про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2021 р. Справа № 120/659/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 0433823372, місцезнаходження: 2-ий провулок Пушкіна, 8, м. Хмільник, Вінницька область, 22000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
28.01.2021 поштовими засобами зв'язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні позивачу перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2014 роки у розмірі чотирьох мінімальний заробітних плат згідно із ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2014 роки у розмірі чотирьох мінімальний заробітних плат згідно із ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальний заробітних плат за 2008-2014 роки згідно із ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язання відповідача здійснити позивачу таку виплату.
При цьому до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтовується тим, що спірна щорічна допомога на оздоровлення є видом соціальної допомоги і право на її виплату гарантоване державною. Тому держава в особі Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області зобов'язана своєчасно та у повному обсязі здійснювати виплату такої допомоги. Отже, на думку позивача, строки звернення до суду з цими позовними вимогами не можуть застосовуватися.
Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Водночас, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.
Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (див. постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Також у відповідності до пункту 45 рішення ЄСПЛ "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як видно з матеріалів справи, у спірний період з 2008 по 2014 роки позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення згідно із ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 100 грн.
Отже, позивач не міг не знати, що сума допомоги, яка йому виплачувалася відповідачем у вказаний період, є меншою ніж розмір чотирьох мінімальних заробітних плат, в якому відповідач, на думку позивача, був зобов'язаний здійснювати нарахування та виплату спірної щорічної допомоги на оздоровлення.
Відтак позивач не був позбавлений права на звернення до суду з цим позовом в межах встановленого законом строку, а натомість з позовом щодо оскарження дій Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області звернувся до суду лише 21.01.2021 (дата подання позовної заяви засобами поштового зв'язку), тобто з істотним порушенням строку звернення до адміністративного суду.
При цьому жодних поважних причин, які б перешкодили своєчасному зверненню до суду, позивач не навів.
Більше того, зі змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду можна дійти висновку, що, на думку позивача, у цій справ строк звернення до суду не застосовується, а тому не вважається пропущеним.
Однак суд вказані доводи відхиляє та вважає, що підстав для незастосування строку звернення до адміністративного суду немає і у даному випадку належить застосовувати загальний строк звернення до суду, встановлений законом.
Крім того, факт звернення позивача до відповідача із заявою від 02.12.2020 про нарахування та виплату йому спірної допомоги за 2008-2014 роки у розмірі 4 мінімальних заробітних плат та отримання відмови відповідача, оформленої листом від 11.12.2020 № 06-3411/01-23, на переконання суду, не свідчить про необхідність обчислення строку звернення до суду з дати отримання позивачем такого листа, оскільки, як вже зазначалося, позивач не міг не знати про порушення відповідачем його прав та інтересів у зв'язку з виплатою спірної допопоги за вказаний період у меншому розмірі, у порівнянні з тим, який, на думку позивач, мав би виплачуватись у відповідності до закону. Отже, відсутні підстави вважати, що перебіг строку звернення до суду з цим позову слід обчислювати з дня отримання позивачем вищезазначеного листа-відмови відповідача.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а ті доводи, що наведені у відповідному клопотанні позивача, не визнаються судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не свідчать про відсутність підстав для незастосування такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, за змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович