Постанова
Іменем України
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 643/4223/19
провадження № 61-21361св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Харківська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради, яка підписана представником Закревським Андрієм Олександровичем, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року у складі судді Крівцова Д. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми. Його батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстрували шлюб 02 вересня 1949 року. Дошлюбне прізвище матері - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна сестра матері ОСОБА_5 , 1938 року народження, яка на день смерті проживала за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 проживала одна, всі родичі тітки померли ще за її життя. Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - чоловік ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - онук ОСОБА_9 . Отже, заявник, будучи племінником ОСОБА_6 , є єдиним її спадкоємцем за правом представлення згідно статті 1266 ЦК України.
14 червня 2018 року, тобто у встановлений законом термін, заявник звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте 04 березня 2019 року отримав постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що батьками ОСОБА_6 , як і матері заявника, були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В той же час, згідно архівного витягу щодо запису про народження № 185 їх дочка (мати заявника) ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , а згідно свідоцтва про одруження № НОМЕР_1 ОСОБА_13 зазначена її дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_8 . До того ж, в свідоцтві про смерть матері заявника ОСОБА_3 зазначено, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років. Таким чином, нотаріус не зміг ідентифікувати як одну і ту ж саму особу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка після реєстрації шлюбу значиться як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що в свою чергу не дає можливості встановити родинні стосунки як рідних сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , та встановити родинні відносини, як тітки і племінника, ОСОБА_6 та заявника.
Заявник просив встановити факт родинних відносин з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові, вказавши, що він є її рідним племінником.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківська міська рада, про встановлення факту родинних відносин, задоволено.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є племінником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові.
Судові рішення мотивовані тим, що заявником доведено факт родинних відносин з померлою ОСОБА_6 , оскільки встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є племінником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року Харківська міська рада подала касаційну скаргу за підписом представника Закревського А. О. , у якій просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у справі наявний спір про право, який можливо вирішити тільки в порядку позовного провадження, а тому суд першої інстанції на виконання вимог статей 294, 315 ЦПК України повинен був залишити заяву без розгляду і роз'яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Заявник, звертаючись до суду не використав усіх можливих засобів для встановлення того, що відсутня можливість одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник не надав суду докази щодо причини неможливості одержати документи про зміну свого прізвища, не надав доказів того, що ним неможливо було внести зміни до актового запису цивільного стану, а саме, дати народження його матері - ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що Харківська міська рада не довела, що наявний спір про право. Він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 і в суді підтвердив факт родинних зв'язків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року поновлено Харківський міській раді строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 643/4223/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 643/4223/19 надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про касаційний розгляд справи № 643/423/19 за його участю та його повідомленням про дату, час, місце розгляду касаційної скарги Харківської міської ради, справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких мотивів.
Cуди встановили, що 06 липня 1926 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_4 .
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 .
ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 79 років.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 16 років.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 65 років.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 30 років,.
ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_6 .
Відповідно до запису про народження № 185, наданого Державним архівом Сумської області Сумської обласної державної адміністрації 07 серпня 2018 року, який міститься в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 , відомості про батьків: батько - ОСОБА_10 …, матір - ОСОБА_18 …, місце проживання - с. Юнаківка.
02 вересня 1949 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_2 .
Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , останній виданий на ім'я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки с. Юнаківка Миропільського району Сумської області.
Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років.
Згідно свідоцтв про поховання № 236 та 248, виданих КП «Будагросервіс», заявник ОСОБА_1 здійснював поховання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_6 поховані в одному місці, на ділянці № НОМЕР_4 , ряд № 21, подвійне місце НОМЕР_5.
За даними будинкової книги будинку АДРЕСА_3 вбачається, що за вищевказаною адресою постійно проживали ОСОБА_11 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно довіреності від 08 травня 1956 року, виданої від імені ОСОБА_3 , остання не заперечувала проти продажу будинку матері ОСОБА_11 , яка проживає в с. Юнаківка Миропільського району Сумської області.
Відповідно до довідки № 85 від 31 травня 1955 року, виданої ВК Юнаківської сільської ради, остання видана ОСОБА_6 про те, що родина складається з: ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .
Згідно довідки ВК Юнаківської сільської ради депутатів трудящих Митропільського району Сумської області від 26 травня 1956 року, ОСОБА_11 народилась в 1903 році в с. Юнаківка Миропільського району Сумської області, є постійним жителем села Юнаківка Миропільського району Сумської області.
Постановою державного нотаріуса Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Сукачова М. О. від 04 березня 2019 року № 1018/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки неможливо ідентифікувати як одну й ту саму особу - ОСОБА_12 , як ІНФОРМАЦІЯ_7 , та після реєстрації шлюбу як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що не встановлює родинні відносини, як рідних сестер, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , та не встановлює родинні відносини, як тітки та племінника, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилався на те, що встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_6 необхідно йому для оформлення права на спадщину в порядку, визначеному законом, оскільки в документах зазначено різні дати народження його матері - ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою померлої ОСОБА_6 .
У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми ЦПК України, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши надані заявником докази, дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_6 .
У справі, що переглядається, на спростування факту родинних відносин Харківською міською радою доказів не надано.
Колегія суддів відхиляє доводи Харківської міської ради про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги можливо вирішити тільки в порядку позовного провадження, оскільки у справі наявний спір про право, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із частинами першою та другою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з метою підтвердження факту родинних зв'язків для прийняття спадщини після смерті його тітки, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому правильним є висновок судів про те, що у цій справі мова йде лише про наявність чи відсутність факту родинних відносин та його доведеність, оскільки інших спадкоємців крім ОСОБА_1 немає, а спір про право між ОСОБА_1 та Харківською міською радою Харківської області на даному етапі відсутній. Встановлення цього факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічний по суті висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 640/9847/19 (провадження № 61-1365св17), від 03 липня 2019 року у справі № 591/1590/16-ц (провадження № 61-18018св18).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки Верховного Суду
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Харківської міської ради, яка підписана представником Закревським Андрієм Олександровичем, залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 травня 2019 та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов