- 02/4018, РФД - 2 класифікується у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90), як "спирт етиловий етиловий, не денатурований з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь - якої концентрації".
Відповідно до позиції № 2 - "Компонентний склад зразків" таблиці № 2 результатів досліджень від 01.08.2014 № 94/3-10.2/4266, зокрема розчинника для флексографічного друку, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів встановлено, що спирт етиловий, як компонент розчинника для флексографічного друку РФД - 2 складає 80 % (а.с.93).
Слід відмітити, що згідно з зазначеними результатами досліджень від 01.08.2014 № 94/3-10.2/4266, розчинник для флексографічного друку являє собою спиртовий дистилят, з концентрацією спирту більше 80 % та з вмістом речовин, які додаються в якості денатуруючих добавок.
Згідно з підпунктом 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 ПК України до спирту етилового віднесено всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД. Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти віднесено до переліку підакцизної продукції та встановлено ставку акцизного податку, згідно з підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України.
До товарної позиції 2207, згідно з Довідником кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561 (чинного станом на момент проведення перевірки позивача) відноситься спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації. До цієї товарної позиції включаються: неденатурований етиловий спирт з концентрацією спирту 80 об. % або більше; етиловий спирт та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації.
Згідно з Українським класифікатором товарів ЗЕД, до товарної позиції 2208 відноситься спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 2208 90 - інші: спирт етиловий не денатурований, з фактичною концентрацією спирту менш як 80 об.% у посудинах місткістю : 2208 90 99 - більш як 2 л.
Отже, головна фракція етилового спирту класифікується як спирт етиловий, у товарних позиціях 2207 та 2208 залежно від концентрації спирту та неденатурований чи денатурований - в залежності від наявності денатуруючих добавок та барвника.
Враховуючи викладене, РФД-2 належить до підакцизної продукції та класифікується, згідно з УКТ ЗЕД, у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).
Таким чином, у позивача зберігався РФД-2, який є підакцизним товаром і, відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України, класифікується, згідно з УКТ ЗЕД, у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).
Також, при вирішенні справи колегією суддів встановлено, що товари за кодом 2207 УКТ ЗЕД належать до групи 22 "Алкогольні та безалкогольні напої і оцет", що суперечить призначенню рідини для автомобіля та фарби.
Що стосується оскаржуваного рішення №000377 від 25.06.2015 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 328 935,97 грн. за зберігання спирту у місці не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання спирту, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон №481 та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.
Відповідно до ч.14 ст.15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч.ч.38-39 ст.15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Відповідно до ст. 1 Закону №481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
28 травня 2002 Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ №251 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 за №670/6958. (далі - Порядок №251).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №251 єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
До Єдиного реєстру вносяться, зокрема: відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.
Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності пов'язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб'єкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №814/152/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.
Сторонами не заперечується факт того, що позивач не отримував ліцензію на право роздрібної торгівлі спиртом, а відтак, у нього відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зберігання спирту у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки ПП «Акрилат-Хімконтаркт» не є суб'єктом, що здійснює оптову або роздрібну торгівлю алкогольними виробами та не може нести відповідальність на підставі Закону 481.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності винесення ним рішення №000377 від 25.06.2015 року, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000377 від 25.06.2015 року Державної фіскальної служби України.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197) на користь приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (ЄДРПОУ 24744461) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя І.В. Смолій
Судді П.О. Григорович
С.К. Каракашьян