28 січня 2021 р. м. Чернівці справа № 824/487/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Вепрюка М.Ю.,
учасників справи:
стягувача - ОСОБА_1
представника боржника - Красноголової О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. в адміністративній справі № 824/487/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 17.12.2020 р. у справі № 824/487/19-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у місячний строк після набрання цією ухвалою законної сили, звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/487/19-а від 27.06.2019 р.
На виконання даної ухвали суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано звіт про виконання рішення суду від 27.06.2019 р. у справі № 824/487/19-а.
Стягувачем подано до суду відзив на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому зазначав, що Законом України "Про Державний Бюджет України на 2021 рік" на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів ПФУ (код 2506080) Пенсійному фонду України на 2021 рік виділено 195 млрд 319 млн 411,1 тис гривень. Закон окремого фінансування на виплату пенсій органами ПФУ по судових рішеннях не передбачає. Відтак, ні Конституція, ні інші закони України не наділяють Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України повноваженнями відстрочувати чи регулювати виплату пенсій за рішеннями судів, адже виплата пенсій належить до захищених статей державного бюджету. Також жоден закон не передбачає, що виплата пенсій за судовими рішеннями здійснюється згідно окремої черги і окремим фінансуванням.
На думку, стягувача, не відкриваючи рахунки в органах Держказначейства, не заключаючи договору про розрахунково-касове обслуговування та не вносячи змін до кошторису, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області умисно створює обставини, щоб уникнути виконання судових рішень.
З урахуванням викладеного, стягувач просив у прийнятті звіту відмовити та встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/487/19-а.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2021 р., представник боржника просив прийняти поданий звіт, посилаючись на виконання судового рішення.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2021 р., стягувач вказував, що мета за для якої постановлено судове рішення досягнута не була, судове рішення у справі № 824/487/19-а частково виконано - перерахунок призначеної пенсії проведено, але кошти перерахованої пенсії не виплачено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши повноту та належність виконання судового рішення по справі, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст. 382 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Частиною 7 ст. 382 КАС України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених ч. 1 і 2 цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту, або накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
З матеріалів справи видно, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. у справі № 824/487/19-а, яке набрало законної сили 30.07.2019 р., за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 провести з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р. перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 60% від суми складової заробітної плати відповідно до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 р. за №274/0/247-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 р. за №275/0/247-18 про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 р., що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області провести з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р. перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від суми складової заробітної плати відповідно до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 р. за №274/0/247-18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та до нової довідки Міністерства соціальної політики України від 30.10.2018 р. за №275/0/247-18 про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2016 р., що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат та провести її виплату.
12.09.2019 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом у справі № 824/487/19-а видано виконавчий лист.
Із змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 28.07.2020 р. № 2400-08-02-9/20461 видно, що з метою виконання рішення суду від 27.06.2019 р., Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 та розраховано суму боргу з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р., яка складає 12437,19 грн. Проте, виплата коштів ОСОБА_1 не здійснена, оскільки рішення суду від 27.06.2020 р. у справі № 824/487/19-а підпадало під дію постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. 1 та 2 ст. 55, ч. 1 та 2 ст. 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 р. № 2-р (II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданому до суду звіті про виконання судового рішення боржник зазначав, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/487/19-а від 27.06.2019 р. в частині виплати заявнику перерахованої пенсії за період з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р. у сумі 12437,19 грн не здійснена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника. Окрім того, бюджет Пенсійного фонду України на 2021 р. не затверджено.
Суд приходить до переконання, що державні органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд наголошує, що за приписами ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Водночас, суд зазначає, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини).
У Рішенні від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішеннях, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р. затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок №649).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 р. у справі №640/5248/19 визнаний протиправним та скасований Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 р., рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 р. Визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Суд звертає увагу, що згідно з п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р. затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Отже, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року визнано протиправною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 р.
При цьому, Шостий апеляційний адміністративний суд у вказаній постанові від 22.07.2020 р. зробив висновки, що Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову №649 від 22.08.2018 р., фактично встановив інакший порядок виконання судових рішень, боржниками за якими є органи ПФУ, відмінний від установленого законами України №1404-VIІІ та №4901-VI, тим більш такий, що обтяжує права громадян на отримання соціального захисту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи боржника щодо виконання рішення суду у справі № 824/487/19-а в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р., є необґрунтованими та безпідставним.
Суд акцентує увагу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 р. по справі № 640/5248/19 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якими затверджено порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Вказана постанова набрала законної сили 22.07.2020 р.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи боржника щодо здійснення ним всіх заходів на погашення пенсійної заборгованості перед заявником згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", оскільки пункти 1 та 2 цієї постанови є протиправними та нечинними.
При цьому, суд звертає увагу, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція застосована у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 р. (справа № 620/3746/20).
Під час розгляду поданого звіту, боржник не надав до суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження виконання судового рішення у справі № 824/487/19-а від 27.06.2019 р. в частині виплати заявнику перерахованої пенсії за період з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р. у сумі 12437,19 грн, тобто після визнання протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Посилання боржника на листи, які були направлені до Пенсійного фонду України від 28.07.2020 р. та від 31.12.2020 р. з проханням надання можливості виплатити заборгованість заявнику, що виникла внаслідок невиконання рішення суду за виключенням (не в порядку черговості) шляхом перерахування коштів Головному управлінню, суд відхиляє, оскільки зазначені доводи є необґрунтованими та носять формальний характер.
Крім того, доказів відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів в 2020 р. та 2021 р. (на час розгляду звіту в суді) на виконання рішення суду в адміністративній справі № 824/487/19-а в частині виплати ОСОБА_1 коштів в сумі 12437,19 грн божником до суду не надано.
Суд перевіряє фактичне виконання судового рішення шляхом розгляду звіту, що був поданий боржником, а також шляхом дослідження інших письмових доказів, які приєднані до матеріалів справи.
Судом встановлено, що звіт боржником не містять доводів, які б спростовували висновки стягувача щодо невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного у справі № 824/487/19-а від 27.06.2019 р. в частині виплати стягувачу перерахованої пенсії за період з 11.09.2016 р. по 12.11.2018 р. у сумі 12437,19 грн.
За наведених вище обставин, у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р у справі № 824/487/19-а суд відмовляє та встановлює Головному управлінню Пенсійного фонду України у Чернівецькій області новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. у справі № 824/487/19-а до 16.02.2021 р.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 243, 248, 256, 370, 382 КАС України, суд, -
1. У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. у справі № 824/487/19-а, - відмовити.
2. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Чернівецькій області новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 р. у справі № 824/487/19-а до 16.02.2021 р.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
У відповідності до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвалу в повному обсязі складено 02.02.2021 р.
Суддя В.К. Левицький