02 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5707/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму завданої державі шкоди у розмірі 7 736,93 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що в ході проведення службового розслідування було виявлено безпідставно виплачене грошове забезпечення у розмірі 4098,39 грн. Враховуючи наведене, із відповідача мають бути стягнуті вказані кошти.
Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк від відповідача відзив не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі, враховуючи таке.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
В ході проведення службового розслідування встановлено, що під час перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 , проведеної з 17 по 30 вересня 2019 року були виявлені факти переплати грошового забезпечення певним військовослужбовцям.
Внаслідок вказаного порушення були допущені незаконні витрати коштів на загальну суму 3 638,54 грн., а саме: переплати грошового забезпечення на суму 2 598,96 грн., податку з доходів фізичних осіб на суму 467,81 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 571,77 грн.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2018 № 49 помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово- економічної служби наказано, солдату ОСОБА_2 не виплачувати премію за травень місяць 2018 року у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби майором ОСОБА_1 порушено п. 31.6 розділу XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11.06.2008 №260 (зі змінами), наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2018 № 49 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2018 №53 в зв'язку з чим було безпідставно виплачене грошове забезпечення солдату ОСОБА_2 .
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2018 № 22 помічнику командира частини з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби наказано, старшому сержанту ОСОБА_3 не виплачувати премію за квітень місяць 2018 року у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби майором ОСОБА_1 порушено п. 31.6 розділу XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11.06.2008 №260 (зі змінами) та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2018 № 22 в зв'язку з чим було безпідставно виплачене грошове забезпечення старшому сержанту ОСОБА_3 .
Таким чином, безпідставно нараховане грошове забезпечення і завдана у зв'язку з цим шкода державі становить 7736,93 грн.
Враховуючи наведене, в/ч НОМЕР_1 звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає Закон України від 03.10.2019 №160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі по тексту - Закон №160-IX).
За змістом статті 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Відповідно до положень статті 3 Закону №160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Положеннями статті 12 Закон №160-ІХ передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю підтвердження добровільної сплати позивачем стягуваної суми, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму завданої державі шкоди у розмірі 7736,93 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02 лютого 2021 року.
Суддя О.В. Заяць