Справа № 560/660/21
іменем України
03 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Віньковецького районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), винесену 31.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10000,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №63792608, відкритому 03.12.2020 за виконавчим документом №670/379/20.
Позов обґрунтовано тим, що отримавши копію постанови державного виконавця Притуляк В.В. про відкриття виконавчого провадження, ВП №63792608 про повернення у комунальну власність земельних ділянок, ОСОБА_1 виконав судове рішення у десятиденний строк добровільно.
23.12.2020 позивач сплатив 158,00 грн. збору, тому, незважаючи на виконання позивачем 16.12.2020 судового рішення, в порушення статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" начальник Віньковецького районного відділу ДВС на підставі статей 27 та 28 зазначеного Закону 31.12.2020 виніс постанову, якою зобов'язано позивача сплатити 10000,00 грн. виконавчого збору ще раз.
Постанову про стягнення виконавчого збору позивач вважає протиправною та просить скасувати її, оскільки виконавчий збір стягується лише при фактичному виконані в примусовому порядку виконавчих дій та фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Просить задовольнити позов повністю.
На адресу суду від Віньковецького районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З наведено звернув увагу, що стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання, яке розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Тому, одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 26.01.2021 суд заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову вирішив повернути заявнику без розгляду.
Ухвалою від 26.01.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку, визначеному статтею 287 КАС України. Також, даною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63792608.
У судове засідання 03.02.2021 сторони та їх представники не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 17.09.2020 задоволено позов прокурора в інтересах Петрашівської сільської ради та зобов'язано ОСОБА_1 повернути у власність дві земельних ділянки площею відповідно 0,04 га а 0,13 га. розташованих в с. Петрашівка.
Після набрання рішенням суду законної сили, постановою від 03.12.2020 старший державний виконавець Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби відкрив виконавче провадження за виконавчим листом №670/379/20, виданим судом.
Отримавши копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, ВП №63792608 про повернення у комунальну власність земельних ділянок, ОСОБА_1 виконав судове рішення, подавши 16.12.2020 заяву до державного реєстратора Віньковецької РДА про припинення права власності на земельні ділянки 0,04 та 0,13 га з кадастровими номерами 6820686500:01:002:0033 і 6820686500:01:002:0033, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав витяг №237883837 та №237884580.
23.12.2020 ОСОБА_1 сплатив 158,00 грн. витрат виконавчого провадження.
31.12.2020 на підставі частини 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
Начальником Віньковецького районного відділу ДВС на підставі статей 27 та 28 зазначеного Закону 31.12.2020 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою зобов'язано ОСОБА_1 сплатити 10000,00 грн. виконавчого збору.
04.01.2021 державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження зі сплати виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VІІІ надано визначення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Порядок та розміри справляння виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону №1404-VIII.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (частин 1-4 статті. 27 Закону №1404-VIII).
Так, згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
При цьому, за нормами частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII, є виключення про стягнення виконавчого збору, а саме, виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також, частиною 9 даної статті 27 Закону №1404-VIII, передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, з огляду на що, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення.
Закон №1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів №1403-VIII і №1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.
Отже, положення цієї Інструкції необхідно розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
Так, положення частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини 3 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані положення кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону №1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною 1 статті 40 вказаного Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Крім того, відповідно до статті 13 Закону №1403-VIII заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.
Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Перегляд механізму визначення винагороди виконавців з метою стимулювання зростання рівня реального виконання судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20.05.2015 №276/2015.
Кабінет Міністрів України постановою від 08.09.2016 №643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до пункту 2 Порядку (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:
- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;
- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно з положеннями пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.
Аналіз наведених вище норм Порядку свідчить про те, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
У постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Як зазначалося вище, відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.
Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.
Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Як встановив суд у цій справі, з матеріалів виконавчого провадження ВП №63792608 вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №670/379/20, виданим 19.11.2020 Віньковецьким районним судом, тому у державного виконавця відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору, що свідчить про те, що спірна постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404-VIII.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, судовий збір необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Віньковецького районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), винесену 31.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10000,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №63792608, відкритому 03.12.2020 за виконавчим документом №670/379/20.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Віньковецького районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 лютого 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Віньковецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Котляревського, 29, смт. Віньківці, Віньковецький район, Хмельницька область, 32500 , код ЄДРПОУ - 34847512)
Головуючий суддя В.В. Матущак