Ухвала
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 522/6899/16-ц
провадження № 61-12915ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 30 липня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 відмовлено.
22 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 04 листопада 2019 року
та постанову Одеського апеляційного суду від 30 липня 2020 року (надійшла до суду 22 січня 2021 року), в якій просить визнати її та ОСОБА_2 рівними власниками квартири за адресою:
АДРЕСА_1 .
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Однак, заявником не надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке було б підтверджено належними та допустимими доказами на підтвердження дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції від 30 липня 2020 року, або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та не зазначено поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Оскільки відповідних доказів, що підтверджують поважність пропуску заявником строку подачі касаційної скарги відсутні, то касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.
Крім того, касаційну скаргу не може бути прийнято до розгляду з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Також касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі .
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни
до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом 30 квітня 2016 року.
Станом на 1 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 378,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України випливає, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно позову, вартість нерухомого майна становить 2 016 711,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 13 780,00 грн (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2016 року становить 6 890,00 грн; судовий збір за подачу касаційної скарги: 6 890,00*200%=13 780,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв'язку з тим, що порушено вимоги пунктів 2, 3, 4, 8 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме, не вказано: реєстраційний номер облікової картки платника податків особи за його наявності або номер і серія паспорта, яка подає касаційну скаргу, та адресу електронної пошти, за наявності; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ); рішення (ухвала), що оскаржується; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв'язку з тим, що порушено вимоги пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України,
а саме: не надано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 липня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 04 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць