03 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 165/3038/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
22.10.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в Нововолинський міський суд Волинської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не складення подання до Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2444,30 грн. та зобов'язання сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2444,30 грн.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 26.10.2020 дану справу передано за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до якого справа надійшла 01.12.2020.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В обґрунтування позову позивач вказала, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.06.2020 вперше придбала житло та під час нотаріального посвідчення цього договору сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири, що становить 2444,30 грн. Позивач вважає, що вона не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оскільки придбала житло вперше, а тому сплачений нею збір підлягає поверненню. На звернення до органу Пенсійного фонду із заявою у липні 2020 року про повернення безпідставно сплаченого збору відповідач повідомив, що оскільки позивачем не надано інформації про перебування на черзі на одержання житла на момент придбання нерухомого майна та у зв'язку з відсутністю офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання житла вперше, тому немає підстав подавати подання про повернення сплачених коштів.
Позивач вважає, що не складення відповідачем подання до органу казначейства є протиправним та порушує права на отримання помилково сплачених коштів.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що оскільки позивачем не було надано про придбання житла вперше, тому підстав для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 2444,30 грн. не було.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що 04.06.2020 між громадянкою України ОСОБА_2 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 67,6 кв. м. (а.с.13-14). Договір посвідчений приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Пасюк Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №782. Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору зазначено, що ринкова вартість квартири становить 244422,00 грн.
З квитанції від 04.06.2020 ПН 215600426655, номер платежу: 1009483205 вбачається сплата позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2444,30 грн. з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а. с.12).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.06.2020 за позивачем зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 67,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16).
На звернення позивача щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, листом від 07.08.2020 №0300-0503-8/24913 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки останнім не надано інформації про перебування на черзі на одержання житла та у зв'язку з відсутністю офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання житла вперше, тому немає підстав подавати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2020 №213167157, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.16), підтверджується придбання позивачем спірної квартири вперше.
Щодо приватизованої позивачем квартири АДРЕСА_3 , яка належить їй на праві приватної спільної сумісної власності, то суд зазначає, що на момент укладення 04.06.2020 договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Порядком №1740 було передбачено винятки щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, щодо громадян, які придбавали житло вперше.
Постановою КМ № 866 від 23.09.2020 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» пункт 15-2 Порядку № 1740 було доповнено підпунктом «в» та викладено в такій редакції: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи власником приватизованого житла, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири у 2020 році, підпадала під коло осіб, які звільнялися від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу житла вперше відповідно до норм чинного законодавства.
Відтак, суд виходить з того, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.06.2020 (а.с.13-14) вперше придбала житло, будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування твердження позивача щодо придбання житла вперше та відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787), передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно із пунктом 8 Порядку №787 подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Отже, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
При вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), від 31.01.2018 (справа №819/1667/17), від 13.12.2018(справа № 813/969/17), від 23.04.2019 (справа №802/1566/17-а), які полягають у такому.
В Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо нескладення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Нововолинську Волинської області на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Нововолинську Волинської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2444,30 грн., сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше згідно з квитанцією від 04.06.2020, номер платежу 1009483205.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатила за подання цього позову відповідно до квитанції від 16.10.2020, номер платежу 1010639491 судовий збір в загальній сумі 840,00грн. (а.с.2). Оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нескладення подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Нововолинську Волинської області на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Нововолинську Волинської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2444,30 грн., сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше згідно з квитанцією від 04.06.2020, номер платежу 1009483205.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати в розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Р.С. Денисюк