Ухвала
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 754/6410/19
провадження № 61-11255 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Бурнашева Павла Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року в складі судді Лісовської О. В. та на постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в складі колегії суддів Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 і просив:
- зобов'язати відповідача не чинити ОСОБА_1 перешкоди в спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визначити способи участі позивача в спілкуванні та вихованні дочки, а саме: один день серед тижня в період часу з 09 години до 20 години без присутності матері; кожного тижня з вечора п'ятниці до вечора неділі (з ночівлею) без присутності матері; на свята (Новий рік (парні роки), день народження дитини (парні роки), день народження позивача та членів родини, Різдво (парні роки), Великдень (парні роки), 8 Березня (парні роки), Трійця (парні роки), День Конституції (парні роки), День незалежності (парні роки); половина всіх осінніх, зимових, весняних та літніх канікул з дитиною без присутності матері;
- забезпечити безперешкодне відвідування під час хвороби дитини за місцем її проживання, а також безперешкодне спілкування з дитиною по телефону.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказував, що він із ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2007 року, який розірвано рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року та
від якого сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Указував, що в кінці 2017 року він виїхав із придбаної його батьками квартири
АДРЕСА_1 й мешкає окремо в м. Бровари.
Колишня дружина перешкоджає йому в спілкуванні з дитиною, постійно налаштовує доньку проти нього та його родини, заперечує проти зустрічей ОСОБА_1 з дитиною без присутності ОСОБА_2 .
Позивач указував, що він систематично надає кошти на утримання доньки, позитивно характеризується, ознак психічного захворювання не має, під наркологічним наглядом не перебуває, працює як фізична особа-підприємець, а тому вважає, що ОСОБА_2 незаконно перешкоджає його спілкуванню з дочкою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Установлено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 за наступним графіком:
1) До досягнення дитиною семирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_2 ):
- перша та третя субота з 10 години до 15 години в присутності матері;
- друга та четверта субота з 15 години до 20 години в присутності матері;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10 години до 20 години в присутності матері;
- ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 години до 20 години в присутності матері.
2) Із часу досягнення дитиною семирічного віку (з 01 липня 2021 року) і до досягнення дитиною 14-річного віку:
- перша та третя субота з 10 години до 15 години (без присутності матері);
- друга та четверта субота з 15 години до 20 години (без присутності матері);
- ІНФОРМАЦІЯ_1 (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- 07 січня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- 28 червня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- 24 серпня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- щорічно по три дні поспіль в період шкільних весняних та осінніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
- щорічно по сім днів поспіль в період шкільних зимових канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
- щорічно 14 днів поспіль в період шкільних літніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
- під час хвороби дитини безперешкодне відвідування дитини за місцем її проживання;
- безперешкодне спілкування телефоном з дитиною.
Вирішено питання про судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що батьки мають рівні права на участь у вихованні дитини, а визначений спосіб участі батька у вихованні враховує як інтереси малолітньої дитини, так й інтереси обох батьків і буде відповідати якнайкращим інтересам самої дитини та встановлюється з урахуванням можливості погодження його між сторонами у відповідний спосіб.
При цьому суд із урахуванням зібраних доказів, показів свідків, висновку спеціаліста щодо психологічного стану дитини, акта обстеження умов проживання батька дитини, даних щодо стану здоров'я дитини, віку дитини, необхідності та стійкого бажання батька приймати участь у вихованні, зробив висновок про необхідність до досягнення дитиною семирічного віку встановити графік спілкування батька з дитиною у присутності матері, яка не заперечує щодо такого спілкування та надає батьку можливість зустрічатися з дитиною.
Суд виходив із того, що встановлений спосіб участі батька надасть йому змогу змінити ставлення дитини до нього, зацікавити дитину до продовження спілкування, що позитивно вплине на стосунки дитини з батьком та можливість подальшого спілкування без присутності матері.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року в частині встановлення порядку участі ОСОБА_1 в вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 після досягнення нею семирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 години до 20 години (без присутності матері) скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цієї вимоги відмовлено.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року в частині встановлення порядку участі ОСОБА_1 в вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 після досягнення нею семирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері) змінено, встановлено порядок спілкування ОСОБА_1 з донькою ІНФОРМАЦІЯ_1 (парні роки) з 10 години до 20 години в присутності матері в місці святкування дня народження дитини.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що з метою забезпечення прав позивача на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, а також з урахуванням інтересів дитини на спілкування з батьком, суд правильно визначив способи участі останнього у вихованні дитини шляхом надання йому можливості систематичних побачень, можливості спільного відпочинку. Дитина в 2021 році піде до школи (як зазначила відповідачка у судовому засіданні), у робочі дні може мати додаткові заняття, а тому доцільніше визначити графік спілкування батька з дитиною саме у вихідні дні, надавши достатньо часу для їх спілкування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, апеляційний суд уважав, що встановлення графіку побачень з донькою після досягнення нею семирічного віку на день народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10 години до 20 години (без присутності матері) може перешкодити дитині відвідувати школу, бо цей день не є вихідним чи святковим за календарем, а є буднім днем, а тому його слід виключити з графіку побачень, а встановлення позивачу побачення з донькою після досягнення нею семирічного віку на день її народження буде перешкодити їй зустрітися з друзями і доречнішим буде присутність батька на святкуванні дня народження дитини. Колегія суддів вважає такі доводи обґрунтованими, оскільки день народження дитини це в першу чергу свято для неї, а тому слід надати їй право обирати як місце святкування, так і коло родичів і друзів. Це буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Аргументи учасників справи
30 липня 2020 року адвокат Бурнашев П. В., який діє в інтересах відповідача, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року.
У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в частині установленого порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 з часу досягнення дитиною семирічного віку (з 01 липня 2021 року) до досягнення дитиною 14 річного віку за графіком:
- перша та третя субота з 10 години до 15 години (без присутності матері);
- друга та четверта субота з 15 години до 20 години (без присутності матері);
- 07 січня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- 28 червня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- 24 серпня (парні роки) з 10 години до 20 години (без присутності матері);
- щорічно по три дні поспіль в період шкільних весняних та осінніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
- щорічно по сім днів поспіль в період шкільних зимових канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
- щорічно 14 днів поспіль в період шкільних літніх канікул (без присутності матері, але за попереднім погодженням з матір'ю та з урахуванням стану здоров'я дитини);
справу в цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Представник відповідача просить скасувати вказані судові рішення з передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстав. Посилається на постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16 та від 14 липня 2020 року в справі № 357/7976/18, у яких викладено висновки про застосування норми права в подібних правовідносинах та які не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
04 вересня 2020 року представник відповідача подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, у якій підставою касаційного оскарження вказав, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16 та від 14 липня 2020 року в справі № 357/7976/18.
19 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Вказує, що постанова Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі 754/9026/16 внесена до ЄДРСР 25 червня 2020 року, а тому апеляційному суду під час винесення судового рішення не було відомо про таку практику Верховного Суду. Інша постанова Верховного Суду від 14 липня 2020 року в справі № 357/7976/18, на яку посилається заявник, не стосується предмету спору у даній справі, оскільки в ній предметом спору є визначення місця проживання дитини.
Інші аргументи відзиву на касаційну скаргу зводяться до викладення обставин про стосунки між сторонами та їх вплив на дитину.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року касаційну скаргу представника відповідача залишено без руху для подання уточненої касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року поновлено адвокату Бурнашеву П. В. строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (Частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16, від 24 липня 2020 року в справі № 357/7976/18 (провадження № 61-15029св19) (пункт 1 частини другої статті 389).
Фактичні обставини
Суди встановили, що сторони з 31 серпня 2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2018 року шлюб розірвано, після чого сторони проживають окремо.
Дитина зареєстрована та проживає з матір'ю в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач мешкає у АДРЕСА_2 .
Згідно з інформацією КНП «ЦПМСД № 2 Деснянського району м.Києва», в якому обслуговується малолітня ОСОБА_3 , дитина перебуває на диспансерному обліку з діагнозом «хронічна кропив'янка, рецидивуючий обструктивний бронхіт, гіперметропічний астигматизм обох очей, аденоїдні вегетації, синдром нав'язливих рухів невротичного характеру». Зі слів лікаря-педіатра, під наглядом якого перебуває дитина, під час звернень за медичною допомогою (амбулаторно чи вдома) дитину завжди супроводжує мати ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_1 за весь час відвідувань лікаря-педіатра був присутній при огляді дитини вдома (під час хвороби) 3-4 рази. Починаючи з липня 2017 року батько під час відвідувань лікаря-педіатра вдома не присутній.
Відповідно до висновку психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_3 , здійсненого психологом Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім'ї Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2019 року № 114, у дівчинки сформований надійний тип емоційної прив'язаності до матері, ознак нанесення психологічної травми з боку батька по відношенню до дитини не виявлено, до батька у дитини спостерігається дистантне ставлення через його агресивну поведінку по відношенню до матері. Враховуючи інтереси та бажання дівчинки, а також те, що між батьками існують непорозуміння та часті конфлікти, батькам дитини рекомендовано налагодити конструктивну комунікацію між собою для вирішення питань, пов'язаних зі здоров'ям доньки, за допомогою сімейної медіації.
19 серпня 2019 року Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надала висновок про участь батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , в якому вважає за доцільне встановити такий графік спілкування батька з дитиною: щовівторка з 18.00 до 21.00 години; щоп'ятниці з 18.00 до 21.00 години; щосуботи з 15.00 до 20.00 години; святкові дні: Новий рік, День народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), День народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); Різдво, Великдень, 8 Березня , Трійця, День Конституції, День незалежності - за домовленістю між батьками.
Після розлучення між сторонами склалися складні стосунки, дитина має низку захворювань, що провокують приступи астми та необхідність надання термінової медичної допомоги, у зв'язку з чим відповідач заперечує проти зустрічей батька з дитиною без її присутності.
Позиція Верховного Суду
За змістом статті 149 СК України батьки дитини мають рівні права та обов'язки щодо неї незалежно від факту перебування/неперебування у шлюбі, окремого проживання від дитини.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі оскаржуються в касаційному порядку з підстав категоричного заперечення матір'ю дитини проти перебування батька наодинці з дитиною з огляду на стан здоров'я дівчинки та відсутність можливості у позивача надати дитині в разі необхідності першу медичну допомогу.
Оскаржуваними рішеннями у справі, що переглядається, суди, встановивши, що дитина має низку захворювань, які провокують настання приступів та необхідність надання їй термінової медичної допомоги, що матір дитини заперечує проти зустрічей батька з донькою без її присутності саме у зв'язку з таким станом її здоров'я, врахувавши рішення Огану опіки та піклування та висновок психологічного обстеження дитини, відповідно до якого «у дівчинки сформований надійний тип емоційної прив'язаності до матері, ознак нанесення психологічної травми з боку батька по відношенню до дитини не виявлено, до батька у дитини спостерігається дистантне ставлення через його агресивну поведінку по відношенню до матері», а також вік дитини та складні стосунки її батьків після розірвання шлюбу, факт перебування матері дівчинки на обліку відповідної соціальної служби як жертви домашнього насильства, зробили висновок про необхідність до досягнення дитиною семирічного віку встановити спосіб спілкування батька з нею у присутності матері, а після досягнення дитиною семи років - без присутності матері.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16 (провадження № 61-5215св19) зроблено висновок, не врахований на думку відповідача у цій справі, що: «установлюючи порядок побачень батька з дочкою, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, а також висновок психологічного обстеження дитини, проведений психологом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про можливість визначення порядку (запропонованого органом опіки та піклування) періодичних тимчасових побачень батька з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам. Разом з тим суди попередніх інстанцій правильно вважали, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності дочки до батька».
У наведеній справі суди встановили факт несприйняття дитиною позивача як батька та відсутність психологічного зв'язку між батьком і дитиною, який необхідно формувати, а тому зробили висновок про проведення зустрічей батька з дитиною в присутності матері.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року в справі № 373/1281/16 (провадження № 14-128цс18) зазначено, що «під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин».
Зазначене дає підстави для висновку, що у справі, яка переглядається, та в справі № 754/9026/16 встановлені різні фактичні обставини, а тому висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду
23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16-ц (провадження № 61-5215св19) та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
Посилання ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу про те, що постанова Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 754/9026/16 (провадження № 61-5215св19) внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 25 червня 2020 року, і на час перегляду справи в апеляційному суді про неї не було відомо суду, не заслуговують на увагу, оскільки в день ухвалення рішення вона була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Доводи касаційної скарги про застосування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року в справі № 357/7976/18 (провадження № 61-15029св19), не заслуговують на увагу, оскільки він не міг бути врахований при розгляді справи 25 червня 2020 року.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом установлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на які посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, а інший висновок був відсутній на момент розгляду справи, то суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження.
Керуючись статтями 260, 396, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Бурнашева Павла Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 та на постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в справі № 754/6410/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і визначення способу участі батька у її вихованні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. Ю. Тітов
М. М. Русинчук