04 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 199/3811/16-ц
провадження № 61-17043 ск 20
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа Амур-Нижньодніпровська районна у м. Дніпрі рада про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
11 листопада 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
За даною касаційною скаргою не може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на які (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Предметом позову в цій справі є немайнова вимога про встановлення факту родинних відносин та майнова вимога про визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння.
На момент звернення до суду за подачу позову майнового характеру (з урахуванням вартості спірного майна) сплаті підлягав 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, та за позов немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 551,2 грн.
За подачу касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду документ на підтвердження сплати 1681,2 грн судового збору, в зв'язку з чим їй потрібно, з урахуванням вартості спірного майна, визначити розмір судового збору за майнову вимогу й у разі необхідності доплатити відповідну суму, яка має бути перерахована до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк до 04 січня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко