Справа № 560/8034/20
іменем України
03 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно;
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у непроведенні остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що на день виключення зі списків особового складу військової частини відповідач протиправно не здійснив повний розрахунок. Вказав, що не отримав в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та компенсацію за неотримане під час військової служби речове майно. Звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за неотримане речове майно. Однак отримав відмову у зв'язку з відсутністю фінансування на цю мету. Вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для невиплати індексації. Тому звернувся до суду з цим позовом.
У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що на день виключення зі списків військової частини позивач був забезпечений всім майном, яке належало йому до отримання. Також повідомив, що у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 позивачу здійснена виплата індексації у червні - жовтні 2016 року.
Ухвалою від 08.12.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 01.11.2018 №72 о/с позивач звільнений в запас за підпунктом "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2018 №261 позивач виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 09.11.2018.
На звернення позивача листом від 26.11.2020 №50/53/33-1555 відповідач повідомив, що протягом 2016-2018 років у зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом виплата індексації грошового забезпечення здійснювалась в залежності від надходження фінансування. На день виключення зі списків військової частини позивач забезпечений всім майном, яке йому належало до отримання.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного розрахунку при звільненні, виплати індексації грошового забезпечення та компенсації за неотримане речове майно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За змістом частин 2, 3 статті 9 Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 позивачу ненарахована та невиплачена індексація грошового забезпечення в повному розмірі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 є протиправною.
Тому для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням виплачених сум.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Тому посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для нарахування та виплати індексацій є безпідставними.
У зв'язку з невиплатою в повному розмірі індексації грошового забезпечення бездіяльність відповідача, що полягає у непроведенні остаточного розрахунку з позивачем у день виключення зі списків особового складу військової частини, є також протиправною.
При цьому, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. У зв'язку з цим вимога щодо зобов'язання відповідача встановити базовий місяць січень 2008 року не підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).
Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17.
Відповідач надав арматурну картку №321/1, відповідно до якої ОСОБА_1 на день виключення зі списків особового складу військової частини забезпечений речовим майном в кількості, зазначеній у цій арматурній картці, що підтверджується особистим підписом позивача.
За таких обставин, підстави для виплати позивачу компенсації за неотримане під час військової служби речове майно відсутні. Тому у задоволенні вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов необхідно задоволити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у непроведенні з ОСОБА_1 остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.Л. Польовий