01 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/71/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Морська Г.М., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі-відповідач), в якому просить (мовою оригіналу):
" 1.Прийняти скаргу до розгляду, яку розглядати в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису ОСОБА_2 ;
2. Визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні ВП №61399516 від 27.02.2020 щодо виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 р. та відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- винести постанову, якою повторно накласти штраф на ОСОБА_3 - керівника ГУ ПФУ в Херсонській області - 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на ГУ ПФУ в Херсонській області - 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , начальником головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, по ч.3 статті 382 КК України".
Ухвалою від 13.01.2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 908,00 грн. або подати мотивоване клопотання про розстрочення, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору; надати доказ для підтвердження статусу представника як адвоката (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю).
На виконання вимог ухвали представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій зазначає, що відповідно до ч.2 ст.57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст.43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Відтак просить вважати довіреність доказом для підтвердження його статусу представника.
Крім того зазначає, що на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду із заявою в порядку контролю за виконанням судового рішення відповідно до норм ст.287 КАС України.
Вирішуючи зазначене суд зазначає наступне.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється нормами ст.382 КАС України, відповідно до якої судовий контроль здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тобто, нормами процесуального законодавства визначено два можливі варіанти здійснення судового контролю: за заявою особи в порядку ст. 383 або 382 КАС України без сплати судового збору за подання відповідної заяви, або у порядку ст. 287 КАС України, шляхом подання особою окремої позовної заяви, за подання якої має бути сплачений судовий збір.
Суд не приймає посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 р. у справі №440/207/19, оскільки предметом розгляду у даній справі є саме заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а не скарга на дії державного виконавця.
Також, суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі №589/6044/2013, оскільки дана постанова винесена за правилами ЦПК щодо цивільних правовідносин та містить посилання на відсутність у Законі України "Про судовий збір" вимоги про сплату судового збору за подання скарги.
Разом із тим за нормами адміністративного судочинства передбачено, що оскарження рішень, дій, чи бездіяльності органів виконавчої служби відбувається шляхом подання позовної заяви, за подання якої, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" справляється судовий збір.
Відтак, суд не приймає доводи позивача про те, що за подання даного позову на нього не поширюється обов'язок сплати судового збору.
Окремо слід відмітити, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2021 р. суд наголошував позивачу на наявність у нього права подання клопотання про розстрочення, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Однак, позивач не скористався зазначеним правом та не надав відповідного клопотання та жодного доказу на підтвердження неможливості сплатити судовий збір.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк .
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на ч. 8 ст. 169 КАС України згідно з якою повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Г.М. Морська