02 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/776/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Чернівецької області, про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення 60-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15 травня 2020 року № 612/60/20 про дострокове припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данкіці Хотинського району ОСОБА_1 ; - поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району Чернівецької області з дати його звільнення; - стягнути з Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення 60-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15 травня 2020 року № 612/60/20 про дострокове припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району ОСОБА_1 прийнято з порушенням принципу правової визначеності та за відсутності доведених фактів порушень, зазначених у цьому рішенні, а також з порушенням встановленої законом процедури, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року відповідачу в разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України.
Вказану ухвалу відповідач отримав 16.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак своїм правом не скористався.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням заявлених вимог, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог, заперечень.
Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог, заперечень, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалась перерва.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги, розгляд справи та прийняти рішення просив провести у порядку письмового провадження.
Представник Хотинської міської ради Чернівецької області ради заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішенням 41-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 04.01.2019 року № 410/41/19, зокрема почато процедуру реорганізації Данковецької сільської ради шляхом приєднання до Хотинської міської ради та вирішено увести в склад засновників Данковецької сільської виборчої комісії Хотинську міську раду. (а. с. 93-96).
Рішенням 41-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 04.01.2019 року № 409/41/19 на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків старости села Данківці до обрання на перших виборах старости у зв'язку з реорганізацією Данковецької сільської ради шляхом приєднання до Хотинської міської ради. (а. с. 17).
Розпорядженням секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 від 04.05.2020 року № 60-рр скликано 60-у сесію Хотинської міської ради VII скликання 15.05.2020 року о 14-00 год. в приміщення зали будинку учнівської молоді та дозвілля Хотинської міської ради (місто Хотин вул. Незалежності, 42).
До порядку денного пленарного засідання 60-ї сесії включено проекти рішень:
- Про внесення змін до бюджету Хотинської міської об'єднаної територіальної громади па 2020 рік;
- Про внесення змін до рішення Хотинської міської ради від 14.02.2020 року, № 542/54/20 «Про реорганізацію загальноосвітніх закладів шляхом злиття»;
- Про затвердження Положення про філію закладу освіти;
- Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою в місті Хотині;
- Про затвердження проектів із землеустрою в місті Хотині;
- Про затвердження технічних документацій в місті Хотин;
- інші питання. (а. с. 18).
Крім того, із змісту протоколу засідання постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, етики, забезпечення законності та правопорядку від 14.05.2020 року видно, що 2 питання порядку денного є «Про розгляд звернення жителів с. Данківці щодо дострокового припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данківці ОСОБА_1 ».
Пунктом 2.3. вказаного протоколу вирішили: доручити секретарю Хотинської міської ради ОСОБА_2 включити до порядку денного сесії Хотинської міської ради проект рішення «Про дострокове припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данківці ОСОБА_1 » та рекомендувати сесії достроково припинити повноваження виконуючого обов'язки старости села Данківці ОСОБА_1 (а. с. 160-161).
Із змісту протоколу пленарного засідання 60 сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року, який підписав секретар міської ради ОСОБА_2 вбачається наступне.
Присутні на сесії 24 із 26 депутатів.
Пунктом 2 порядку денного пленарного засідання 60 сесії Хотинської міської ради VII скликання значиться «Про дострокове припинення повноважень в.о. старости с. Данківці.
По вказаному питанню слухали ОСОБА_3 , яка озвучила інформаційну довідку, щодо вимоги жителів с. Данківці про дострокове припинення повноважень в.о. старости с. Данківці ОСОБА_1 . Виступали: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2
Голосували: за - 22, проти - 1, утримались - немає, не голосували - 1. (а. с. 24, 138-143).
Із змісту інформаційної довідки без номера та дати, видно що за дострокове припинення повноважень в.о. старости ОСОБА_1 підписалось 131 особа із зазначенням лише прізвища, в окремих ім'я та ініціали, підписи. Однак напроти кожного прізвища не зазначено повних анкетних даних, місце проживання, що не дає можливості ідентифікувати осіб до належного місцезнаходження, місцепроживання. (а. с. 121-124).
Рішенням 60-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року №612/60/20, яке підписано секретарем міської ради ОСОБА_2 , достроково припинено повноваження виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району ОСОБА_1 та виведено його зі складу виконавчого комітету Хотинської міської ради. (а. с. 25, 159).
Розпорядженням секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 від 18.05.2020року №80-ос ОСОБА_1 звільнено з посади виконуваного обов'язки старости села Данківці Хотинського району у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень. (а. с. 27).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що Чернівецька міська рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, Регламентом Хотинської міської ради затвердженого Рішенням Хотинської міської ради від 04.01.2019 року № 411/41/19 та іншими законами України.
Пунктом 1 частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Законом України "Про місцеве самоврядування в України" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (Далі - Закон № 280/97-ВР) визначено компетенція міських рад, порядок організації роботи міських рад, постійних комісій та порядок скликання сесій для прийняття рішення та принципи діяльності місцевого самоврядування в Україні, яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Статтею 2 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 4 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 визначено основні принципи місцевого самоврядування в Україні яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У відповідності п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: - затвердження регламенту ради; - утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 4 ст. 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Відповідно ч. 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;
2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Згідно ч. 10 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Частинами 1, 2, 8, 10 ст. 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету; постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією; організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії; за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Частиною 11 статті 49 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.
Пунктом 2 ст. 1 Регламенту Хотинської міської ради затвердженого Рішенням Хотинської міської ради від 04.01.2019 року № 411/41/19 (Далі -Регламент) передбачено, що порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне об'єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.
У відповідності ст. 2 Регламенту встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та зако нами України.
Згідно ст. 18 Регламенту постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності виконавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
Кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.
Відповідно ст. 22 Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.
Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради.
Пунктами 1, 3-10 ст. 25 Регламенту визначено, що сесії Ради, окрім першої, скликаються Хотинським міським головою.
У разі немотивованої відмови Хотинського міського скликати сесію Ради вона скликається секретарем Ради.
У цих випадках сесія Ради скликається:
1) якщо сесія не скликається Хотинським міським головою у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
2) якщо Хотинський міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
У разі якщо Хотинський міський голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у ч. 5 цієї статті Регламенту або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради, У такому випадку головуючий на засіданні обирається рішенням Ради.
Рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради
Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради в мережі Інтернет та за необхідності публікується в газеті "Хотинські вісті" (ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації).
Матеріали сесії видаються депутатам при їх реєстрації
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 28 Регламенту проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Хотинський міський голова на основі:
1) плану роботи ради;
2) пропозицій секретаря ради;
3) пропозицій депутатів ради;
4) пропозицій постійних та інших комісій ради;
5) пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи;
6) пропозицій виконавчого комітету;
7) пропозицій старост.
8) пропозицій членів територіальної громади, поданих у порядку місцевої ініціативи або 9) електронної петиції.
Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього регламенту.
Відповідно ст. 29 Регламенту проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:
1) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту;
2) голосування проекту порядку денного за основу;
3) вилучення окремих питань з розгляду - більшістю присутніх на засіданні;
4) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
5) затвердження порядку денного в цілому.
Пропозиції щодо порядку денного, подані в порядку місцевої ініціативи або електронної петиції, вважаються включеними в порядок денний без голосування і не можуть бути вилученими з порядку денного голосуванням депутатів.
Згідно ст. 30 Регламенту включенню питання до проекту порядку денного та його винесення на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належить ці питання якщо рішення не процедурне. Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії.
Під час прийняття невідкладних рішень на вимогу Хотинського міського голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.
Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.
Статтею 31 Регламенту визначено вимоги до проекту рішення ради.
Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі).
До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:
1) потреба і мета прийняття рішення;
2) прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та правові наслідки прийняття рішення;
3) прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету внаслідок прийняття або неприйняття відповідного рішення;
4) результати громадського обговорення чи громадських слухань з цього питання, якщо це передбачено законодавством або рішенням ради для розгляду відповідного питання;
5) інформація про погодження проекту необхідними виконавцями чи службами відповідно до їх повноважень;
6) інформація про проведення процедур передбачених для прийняття регуляторних актів;
7) інша інформація, яка на думку розробника проекту є важливою для прийняття рішення.
Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення міської ради - помітку «Проект» і прізвища авторів, нижче ліворуч - назву рішення; ще нижче - текст проекту рішення.
Текст проекту рішення має складатися з таких частин:
1) мотивувальної, в якій містяться посилання на закон, інший акт або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;
2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюється текст рішення, у т.ч. особи, відповідальні за реалізацію даного рішення;
3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.
До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки.
Згідно ст. 32 Регламенту секретар ради розглядає поданий проект, реєструє його у книзі реєстрації проектів рішень ради та визначає перелік комісій ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект.
Після реєстрації проект рішення разом із переліком комісій ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців в порядку, встановленому для служби діловодства ради.
В окремих випадках секретар ради може передати зареєстрований проект з переліком необхідних для розгляду та візування виконавців ініціатору його внесення.
Секретар передає підготовлений проект рішення ради для включення до проекту порядку денного за наявності віз уповноважених представників відповідних комісій ради та відповідальних посадових осіб ради (її виконавчих органів).
Погодження проекту рішення із відповідними особами ради здійснюється шляхом проставлення віз:
- автора (рів) проекту;
- керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання;
- керівника юридичного відділу (юриста ради);
- секретаря ради;
- голів відповідних постійних комісій.
Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч - назва посади, праворуч - підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису - дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон особи.
У разі наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, їх викладають на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.
Друкування та розмноження проектів рішень та Інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.
Секретар ради відповідає за забезпечення депутатів необхідною кількістю копій проектів рішень до початку відповідного пленарного засідання.
Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради. Поправки до проектів рішень зводять у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні.
Судом встановлено, що розпорядженням секретаря Хотинської міської ради ОСОБА_2 від 04.05.2020 року № 60-рр скликано 60-у сесію Хотинської міської ради VII скликання 15.05.2020 року о 14-00 год. в приміщення зали будинку учнівської молоді та дозвілля Хотинської міської ради (місто Хотин вул. Незалежності, 42).
Однак відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як визначено ст. ст. 72-77 КАС України про те що, міський голова у відповідності ч. 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР відмовлявся, або не мав можливості скликати сесію, тобто секретар Хотинської міської ради скликаючи сесію ради діяв в супереч вимог ч. 6 ст. 46 Закону №280/97-ВР.
Також судом встановлено, що відповідно до відомостей з офіційного сайту Хотинської міської ради видно, що проект рішення 60-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року № 612/60/20 яким достроково припинено повноваження виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району ОСОБА_1 та виведено його зі складу виконавчого комітету Хотинської міської ради не опублікований на сайті пізніше ніж за 20 днів до пленарного засідання на якому воно прийняте. (а. с. 25, 159).
Оскільки сесію скликано 04.05.2020 року, а оскаржуване рішення прийнято 15.05.2020 року, тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI, а саме: відповідачем проект оскаржуваного рішення не опублікований на сайті Хотинської міської ради пізніше ніж за 20 днів до пленарного засідання на якому воно прийняте.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 8 серпня 2019 року у справі №500/6108/16-в, порушення вимог закону щодо оприлюднення проекту рішення відповідної ради та недоведеність викладених в оспорюваному рішенні порушень з боку посадової особи місцевого самоврядування є підставами для визнання рішення про дострокове припинення повноважень такої особи протиправним та його скасування.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 32 Регламенту визначено, що погодження проекту рішення із відповідними особами ради здійснюється шляхом проставлення віз:
- автора (рів) проекту;
- керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання;
- керівника юридичного відділу (юриста ради);
- секретаря ради;
- голів відповідних постійних комісій.
Однак із змісту рішенням 60-ої сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року № 612/60/20 , видно , що наявні підписи погодження: секретаря Хотинської міської ради, начальника відділу організаційно-кадрової роботи та контролю Хотинської міської ради, голови постійної комісії Хотинської міської ради. Таким чином відсутнє погодження: автора (рів) проекту, керівника юридичного відділу (юриста ради), керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання, що є порушенням ст. 32 Регламенту. (а. с. 25, 159).
Крім того, відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як визначено ст. ст. 72-77 КАС України про те що спірне рішення прийнято з розглядом вказаного питання на засіданні відповідної комісії ради, вивчення та попереднього розгляду і підготовки питань для подальшого підготовки проекту рішення, попередніх висновків і рекомендацій комісії для подальшого винесення вказаного питання на розгляд відповідної сесії ради, інформацію про те, що висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань оприлюднювались, як передбачено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Таким чином, спірне рішення прийнято без додержання вимог ст. 25, п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 26, частинами 1, 2, 8, 10 ст. 47, ст. 49 Закону № 280/97-ВР, зокрема: без розгляду вказаного питання на засіданні відповідної комісії ради, без вивчення та попереднього розгляду і підготовки питань для подальшого підготовки проекту рішення, без надання попередньо висновків і рекомендацій комісії для подальшого винесення вказаного питання на розгляд відповідної сесії ради як передбачено Законом. Без надання доказів про те, що висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань оприлюднювались, як передбачено Законом України "Про доступ до публічної інформації".
З урахуванням досліджених судом письмових доказів, матеріалів справи, системного аналізу Законів, нормативно правових актів, судом встановлено, що рішенням 60-ї сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року № 612/60/20, підготовлено, прийнято без додержання вимог ст. 25, п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 26, ч. 6 ст. 46, частинами 1, 2, 8, 10 ст. 47, ст. 49, ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI, ст. 32 Регламенту.
За таких обставин, суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства при прийняті вказаного рішення.
Крім цього, вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, в адміністративному судочинстві обов'язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень, тобто у даному випадку на відповідача - Хотинську міську раду.
Однак відповідач не подав до суду по даній справі відзив на позовну заяву.
Частиною 4 ст. 159 КАС України передбачено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
У даному випадку відповідачем-суб'єктом владних повноважень Хотинською міською радою не дотримано вимог Закону - не подано відзив на позов, без зазначення причин його неподання.
Указане кваліфікується судом, як визнання позову, що в свою чергу вказує на прийняття цього рішення без додержання вимог Закону, Регламенту, а також його протиправність, що дає підстави для прийняття рішення про скасування рішення 60-ї сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15.05.2020 року № 612/60/20 в частині дострокового припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району - ОСОБА_1 , та задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу, що повноваження міської ради щодо дострокового припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села є дискреційними, а тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам міської ради, з яких вона виходила, приймаючи таке рішення. Тобто, спірне рішення Хотинської міської ради може бути перевірено судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.
Суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати власну оцінку роботи старости села Данкіці Хотинського району ОСОБА_1 щодо виконання чи невиконання ним службових обов'язків, а також не може будь-яким чином переоцінювати позицію депутатів Хотинської міської ради, які проголосували за оскаржуване рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року № 688/3487/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо питання про поновлення позивача на займаній посаді суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно ст. 3 цього Закону посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Як визначено ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.
Таким чином, аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд приходить до висновку, що сільський голова є посадовою особою органу місцевого самоврядування, і така посада є виборною.
Закінчення строку повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади, є однією з підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування.
У свою чергу, суд звертає увагу, що Постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року.
Отже, розгляд даної справи відбувається одночасно з проведенням чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Таким чином, враховуючи, що посада сільського голови є виборною та те, що сільський голова обирається в порядку, визначеному законом, поновлення ОСОБА_1 на вказаній посаді прямо суперечитиме основним засадам загального, рівного, прямого виборчого права територіальної громади.
За таких обставин, суд доходить до висновку про неможливість поновлення позивача на посаді виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району Чернівецької області.
При цьому, суд відзначає, що будучи обраним на посаду виконуючого обов'язки старости села, позивач міг обґрунтовано розраховувати на те, що, за звичайних обставин, увесь строк його перебування на посаді буде зарахований до трудового та пенсійного стажу, стажу роботи в органах місцевого самоврядування тощо.
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Частина 2 ст. 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визнає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.
Відповідно до п. 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 N 58, у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання.
У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
Згідно з п. 2.27. вказаної Інструкції запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Таким чином, враховуючи встановлені обставин, з метою ефективного захисту законних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати позивача звільненим з посади виконуючого обов'язки старости села Данківці Хотинського району Чернівецької області у зв'язку з закінченням строку повноважень відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та зобов'язати Хотинську міську раду внести до трудової книжки позивача відповідний запис.
Одночасно з цим, суд зазначає, що відсутність правової можливості поновити позивача на посаді, яка є виборною, не може позбавити його права на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.
Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Вирішуючи позов у вказаній частині, судом також враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-511цс16, відповідно до якої виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (в тому числі і в разі виплати вихідної допомоги, тощо).
Із змісту пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п.8 Порядку).
Відповідно до довідки Хотинської міської ради, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що два календарні місяці, які передують звільненню позивача є березень та квітень 2020 року. Загальна кількість відпрацьованих днів за ці два місяці становить 42 день (21 день + 21 день), загальна сума заробітної плати 32570,00 грн.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 1281 грн. (32570,00 грн. / 42 день = 775,48 грн/день).
Беручи до уваги викладене, необхідно стягнути з Хотинської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2020 року (робочий день наступний за днем звільнення) по 02.02.2021 року (дата ухвалення рішення судом) у сумі 139586,40 грн. (775,48 грн./день х 180 днів р/д).
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 стаття 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За приписами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Частиною 1 ст. 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: - витяг з договору № 83/20 про надання юридичної (правничої) допомоги від 21.05.2020 року (а. с. 65); - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧЦ № 000312 (а. с. 64); - ордер серія СЕ № 1007876 (т. 1 а. с. 62); звіт (акт) про надані послуги у зв'язку із розглядом справи 600/776/20-а, згідно якого видно, що година роботи становить 1889,00 грн, види правової допомоги: консультація клієнта в офісі. Визначення правової позиції 01 год; підготовка адвокатського запиту до Хотинської міської ради про видачу засвідчених копій рішення від 14.01.2019 № 409/41/1906, розпорядження секретаря № 60-рр від 04.05.2020, копію протоколу пленарного засідання 60-ї сесії від 15.05.2020 та довідку про доходи 00:30 год; підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Хотинської міської ради № 612/60/20 від 15.05.2020р., поновлення на посаді в.о. старости с. Данківці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , виготовлення та завіряння додатків до позовної заяви 05:00 год; підготовка та представництво інтересів в суді 01:15 год; - квитанція до прибуткового касового ордера від 23.10.2020 року згідно якої позивачем сплачено 13969,70 грн. за правову допомогу.
Водночас, суд зазначає, що у даній справі відбулося три судових засідань: - 22.07.2020 року, тривалість судового засідання 06 хв. 34 сек. (а. с. 88-89); - 08.09.2020 року, тривалість судового засідання 10 хв. 09 сек. (а. с. 169-170); - 27.10.2020 року, тривалість судового засідання 34 хв. 14 сек. Разом 50 хв. 57 сек. (06 хв. 34 сек. + 10 хв. 09 сек.+ 34 хв. 14 сек).
Таким чином відшкодуванню підлягає участь в судових засіданнях тривалістю 50 хв. 57 сек, а саме 1606,50 грн. (50 хв. 57 сек. * 1889,00 грн.).
Загальний час надання правової допомоги 07 год 20 хв 57 сек (01 год + 00:30 год + 05:00 год + 50 хв. 57 сек ).
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи складають 13884,50 грн. (07 год 20 хв 57 сек * 1889,00).
Крім того, з матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1732280173.1 від 11.06.2020 року. (а. с. 1).
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Разом з тим, ч. 8 ст. 139 КАС України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи зазначене, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн., та витрати на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи у сумі 13884,50 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення 60-сесії Хотинської міської ради VII скликання від 15 травня 2020 року № 612/60/20 Про дострокове припинення повноважень виконуючого обов'язки старости села Данкіці Хотинського району ОСОБА_1 .
3. Визнати ОСОБА_1 звільненим з посади виконуючого обов'язки старости села Данкіці Хотинського району у зв'язку з закінченням строку повноважень відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та зобов'язати Хотинську міську раду внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 139586,40 грн.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13884,50 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Чернівецької області.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Хотинської міської ради Чернівецької області.
7. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.
8. В задоволенні решти вимог відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: ОСОБА_1 (60041, Чернівецька область, Хотинський район, с. Данківці, РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Хотинська міська рада Чернівецької області (60000, Чернівецька область, Хотинський район, м. Хотин, вул. Незалежності, буд. 52, код ЄДРПОУ 04062205)
Суддя П.Д. Дембіцький