12 січня 2021 року Справа № 160/17509/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій,-
29.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати акт ДПС України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.10.2020р. №54695/04-36-03/ НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових-санкцій ДПС України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.11.2020р. №000115/04-36-09-03/ НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 23600,00 грн.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості відповідача позивачем визначено "Головне управління ДПС у Дніпропетровській області" та зазначено код ЄДРПОУ "39394856".
Водночас, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною особою, яка має код ЄДРПОУ "39394856" є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в той час як позовні вимоги ОСОБА_1 звернено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, однак одночасно з цим є іншою юридичною особою та має інший ідентифікаційний код.
Наведене свідчить про те, що у позовній заяві вказано невірний ідентифікаційний код відповідача.
Враховуючи викладене, позивачу слід зазначити у новій редакції позовної заяви вірне найменування та ідентифікаційний код відповідача по справі (в т.ч. й у прохальній частині позовної заяви).
Пунктами 4 і 5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У відповідності до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та зобов'язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, у позовній заяві ОСОБА_1 відсутнє належне обгрунтування позовних вимог, оскільки у позовній заяві відсутні посилання на норми чинного законодавства України, конкретні обставини та докази на підтвердження позиції позивача.
Крім того, у позовній заяві відсутня будь-яка аргументація протиправності оскаржуваного акту та рішення про застосування штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14.11.2019 р. визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 10 510, 00 грн.).
В якості однієї із позовних вимог ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій на загальну суму 23 600,00 грн., тобто позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.
За звернення до суду із даною вимогою позивач мав надати доказ сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Водночас, окрім означеної позовної вимоги, ОСОБА_1 також просить суд визнати протиправними та скасувати акт перевірки, а, отже, позивачем заявлено до суду додатково позовну вимогу немайнового характеру
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 840,80 грн.).
Отже, при зверненні до суду з позовом за вищезазначену позовну вимогу немайнового характеру, позивачу необхідно було додатково сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду доказ сплати ним судового збору за звернення до суду із позовною заявою із позовними вимогами немайнового та майного характеру за позовну вимогу немайного характеру в сумі 840, 80 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161 КАС України).
Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 визначений спеціальним Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі - Порядок №790).
Відповідно до пункту 13 Порядку №790, рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
З урахуванням змісту позовної заяви ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із означеною позовною заявою.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку для подання адміністративного позову, в обгрунтування причин поважності якого позивач зазначила, що в середині листопада отримала акт від 29.10.2020, в якому був зазначений код суб'єкта господарювання, відмінний від РНОКПП позивача, а 24.12.2020 до неї знову надійшла кореспонденція від податкового органу, в якій було наявне оскаржене рішення із зазначенням РНОКПП позивача. Заявник стверджує, що не була обізнана про проведення перевірки, в результаті якої відповідачем складено спірний акт та сформовано оскаржуване рішення, а обгрунтований сумнів у порушенні її прав позивач виник після отримання 24.12.2020 спірного рішення, в якому вказано її вірний РНОКПП. З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду пропущений нею з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
При вирішенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд зазначає, що позивачем не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду із означеною позовною заявою.
З огляду на вищенаведене, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, з огляду на відсутність доказів на підтвердження викладених ОСОБА_1 обставин, в обгрунтування заявленого нею клопотання про поновлення строку звернення до суду.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням вірного коду ЄДРПОУ відповідача по справі;
- належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням у прохальній частині позовної заяви належної назви суб'єкта владних повноважень, яким винесено оскаржений акт;
- належним чином оформленої позовної заяви із викладенням обставин (в т.ч. з посиланням на норми чинного законодавства України), якими позивач обгрунтовує позовні вимоги;
- належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
- документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову, який містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: за вимогу немайнового характеру в розмірі 840, 80 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з означеним позовом.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова